— Ти бачила, що вона знову купила? Пів хлібини й сіль! — Марія аж перехилилася через паркан. — А пенсію ж справно носить листоноша. Куди вона ті гроші діває? Люба обтрусила землю з рук. — У скриню. Куди ж іще? Паркан кілком підперла, сама в куфайці дірявій ходить. На той світ, мабуть, збирає. — Хоч … Читати далі
Віра Іванівна повернулася з роботи, відчинила двері й завмерла: у коридорі стояли синові черевики. Дмитро вже другий рік жив із дружиною окремо. Навідувався до батьків кілька разів на місяць, та й то у вихідні. А сьогодні середа. Він сидів на кухні, втупившись у чашку. — Дімо, щось сталося? — Привіт, мамо. А ти що, не … Читати далі
— П’ять мільйонів? — Олексій повільно відклав виделку. Аліна здивовано глянула на нього. — Так. Я ж казала, що отримала спадщину. — Ти казала, що спадщину. Але не казала, скільки. — Ти й не питав. Він помовчав. — І де вони зараз? — На депозиті. Поки що нехай лежать. Олексій кивнув, але до тарілки більше … Читати далі
— Андрію, подивися на мене. Не на ноутбук. На мене. Він невдоволено зітхнув. — Що знову? Оксана поклала перед ним квитанцію. — Знову комуналка. Знову продукти. Знову все з моєї зарплати. А ти сьогодні переказав матері ще гроші. — І що? — Те, що до кінця місяця я маю провести ще десять уроків після школи, … Читати далі
За тиждень до весілля Денис повернувся після розмови з матір’ю похмурий. — Тата перевели до реабілітаційного центру, — сказав він. — Найгірше вже позаду, але лікарі кажуть, що відновлення буде довгим. Марина поклала руку йому на плече. — Давай скасуємо ресторан. Просто розпишемося, а гостей зберемо потім. — Навіщо? Татові краще. Він сам просить нічого … Читати далі
За вечерею Артем колупав виделкою яєчню й щось розповідав про роботу. — Марго сказала, до речі… — почав він і раптом замовк. Олена підвела очі. — Хто така Марго? Артем кілька секунд дивився в тарілку. — Секретарка. — І що вона сказала? — Та нічого. Робочий момент. Він відклав виделку й пішов у душ. Олена … Читати далі
— Мамочко, а якщо ти там захворієш? Хто тобі чай зробить? Марія присіла перед Олею просто на мокрому пероні й поправила їй шапку. Руки не слухалися. — Не захворію, сонечко. — А якщо? — Тоді сама зроблю. Ти ж знаєш, яка я в тебе вправна. Оля не всміхнулася. Вчепилася в рукав так міцно, що Марія … Читати далі
У суботу вранці Галина сиділа на кухні з каталогом садового центру й ніяк не могла вибрати між білими та рожевими гортензіями. — Мабуть, візьму обидві, — сказала вона сама до себе. — Білі посаджу біля веранди, а рожеві — вздовж доріжки. Дача дісталася їй від батьків. Двоповерховий будиночок із різьбленими віконницями, веранда під диким виноградом, … Читати далі
— Значить так, Поліно! Новий рік зустрічаємо на дачі. Всією родиною. Я вже всіх запросив. Поліна перестала помішувати картоплю. — Кого — всіх? Вадим стягнув куртку й кинув її на стілець. — Маму, Олю з Едиком, двоюрідних. Людей двадцять набереться. — Двадцять? — Тільки не починай. Вона поклала ложку на тарілку. — Ти запросив двадцять … Читати далі
— Тільки кухню не забирайте. Вона ж тут під розмір, — сказала жінка в сірому пальті й провела долонею по стільниці. — Та все залишається! — запевнила Світлана. — І кухня, і диван, і велика шафа. Ми вже все порахували. Марина завмерла біля плити з ложкою в руці. — Що саме ви порахували? Світлана озирнулася, … Читати далі