17 Червня, 2025

Категорія: Uncategorized

Марина забрала доньку зі школи і повернулася додому. Жінка зайшла в коридор, і побачила в квартирі свекруху. – Привіт, Марино! А я на тебе чекаю, – усміхнулася Віра Петрівна. Марина відправила доньку у кімнату, а сама з свекрухою усамітнилась на кухні. – Я все знаю, Марино, – одразу сказала свекруха. – Ви про що? – здивувалася жінка. – Вчора до мене заходив син і розповів мені про ваш «секретик»! Негідник він, що ж тут додати, – раптом почала Віра Петрівна. – Та про що ви? Що вам розповів Вадим? – Марина здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається
Uncategorized

Марина забрала доньку зі школи і повернулася додому. Жінка зайшла в коридор, і побачила в квартирі свекруху. – Привіт, Марино! А я на тебе чекаю, – усміхнулася Віра Петрівна. Марина відправила доньку у кімнату, а сама з свекрухою усамітнилась на кухні. – Я все знаю, Марино, – одразу сказала свекруха. – Ви про що? – здивувалася жінка. – Вчора до мене заходив син і розповів мені про ваш «секретик»! Негідник він, що ж тут додати, – раптом почала Віра Петрівна. – Та про що ви? Що вам розповів Вадим? – Марина здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається

Марина ніколи не вважала себе ревнивою. А ще вона була явно не з тих дружин, які копаються в телефоні чоловіка, поки той у душі. Але цього разу… Вона щось відчула. Ці його часті відлучки у вихідні, нібито на підробітки на будівництві. При цьому грошей більше не ставало. Так, у них із самого початку був роздільний […]

Read More
– Бачила наших нових мешканців? – запитала баба Оля свою сусідку Петрівну. Новини в будинку вона завжди знала першою. – Одразу двоє малюків до нас приїхало! – продовжила жінка. – Двійнята?! – ахнула Петрівна. – Ой, це ж яка важка праця… Хлопчики? – Не знаю поки що, та й не двійнята вони, схоже, – відповіла баба Оля. – Погодки? – запитала сусідка. – Ні, маленькі обоє, їм і року немає! Скоро все дізнаємось, Петрівно! І от одного дня баба Оля підсіла на лавці до дідуся, який вийшов погуляти з малюками. Вона зазирнула у візочок. – Гарненькі ж які! – захопилася баба Оля. – Погодки, так? І тут дідусь видав несподіване
Uncategorized

– Бачила наших нових мешканців? – запитала баба Оля свою сусідку Петрівну. Новини в будинку вона завжди знала першою. – Одразу двоє малюків до нас приїхало! – продовжила жінка. – Двійнята?! – ахнула Петрівна. – Ой, це ж яка важка праця… Хлопчики? – Не знаю поки що, та й не двійнята вони, схоже, – відповіла баба Оля. – Погодки? – запитала сусідка. – Ні, маленькі обоє, їм і року немає! Скоро все дізнаємось, Петрівно! І от одного дня баба Оля підсіла на лавці до дідуся, який вийшов погуляти з малюками. Вона зазирнула у візочок. – Гарненькі ж які! – захопилася баба Оля. – Погодки, так? І тут дідусь видав несподіване

– Бачила наших нових мешканців? – запитала баба Оля свою сусідку Петрівну. Новини в будинку вона завжди знала першою. – Одразу двоє малюків до нас приїхало! – продовжила жінка. – Двійнята?! – ахнула Петрівна. – Ой, це ж важка праця. Хлопчики? – Не знаю поки, та й не двійнята вони схоже, – відповіла баба Оля. […]

Read More
Марія повернулася в своє рідне село. Під’їхавши до будинку, звернула увагу, що з труби йде дим, що було дивно, адже будинок мав бути порожній. – Що відбувається? – подумала Марія і поспішила до сусідки, якій залишала запасні ключі. – Тітко Зіна, а що там відбувається? – відразу запитала Марія. – Ой, Марія, привіт! – розгубилася сусідка. – А ти чому не подзвонила, що приїдеш! – Тітко Зіна, хто живе в моїй хаті? – схвильовано запитала Марія. – Як тобі сказати … Ти краще присядь! – зам’ялася Зіна, зібралася з духом і все виклала сусідці. Марія вислухала її і ахнула від почутого
Uncategorized

