— Чоловік з коханкою залишився в нашій квартирі. Я поїхала до мами — ненадовго. Галина думала, що виїжджає до мами на кілька днів. Перепочинок. Пауза. Але ключі, які вона лишила на тумбочці, розповіли чоловікові зовсім іншу історію. Галина зняла ключі з гачка, потримала на долоні й поклала на тумбочку. Зв’язка брязнула об скло, і цей … Читати далі
Весільний кортеж гудів на все містечко, коли двадцятирічна Оксана сідала у блискучу іномарку свого нареченого. Тоді їй здавалося, що доля витягнула для неї найщасливіший квиток із можливих. Михайло був старший на п’ять років, мав власну двокімнатну квартиру в новобудові, солідну машину та стабільний заробіток на будівництвах у Європі. Сусіди заздрісно перешіптувалися біля під’їзду, а батьки … Читати далі
— Ви можете телефонувати власнику прямо зараз, я зовсім не проти! Тільки ось один маленький нюанс: мій екран як був темним, так і залишився, тож пропущеного від вас чомусь немає! Олена вже три роки була власницею затишного барбершопу та салону краси в самому центрі міста. Свою справу вона створювала буквально з нуля: від вибору кольору … Читати далі
Осінній вечір опускався на місто повільно, розмиваючи обриси старих панельних будинків сірими сутінками. У тісній кухні Оксани пахло м’ятним чаєм і свіжоспеченим пирогом, але затишку це не додавало. Навпроти сиділа її мати, Надія Петрівна, і безцільно дивилася в чашку, з якої вже перестала підійматися пара. Руки жінки, звиклі до щоденної хатньої праці, злегка тремтіли. Коли … Читати далі
— Мамо, невже тобі важко побути з онуком хоча б кілька годин на день? — невістка стояла на порозі, стискаючи ручку дитячого візка, а в її очах бриніли сльози нерозуміння й образи. — Не важко, Вікторіє, — спокійно відповіла я, не відводячи погляду. — Але постійною нянькою я не буду. Ви самі вирішили створити сім’ю … Читати далі
— Мамо, а ти взагалі тата хоч колись любила? — син запитав це так просто, між ковтками гарячого чаю, ніби йшлося про погоду за вікном чи врожай помідорів. Галина Іванівна завмерла з ложкою в руці, опустила погляд у чашку і після довгої паузи тихо відповіла: — А хіба нас колись питали про ту любов, синку? … Читати далі
— Ти повинна віддати свої заощадження сестрі, бо в неї тонка душевна організація, їй важко вирішувати щоденні проблеми, а ти сильна — ти собі ще заробиш! Саме цими словами матір зустріла Соломію просто на порозі, коли та забігла додому на коротку обідню перерву. Дівчина ледь не випустила з рук каструлю з борщем, яку щойно дістала … Читати далі
Марина знайшла листування чоловіка випадково. Але замість сварки вона обрала інший шлях, який змінив усе. Історія про те, як тиша виявилася голоснішою за будь-який крик. Марина знайшла листування в четвер. Не шукала. Відкрила планшет, щоб подивитися рецепт булочок і натрапила на листування. Сто сорок сім повідомлень. Жінку звали Олена. Без прізвища, Олена з аватаркою, на … Читати далі
Єгор натиснув на кнопку дзвінка і почув замість звичного маминого голосу чужий, хрипкий і невдоволений: – Хто там? – Вибачте, – розгубився Єгор. – Я, мабуть, помилився поверхом. Мені потрібна квартира сто п’ятнадцять. Там живуть мої батьки. Двері відчинилися, на порозі з’явився чоловік років сорока. – Так це і є сто п’ятнадцята, – відповів він. … Читати далі
За тиждень до мого шістдесятиріччя в коридорі задзвонив телефон. Я якраз витирала пил із серванта, де на почесному місці стояли три фотографії у дерев’яних рамках: Денис із першим дипломом, Лідочка з великим бантом у перший день школи і маленький Андрійко на триколісному велосипеді. Я поспіхом витерла руки об фартух і підняла слухавку. — Алло, мам? … Читати далі