Томо, сядь, Бога ради, — благально зашепотів він. — Люди дивляться. Хлопець просто подякував від щирого серця, це ж повага до тещі, звичай такий у народі. — Не чіпай мене, Семене, — різко скинула його руку сваха. — Який такий звичай. З яких це пір зрада рідної матері стала народним звичаєм. Ти сидиш, води в рот набрав, а рідний син тобі в очі плює, рідну матір нижче плінтуса опускає заради чужої слави
Осіння субота обіцяла бути затишною, теплою і світлою, якою буває тільки середина жовтня, коли листя вже осипається під ноги важким золотом, а повітря пахне терпким димом і пізніми яблуками. Галина Василівна чекала цього дня майже пів року. Шістдесят п’ять літ трапляються в житті лише раз, і їй щиро хотілося зібрати під одним дахом усіх, хто … Читати далі