Олено! Треба продати будинок твоїх батьків у селі, — не втримався чоловік. — Ти все одно буваєш там кілька разів на рік, а зараз за ту нерухомість можна отримати пристойну суму. Гроші не повинні просто лежати в старих стінах, коли їх можна використати значно розумніше. Олена повільно повернулася до чоловіка. Будинок дістався їй від батьків і стояв у невеликому селі за сорок кілометрів від Хмельницького. Біля хвіртки росли дві старі яблуні, під вікнами щовесни піднімалися мамині півонії. У тому дворі минуло все її дитинство. — Навіть не продовжуй, Вадиме. Я не продаватиму цей будинок. Ми вже говорили про нього кілька років тому, і ти чудово знаєш, що він для мене означає. — Але тоді не було такої можливості. Мій знайомий Роман зараз заходить у невеликий проєкт із виробництва модульних меблів. Вони вже знайшли приміщення, обладнання, є замовлення. Потрібен тільки стартовий внесок. Якщо зайти зараз, за два роки можна отримувати дуже хороший дохід. Немає коли тягнути, швидше хату продавай

У суботу вранці Олена мила чашки після сніданку, коли її чоловік Вадим зайшов на кухню з телефоном у руці, сів біля вікна й кілька хвилин мовчки переглядав якісь таблиці. Олена вже збиралася ввімкнути кавоварку, коли він раптом відклав телефон і заговорив таким буденним тоном, наче пропонував переставити вазон із підвіконня на шафу. — Олено, я … Читати далі

– Ти просто жадібний! – вигукнула своячка. – Ти ніколи не любив нас! Ти чужий у нашій родині! – Можливо, – холодно відповів Андрій. – Але саме тому я й не збираюся роздавати гроші праворуч і ліворуч. І вам не раджу приходити сюди знову з такими проханнями

Андрій сидів у кріслі перед телевізором, але погано чув, що говорить диктор – він прислухався до голосу дружини на кухні. Надя говорила тихо, але в її інтонаціях вгадувалась та особлива запобігливість, яка завжди з’являлася під час розмов з матір’ю. Коли Надя увійшла до кімнати, він спитав: – Мати дзвонила? – Так, – відповіла вона, сідаючи … Читати далі

— Ситуація на майданчику сьогодні просто неймовірна! Я гуляю з двома дітьми — трьох із половиною та півтора року, візок стоїть у тіньку, а я бігаю за ними по всьому території, як сайгак. До нашого візка підходить чужа дівчинка років трьох, спокійно бере нашу солону соломку й починає хрумтіти. Я нічого не казала, ну їсть та й хай їсть, але коли через двадцять хвилин прийшла її мама із претензією: “Я своїй дитині такого не даю!”, моєму здивуванню просто не було меж!

— Ситуація на майданчику сьогодні просто неймовірна! Я гуляю з двома дітьми — трьох із половиною та півтора року, візок стоїть у тіньку, а я бігаю за ними по всьому території, як сайгак. До нашого візка підходить чужа дівчинка років трьох, спокійно бере нашу солону соломку й починає хрумтіти. Я нічого не казала, ну їсть … Читати далі

– Як продали? Вся ж сім’я жила за ці гроші…

У Валерії та Олександра був свій маленький бізнес. Пекарня приносила постійний прибуток. Двадцять років тому вони починали з домашніх пиріжків. Діти тоді лише до школи пішли. Поступово асортимент розширювався, і за п’ять років вони мали вже власне, а не орендоване приміщення. Невеликий зал, куди багато хто заходив випити каву або чай із тістечками чи булочками. … Читати далі

— Вчора стою в супермаркеті, вибираю цукерки. Підходить літня жіночка й питає: “А з чим ці цукерки?” Кажу: “Ще не пробувала, але ніби пише, що з горіхом”. Вона просто бере цукерку, відкриває, кусає й каже: “Точно, з горіхом”, після чого загортає її назад у фантик, кладе на місце й іде геть!

