– Все вирішено, на Великдень ми їдемо в село до Валерія, його батько нас чекає, – каже мені моя дочка. – В гості – це добре, але я не можу залишити на свята дім, а якщо до нас хтось прийти… Продовжити читання →

– Ольго, підтримай колектив хоч сьогодні. Марта Ярославівна нас усіх запрошує до себе. Ну чого ти? – стали наполягати на Ольгу її співробітниці. – Не можу я, дівчата. Давайте так, я гроші здам, щоб не підводити колектив, але не піду,… Продовжити читання →

– Наташ, ну ти ж не відмовиш, правда? – голос тітки звучав лагідно, ніби це вона надавала послугу, а не просила допомоги. Наталя завмерла біля вікна, заплющивши очі. Ця розмова була їй надто добре знайома. Наразі доведеться переглядати свої плани,… Продовжити читання →

Марина спостерігала за сином, який приміряв новий костюм. Високий, ставний, чорнявий – завтра її хлопчик одружиться, і в це важко повірити. Ілля уважно вивчав своє відображення в дзеркалі. Він покрутився, задоволено кивнув, зазначив, що костюм сидить ідеально. – Модне вбрання…. Продовжити читання →

– Ти що, під мухою? – Здивувалася Катя, стоячи в передпокої з малюком на руках. – Так, трохи, – похмуро відповів Євген, зняв черевики й недбало кинув їх на полицю. Він повернувся з роботи пізніше, ніж зазвичай, на запитання відповідав… Продовжити читання →

– Катерино, ну не можна так, навіть на вихідні в місто не виходити. Ти ж уже майже три роки в Італії, а ніде толком не була і нічого не бачила. Поїхали завтра у Ватикан на мессу, а потім по Риму… Продовжити читання →

Оксана повернулася до рідного села у свій будинок. Добре, що ще не продала, адже майже повелася на вмовляння сина. Вже і покупця знайшли, але він виявився дуже примхливим. То гаража немає, то газу, ціна не влаштовує. А ціну син знижувати… Продовжити читання →

– Дачу треба продавати, це не обговорюється, – каже Іван, який був старшим сином в сім’ї. – Та я не проти, але як переконати в цьому батька? – каже молодший брат Олексій. – А що тут переконувати? Відколи мами не… Продовжити читання →

– Оксано, вони приїжджають за дві години! – Голос чоловіка в телефоні звучав схвильовано. – Ти все встигла? – Миколо, я… – Оксана подивилася на доньку, яка нарешті заснула після безсонної ночі й, мало не розплакалася. – Я тільки збиралася… Продовжити читання →

– Вона – не свекруха, насамперед, Анна – мама твого чоловіка, і хто як не ви їй допоможете? – повчає мене моя мама по телефону. Таких святих людей, як моя мама, я більше не зустрічала. Їй стало шкода сваху, і… Продовжити читання →