Future Investments

— Олено, люба моя, я ж просто щиро, від усього серця хочу вам допомогти, то чому ти так різко й боляче все сприймаєш? — з явною образою в голосі сказала свекруха, приклавши долоню до грудей. — Я ж вам не якийсь ворог, щоб так мене зустрічати! У ту мить свекруха виглядала такою нещасною, покинутою й … Читати далі

– Єгору, – у мами в голосі чулась тривога, – тато чекає, ви де? – Ми? Удома, – Єгор відповів трохи схвильовано. – Щось сталося? – Ні, а що мало б статися? – Єгору, – мама вже почала говорити голосніше, – ну ти що? На дачу ж треба, всі вже зібралися, тільки на вас і … Читати далі

— Мамо, або ви підписуєте дарчу на Олену, або збирайте речі й шукайте собі окреме житло в місті! Бо двох господинь у цьому домі не буде, а я наймитом на чужому подвір’ї більше не залишуся! Андрій стояв посеред моєї нової кухні, широко розставивши ноги й упершись кулаками в стільницю з дорогого штучного каменю. Його обличчя … Читати далі

— Тетяно, ти тільки дві кружки купила, на квартирі більше посуду нема. А якщо прийдуть гості? — У мене гостей не буде, а якщо до тебе, Іро, прийдуть, то ти і купуй. Сказано це було біля вікна кухні, де на підвіконні стояли дві нові кружки, білі, з тонкою синьою смужкою біля краю. Тетяна поставила їх … Читати далі

— Якщо твоя мати не забере свої речі й не піде геть, Андрію, якщо твоя мати просто зараз не зникне з мого порога, я беру Максима, збираю всі наші речі й ми негайно їдемо до моєї матері в Львів! — різко кинула Марина, різко обернувшись до чоловіка, який розгублено стояв посеред передпокою. — Обирай просто … Читати далі

— Катрусю, познайомся, це Олена… Моя дружина, — мовив п’ятдесятидворічний Олександр Петрович, винувато переступаючи з ноги на ногу у просторому передпокої свого двоповерхового заміського будинку. Двадцятишестирічна Катерина завмерла на порозі вітальні з кришталевою салатницею в руках. Вона перевела погляд з батька на дівчину, що стояла поруч. На Олені була ефектна обтислa сукня, а на вигляд … Читати далі

Зовиця отримала ключі від моєї квартири й стала приходити коли захоче — я вирішила навідати її без попередження Даша вийшла з душу й завмерла — на кухні гримів посуд. Не чоловік. Він у відрядженні до п’ятниці. Накинувши халат, вона пішла подивитися, хто там хазяйнує в її квартирі, купленій за її гроші від продажу студії в … Читати далі

— Дві тисячі гривень за свіжу охолоджену рибу та рис для суші? — Оксана Петрівна крутила в руках паперовий чек, який витягла з прозорого файлика на пакеті з доставкою, і дивилася на кур’єра так, ніби він намагався втюхати їй підроблені прикраси десь на Привозі. Я встигла вихопити пакет просто на порозі, ще до того, як … Читати далі

Минуло кілька місяців відтоді, як не стало бабусі Софії. Оксана досі ловила себе на тому, що о шостій вечора тягнулася за телефоном, аби набрати знайомий номер і спитати, чи бабуся вже вечеряла. Старенька залишила по собі велику трикімнатну квартиру в старому будинку з високими стелями й широкими підвіконнями, на яких вона розводила фіалки. На спадок … Читати далі

Білий аркуш паперу на холодильнику одразу впав у око Лізі, щойно вона зайшла на кухню. Два магніти — туристичний і від кур’єрської служби — тримали його так міцно, ніби це був якийсь офіційний наказ. Напис угорі «З 1 вересня» великими літерами не обіцяв нічого хорошого. За вікном мжичив дрібний, майже непомітний дощ, збираючись краплями на … Читати далі