— Вчора стою в супермаркеті, вибираю цукерки. Підходить літня жіночка й питає: “А з чим ці цукерки?” Кажу: “Ще не пробувала, але ніби пише, що з горіхом”. Вона просто бере цукерку, відкриває, кусає й каже: “Точно, з горіхом”, після чого загортає її назад у фантик, кладе на місце й іде геть! Суботній похід до супермаркету … Читати далі

— Я тобі зранку лише пластівці змогла приготувати з молоком, вибач! — з винуватою усмішкою мовила я в слухавку після безсонної ночі. А у відповідь почула щире: «Та ти що, я думав взагалі піду на роботу голодний, а ти ще й пластівці приготувати змогла, дякую велике!

— Я тобі зранку лише пластівці змогла приготувати з молоком, вибач! — з винуватою усмішкою мовила я в слухавку після безсонної ночі. А у відповідь почула щире: «Та ти що, я думав взагалі піду на роботу голодний, а ти ще й пластівці приготувати змогла, дякую велике! Ніч видалася довгою та неспокійною. Десь о першій годині … Читати далі

— Я сам хочу взуватися! Я хочу саме це взуття, і нічого іншого! — вигукував малюк, намагаючись затягнути на п’яту сандалик, який був йому замалий щонайменше на три розміри. Так у наш дім урочисто завітала вона — знаменита криза трьох років, перетворивши звичайний вихід у дитячий садок на справжню комедійну виставу!

— Я сам хочу взуватися! Я хочу саме це взуття, і нічого іншого! — вигукував малюк, намагаючись затягнути на п’яту сандалик, який був йому замалий щонайменше на три розміри. Так у наш дім урочисто завітала вона — знаменита криза трьох років, перетворивши звичайний вихід у дитячий садок на справжню комедійну виставу! Ранок в нашій родині … Читати далі

– У тебе дванадцять людей в холодній хаті голодні сидять, а ти в санаторій намилилася? – Репетував син

– Мамо, ти цибулі в начинку не шкодуй, тільки обсмаж її на вершковому маслі, щоб не гірчила! – гримів із динаміка командирський голос Андрія. Людмила Кузьмівна тримала слухавку трохи осторонь вуха. На чавунній варильній панелі було порожньо. Ні каструль із тушкованою капустою, ні мисок із м’ясним фаршем на кухні не спостерігалося. На полірованому столі біліла … Читати далі

— Вона у вас що, хвора? Не могла потерпіти до кінця уроку? — суворо запитав учитель фізики, очікуючи вибачень. Та він ще не знав, що перед ним стоїть мій тато, який за свою “дорогоцінну квіточку” здатен перебудувати усю шкільну систему за п’ять хвилин!

— Вона у вас що, хвора? Не могла потерпіти до кінця уроку? — суворо запитав учитель фізики, очікуючи вибачень. Та він ще не знав, що перед ним стоїть мій тато, який за свою “дорогоцінну квіточку” здатен перебудувати усю шкільну систему за п’ять хвилин! Поки я вчилася у школі, на всі батьківські збори, вечори та перемовини … Читати далі

— Мам, якщо тобі їжа в літаку не така, чотиризірковий готел в Єгипті не такий, та екскурсії всі “нуждні, за що таки гроші?”— то наступні роки ти будеш їздити виключно за свої гроші, та туди, де умови відповідають твоєму високому рівню! Двох тижнів на Червоному морі мені вистачило на все життя наперед!

— Мам, якщо тобі їжа в літаку не така,  чотиризірковий готел в Єгипті не такий, та екскурсії всі “нуждні, за що таки гроші?”— то наступні роки ти будеш їздити виключно за свої гроші, та туди, де умови відповідають твоєму високому рівню! Двох тижнів на Червоному морі мені вистачило на все життя наперед! Моя мама не … Читати далі