Автор Романович

Марія готувала вечерю та думала про вихідні. Хлопчики хотіли піти із батьком на футбол. Вона ж вирішила в суботу зайнятися генеральним прибиранням. Потрібно перебрати у шафах одяг, змінити фіранки, у холодильнику навести лад. Вихідний – веселись жінка. Маша навіть посміхнулася… Продовжити читання →

– Юро, а ти куди? – Світлана визирнула з кухні, витираючи руки рушником і з подивом дивлячись на чоловіка. Юрій, чоловік сорока п’яти років, менеджер великої будівельної компанії, вирішив діяти. Він зібрав валізу, поки дружина на кухні клопотала з сніданком… Продовжити читання →

– Ну що, приїхав, олігарх мій? – сміялась Наталка, коли Степан переступив поріг, втомлений, з валізами і подарунками. – Гроші привіз? – Привіз, Наталко… – відповів він, не сміючись. – Якби не ти й не діти, давно б залишився там…. Продовжити читання →

Галина поправила комір блузки перед дзеркалом у передпокої. Три роки тому, коли Віктор пішов із життя, вона припинила носити яскраві кольори. Сьогодні обрала сіро-блакитний – нейтральний, не привертаючий уваги. У сім’ї брата краще бути непомітною. – Галка! – Андрій відчинив… Продовжити читання →

— Іване, головне, ти за Кузею доглянь, м’ясо для нього в морозилці в мішечках заморозила, молочка купила. На вулицю не випускай — бліх наловить, туалет міняй щодня, — наказувала Івану дружина. — У тебе крім кота інших турбот немає. З… Продовжити читання →

– Та я зі своїм Орестом аж через двадцять років розлучилася, – зітхнула Марія. – Коли дізналася, що він уже не ховається зі своєю “подругою”, а готується привести її в наш дім. У мій дім! То я його й залишила… Продовжити читання →

— Скільки можна вже вити? — кричав чоловік у спортивних штанях, натягнутих до самого пупка, і футболці з написом: «Найкращий чоловік». — Але ми повинні щось зробити, Іване… — схлипувала жінка. — Потрібно відвезти її до лікаря. — До лікаря?!… Продовжити читання →

Копію свідоцтва про народження Люба знайшла в документах. Кажуть же, що найкраща схованка, щоб заховати, це покласти на видному місці. Паспорт, пенсійне, кілька договорів по кредитах, документи на будинок… І між ними – тонкий листочок, що свідчить про те, що… Продовжити читання →

– Маріє, ти знову затримуєшся? – голос свекра, мого начальника, звучав роздратовано. – У нас терміни горять, а ти завжди зі своїми дітьми! Я стиснула зуби. Це був уже третій вечір поспіль, коли я залишалася в офісі допізна. Мої діти,… Продовжити читання →

— Я тобі вже сказала і більше повторювати не збираюся! Твоя сестра зі своїм хлопцем у нас тиждень жити не будуть! — Леся відвернулася від чоловіка і продовжила розставляти на полиці в дитячій кімнаті м’які іграшки. — Лесю, ну що… Продовжити читання →