Future Investments

— Хто ж ти після цього! Зробив дитину і вмив руки! — Леся сердито заколисувала немовля, хапливо ходячи кімнатою. — Богом присягаюся, усе йому ще повернуться, нічого в цьому житті не минається задарма! Маленький Назар ніяк не заспокоювався. Він пхикав, крутився і випльовував дурник. Його мати, Соломія, сиділа на краєчку дивана, підібгавши ноги, і тихо … Читати далі

— Шістдесят п’ять років, Софіє! Більше пів століття! А ти мені навіть нормально сорочку не могла випрасувати! Ярослав Семенович стояв посеред великої зали, де ще годину тому запрошені гості пили за його ювілей, а тепер на столах валялися зім’яті паперові серветки та порожні тарілки з недоїденими святковими стравами. — Ярославе, ти про що взагалі говориш? … Читати далі

– Маленька, ну чого ти застигла? Іди до мене. Я взагалі скучив до неможливості… Єгор переступив поріг, засмаглий до чорноти, притяг за собою валізу на коліщатках і потягнувся обійняти її за талію. Марина перехопила його руки і відвела убік, а потім відступила до стіни, де стояли три картонні коробки, перетягнуті скотчем навхрест. – Весілля не … Читати далі

Коли у дворі старої багатоповерхівки розквітли каштани, а на маленькому балконі знову зазеленіла мамина герань, Світлана вперше за багато місяців наважилася набрати номер сестри. Вона кілька разів відкривала телефон, знаходила ім’я «Люба» й знову відкладала його на край столу. Річ була не лише в грошах. Між сестрами накопичилося стільки невисловленого, що одна звичайна розмова могла … Читати далі

— “Та вони ж домашні, я сама робила! Що тут такого, якщо дитина з’їсть млинець?” — здивовано вигукнула незнайомка в супермаркеті, коли я попросила її не годувати мою дворічну доньку. Чому деякі люди сприймають спокійну відмову як виклик і вважають, що краще знають, що потрібно чужій дитині?  Звичайний буденний вечір у місті повільно занурювався в … Читати далі

– Лідо, мама збирає всіх у своєму будинку. Їй стало дуже важко господарювати, коли  батька не стало. – І що вона хоче? Ми й так їй допомагаємо. Звичайно, ми одні приїжджаємо, напевно вона хоче допомоги і від твоїх сестри та брата. – Вона не сказала, але яка від них допомога. Танька завжди сидить без грошей. … Читати далі

— Ти своїй матері особисто в руки запрошення віддала, а мене, виходить, до весілля вже розглядаєте як чужу людину? Сказати-то син сказав, але офіційної картки не вручив! Та й ваш сірий дрес-код я дотримуватися не збираюся — я ж не моль якась, зшийте мені бордове або смарагдове плаття! Осіннє сонце м’яко освітлювало затишну вітальню нової … Читати далі

Син перестав запрошувати на свята. Я побачила фотографії в соцмережах: за столом сиділа інша жінка на моєму місці Я впізнала цю скатертину. Лляна, з вишитими волошками по краю, я купувала її в Одесі, коли Льошці було дванадцять. Ми тоді їздили до тітки Нюри на похорон, і я, щоб не плакати в автобусі дорогою назад, зайшла … Читати далі

Марина відчувала, як гудуть ноги після довгої зміни. Мріяла лише про теплу вечерю в колі родини, яку так наполегливо просив Антон. Проте на порозі свекрушиної квартири вже відчувалася напруга, що стискала горло міцніше за втому. Зінаїда Павлівна, як завжди, рухалася по тісній кухні з виглядом генеральші, що керує битвою. Стіл, накритий старою клейонкою з соняшниками, … Читати далі

— Маріє Іванівно, та скажіть ви вже донькам правду, — Ганна, сусідка через дорогу, сперлася на хвіртку й дивилася, як літня жінка повільно поливає чорнобривці. — Ви ж ледве ходите. Навіщо все тягнете самі? Марія Іванівна усміхнулася так лагідно, ніби почула звичайне побажання доброго дня. — А що їм казати, Ганнусю? — Правду. Що вам … Читати далі