Future Investments

Широкий прозорий скотч розмотувався з таким різким і неприємним тріском, що синьйора Анна в сусідній кімнаті тихо охнула і покликала собаку. Ольга звично притиснула край рулону ліктем, провела долонею по цупкій синій тканині клітчастої сумки і заклеїла останній кут. Руки від липкої стрічки були сухі й шорсткі, а поперек нив так тупо й невідворотно, як … Читати далі

Каструля з дешевими пельменями стояла на плиті й виділяла запах вареного тіста із сумнівною начинкою. Я дивилася на цю каструлю і думала про те, що ще пів року тому навіть уявити не могла, що буду варити саме ці пельмені — найдешевші в магазині, у сіро-синій упаковці, яку я раніше оминала. — Знову ця гидота? — … Читати далі

Ми зненавиділи її відразу, як вона переступила поріг нашого будинку. Кучерява, висока, худа. Кофтина в неї була пристойна, але руки від маминих відрізнялися. Пальці були коротшими і товстішими, – їх вона тримала в замку. А ноги в неї були худіші  за мамині, ступні довші. Ми сиділи з братом Валеркою, – йому сім, мені дев’ять, – … Читати далі

— Мій синочок такий гарний вийшов! — промовила Ніна Петрівна, зверхньо оглядаючи Олесю з ніг до голови. — Як тобі пощастило, що він взагалі звернув на тебе увагу! Навіть не уявляю, чим ти його підкупила… Олеся лише ввічливо посміхнулася, намагаючись стримати обурення й не зіпсувати перше знайомство. Вона й гадки не мала, що після весілля … Читати далі

Марина закінчила нараду і вийшла з переговорної, коли на екрані телефону висвітився дзвінок від тітки Олі. Дивно – зазвичай вона воліла писати повідомлення, а телефонувала лише у справі. Жінка пройшла у свій кабінет і прийняла виклик. – Маринко, привіт, сонечко! – голос тітки звучав незвично натягнуто. – Слухай, ти пам’ятаєш про дачу дідуся Семена? Як … Читати далі

Осінній вітер ганяв сухе листя подвір’ям, закручуючи його у невеликі вихори біля старих воріт. Варвара Іванівна стояла біля паркану, накинувши на плечі теплу хустку, і пильно дивилася на дорогу. Сусідка, Марія Степанівна, саме виганяла козу до струмка і, помітивши знайому постать, зупинилася біля перелазу. – А що, Іванівно, твій Богдан знову у тебе оселився, – … Читати далі

— Мам, ви просто скажіть, о котрій точно ви з татом приїдете, мені ж треба хоч трохи поприбирати! — вигукнула в слухавку Тетяна, намагаючись водночас заварювати каву й збирати документи. На що з динаміка пролунав сухий, спокійний і безапеляційний голос: — У тебе ЗАВЖДИ має бути чисто й прибрано. Щоб добрій господині не доводилося готуватися … Читати далі

— Ти навіть не скрикнула від побаченого, розумієш?! — Максим міряв кроками кухню, розмахуючи руками. — Дитина загриміла зі стільчика, а ти підійшла з таким виглядом, ніби в тебе кава википіла, або пакет з яблуками впав! У тебе взагалі є материнські почуття чи лише холодний розрахунок?! Олена лише зітхнула, пригортаючи до себе маленького Марчика. Вона … Читати далі

У невеликому містечку, де кожен знав чужі турботи краще за власні, жила жінка з тихим поглядом і натрудженими руками. Її звали Надія Григорівна. Життя не балувало її легкими стежками, радше навпаки, постійно випробовувало на міцність. Коли Надії ледь виповнилося двадцять, тяжка недуга прикувала до ліжка її матір, а батька вона втратила ще підлітком. Мрії про … Читати далі

— Ми приїдемо до вас жити на все літо! — поставила перед фактом далека рідня — Ми квитки вже взяли. Приїдемо до вас жити на все літо! — безапеляційно заявила в слухавку тітка Люба. Голос у динаміці звучав з такою залізобетонною впевненістю, що я машинально перестала розмішувати цукор. У руці нагрівалася важка керамічна чашка з … Читати далі