Future Investments

— Стіл має ломитися від страв, а не створювати враження, ніби тут мешкають злидарі! Червону рибу бери тільки найкращу, м’ясні нарізки — лише дорогі, ікру теж не забудь, на рідних не економлять! — рішуче наказала свекруха, зазираючи вглиб чужого холодильника. — Добре, Олено Петрівно, — спокійно відказала невістка, навіть не відриваючись від своїх паперів. — … Читати далі

Поліна стояла посеред кімнати й стискала в руках атестат. Товстий папір здавався майже невагомим. Двадцятки з хімії та біології, решта — дванадцятки. Іспити вона склала блискуче. Цього вистачало, щоб без проблем пройти на бюджет. Поліна мріяла стати модельєркою — вона чудово малювала і ще з чотирнадцяти років сама могла пошити собі модну спідницю чи сарафан. … Читати далі

— Ми вклали сюди 150 тисяч гривень, тож маємо право приїжджати коли захочемо. — обурилася свекруха. Вона перетворила нашу дачу на прохідний двір для своїх подруг — Юлю, відчиняй, це ми! — пролунав голос свекрухи Людмили Ігорівни за дверима дачного будинку в п’ятницю ввечері, коли Юлія нарешті вмостилася з келихом напою на веранді, передчуваючи тихий … Читати далі

– Ти навіщо Вадиму ляпнула, що мене в тебе немає?! – з порога вибухнула Ірина, скидаючи бежевий плащ на лаву в передпокої. Ольга навіть лопатку над сковородою завмерла. На годиннику було дев’ята вечора у вівторок. Чоловік Сергій ще працював в автосервісі, а Оля смажила кабачкові оладки. – А що я мала сказати? – Оля відклала … Читати далі

— Тільки подивіться на це жахіття! — пронизливий голос Ольги Іванівни розітнув затишну тишу квартири так раптово, ніби хтось дзенькнув битим склом. Вона стояла просто в передпокої у яскраво-жовтому плащі, навіть не роззувшись, і сердито тикала мокрою парасолькою в килимок біля дверей. — Олено! Ти що, знову не витерла пил?! Тут бруд уже в палець … Читати далі

Дозволила родичам безкоштовно жити у квартирі, що дісталася мені у спадок, а через пів року вони почали диктувати умови й вимагати гроші на ремонт. Анна готувала обід, коли її чоловік Дмитро зайшов на кухню з винуватим виглядом. Вона відразу зрозуміла: зараз буде якесь прохання. — Слухай, Аню, — почав він, чухаючи потилицю. — Тут така … Читати далі

Двір будинку Кравчуків гудів, мов розбурханий вулик. Музиканти настроювали інструменти, жінки носили столи, а в кімнаті нагорі Соломія стояла перед великим дзеркалом і не впізнавала себе. Довга ніжна фата спадала з її плечей аж до підлоги, і від дверей здавалося, що дівчина вкрита легкою димкою. Двері тихо відчинилися. На порозі з’явилася бабуся Параска, мати нареченого. … Читати далі

Віталій стояв посеред кімнати, широко розставивши ноги, ніби збирався виголосити промову перед великою аудиторією. Ірина сиділа на дивані й уважно читала книжку. Вона навіть не підвела очей, акуратно перегортаючи сторінку. «Я подаю на розлучення», — різко кинув Віталій, нарешті наважившись сказати те, що давно носив у собі. Ірина повільно глянула на нього. Її обличчя лишалося … Читати далі

— Ти взагалі усвідомлюєш, що це за гроші?! — голос Ірини дрижав, але сліз у ньому вже не було. Лишився тільки холодний, виснажливий біль, який накопичувався роками, мов вапняний наліт у старому чайнику. Вона стояла посеред тісної кухні й стискала в руках потертий фартух з обтріпаними краями. — Ми шість років… чуєш мене, Олеже, шість … Читати далі

– Маріє, ти ще довго там вовтузитимешся? Серйозна людина біля воріт чекати не буде! — командирським тоном поквапила невістку Ганна, поправляючи великий ґудзик на ошатному кардигані. Девір Петро розсівся на підвіконні. Він раз у раз клацав запальничкою і задоволено жував м’ятну жуйку. Від його нової рудої куртки на всю кухню тягнуло різким одеколоном. Чоловік Сергій … Читати далі