Future Investments

— Забирай свою міську дівчину! — Голос матері дзвенів у слухавці, перекриваючи гудіння ранкових машин за відчиненим вікном. — Вона спить до дев’ятої ранку, а мені город садити треба! Час минає, земля сохне, а я навшпиньки ходити повинна? Я так і не донесла турку до плити. Усередині похололо від несподіванки. Кава розлилася на стільницю, та … Читати далі

— Наш відпочинок на морі зіпсувала твоя мама, — сказала Маша чоловікові, стомлено опускаючись на ліжко в готельному номері. А почалося все ще за два тижні до поїздки, звичайного вечора вівторка. — Машо, я щойно розмовляв з батьками, вони теж їдуть з нами на море! — радісно повідомив Льоня, заходячи на кухню з телефоном у … Читати далі

– Коханий, а ти пам’ятаєш, який завтра день? – Так-так, пам’ятаю. Потрібно показники за воду подавати. Я трохи пізніше подам. Завтра буду зайнятий. Чоловік Юра сидів у кріслі, уткнувшись у свій смартфон, який мені так і хотілося вихопити з його рук і розбити вщент об стіну. З того часу, як він зі своєю ріднею завели … Читати далі

«Живеш на дачі – працюй на городі» – поставила умову свекруха невістці – Моя мама запросила нас з тобою та сином на дачу, – сказав Льоша своїй дружині. – Я з нею поговорив, і вона нам дозволила. – Це ж чудово! – зраділа Ліля. – А то я переймалася, як ми з Тимуром будемо в … Читати далі

— Ти або з глузду з’їхав, хлопче, або пам’ять у тебе коротка, як заячий хвіст, — голова громади відсунув убік пошарпану теку й подивився на мене втомленими очима. — Ти ж добре пам’ятаєш, хто твого батька з посади зіпхнув і здоров’я йому відібрав. Усе село про це знає. А ти тепер повертаєшся сюди й хочеш … Читати далі

– Викладайте пакети прямо на обідній стіл, – скомандувала Рената кур’єру, розписуючись у планшеті. Хлопець у форменій куртці кивнув і почав діставати з об’ємних термосумок фольговані пакунки та картонні бокси. На кухні миттєво запахло запеченим сиром, часниковим соусом та морськими делікатесами. Фаланги краба, тигрові креветки на грилі, три дюжини устриць, морські їжаки та стейки з … Читати далі

— Ви такий гарний, що я аж забула, навіщо сюди прийшла! — сказала я з посмішкою хлопцеві біля каси самообслуговування. А він окинув мене байдужим поглядом, сказав другу “пішли звідси” й просто пішов, залишивши мене розгубленою серед покупок… Був звичайний робочий вечір середи. Дощ тихо стукав по шибках, а місто за вікнами занурювалося в сутінки. … Читати далі

— Уявіть собі картину: нічний потяг, я везу на змагання чохли зі спортивними шпагами, а чоловік у купе після моєї фрази по телефону “зброя під сидінням” аж зблід і пів дороги виходив у коридор! — сміючись, розповідала Марія дівчатам. — Він бідний години дві не наважувався запитати, що саме в мене там лежить, поки я … Читати далі

— Підпиши тут, і ми одразу поїдемо до нотаріуса оформлювати дарчу на мою маму! — Ігор простягнув мені документи прямо за святковим столом, коли я тільки-но задула свічки на торті. Тридцять другий день народження. Моє свято. У нашій із чоловіком квартирі зібралася вся його рідня, і серед шуму привітань ці слова пролунали як грім серед … Читати далі

Важкі крохмалені штори ледь пропускали тьмяне надвечірнє світло. У повітрі великої трикімнатної квартири змішалися запахи настоянки валеріани, камфори та дорогих французьких парфумів, якими господиня дому продовжувала користуватися навіть тепер. Софія Карлівна лежала на високому ліжку, підбивши під спину кілька пухових подушок, і з викликом розглядала доньку. Її ліва рука залишалася нерухомою, проте голос зберіг ту … Читати далі