Марія повернулася в своє рідне село. Під’їхавши до будинку, звернула увагу, що з труби йде дим, що було дивно, адже будинок мав бути порожній. – Що відбувається? – подумала Марія і поспішила до сусідки, якій залишала запасні ключі. – Тітко Зіна, а що там відбувається? – відразу запитала Марія. – Ой, Марія, привіт! – розгубилася сусідка. – А ти чому не подзвонила, що приїдеш! – Тітко Зіна, хто живе в моїй хаті? – схвильовано запитала Марія. – Як тобі сказати … Ти краще присядь! – зам’ялася Зіна, зібралася з духом і все виклала сусідці. Марія вислухала її і ахнула від почутого

Осінь видалася на диво сирою та прохолодною. Марія йшла мокрим асфальтом, під дрібним дощем і відчувала, що холод все далі пробирається під верхній одяг.  – Тільки б не занедужати, – подумала жінка і відразу чхнула, розуміючи, що недуги все-таки не уникнути. Вона не стала чекати трамвая, тому що ходили вони дуже рідко, і вирішила, що […]

Read More
Світлана з Іваном і сином Мишком пішли в гості до сусідки. Віра Петрівна показала їм будинок, сад, і навіть льох і сараї! Але найбільше вразили всіх яблука… Такі смачні й солодкі вони були, що неможливо відірватися! Світлана з Іваном ходили по саду. – Боже, які ж гарні, як з картинки! – дивувалася Світлана. – А які смачні! – казав Мишко. – От і допомагайте збирати, будь ласка, – попросила Віра Петрівна. – І собі набирайте скільки хочете, і мені на варення. А ще сушити буду, компот робити… Сходили вони отак в гості, а через два місяці, баба Віра прийшла до Світлани з Іваном з несподіваною звісткою
Uncategorized

Світлана з Іваном і сином Мишком пішли в гості до сусідки. Віра Петрівна показала їм будинок, сад, і навіть льох і сараї! Але найбільше вразили всіх яблука… Такі смачні й солодкі вони були, що неможливо відірватися! Світлана з Іваном ходили по саду. – Боже, які ж гарні, як з картинки! – дивувалася Світлана. – А які смачні! – казав Мишко. – От і допомагайте збирати, будь ласка, – попросила Віра Петрівна. – І собі набирайте скільки хочете, і мені на варення. А ще сушити буду, компот робити… Сходили вони отак в гості, а через два місяці, баба Віра прийшла до Світлани з Іваном з несподіваною звісткою

Світлана з Іваном жили на околиці невеликого міста, саме в тому місці, де їхній триповерховий будинок був останнім у низці багатоквартирних будинків старої забудови. Далі починався приватний сектор, що складався з однотипних, в основному, стареньких будиночків у три віконця з прибудованою верандою. Квартира Світлани з Іваном знаходилася на другому поверсі. З вікон відкривався вид на […]

Read More
Віктор повернувся додому з роботи. – Вітя? Ти чому так рано? – здивувалася Лариса, побачивши сина. – Я відпросився з роботи, маємо з Наталкою деякі справи, – пояснив син. – Кохана, ти готова? Дружина не відповідала. – Наталка кудись пішла? – поцікавився Віктор. – Ні, вона кімнаті, – підозріло додала мама. Віктор зайшов у спальню і здивувався. Наталка збирала свої речі. – Кохана, ти куди збираєшся? – запитав він. – А це ти у своєї мами запитай, куди вона мене відправила! – несподівано заявила Наталка. – Наталю, ти про що? – Віктор здивовано дивився то на дружину, то на матір, не розуміючи, що відбувається
Uncategorized

Віктор повернувся додому з роботи. – Вітя? Ти чому так рано? – здивувалася Лариса, побачивши сина. – Я відпросився з роботи, маємо з Наталкою деякі справи, – пояснив син. – Кохана, ти готова? Дружина не відповідала. – Наталка кудись пішла? – поцікавився Віктор. – Ні, вона кімнаті, – підозріло додала мама. Віктор зайшов у спальню і здивувався. Наталка збирала свої речі. – Кохана, ти куди збираєшся? – запитав він. – А це ти у своєї мами запитай, куди вона мене відправила! – несподівано заявила Наталка. – Наталю, ти про що? – Віктор здивовано дивився то на дружину, то на матір, не розуміючи, що відбувається

– Мамо, знайомся, це Наталка, – трохи соромлячись, представив Віктор дівчину, з якою пізно ввечері прийшов додому. – Добрий вечір, – відповіла Лариса, невдоволено дивлячись на несподівану гостю. – Як вдало ви вибрали час для знайомства! – А я Віті казала, що вже пізно, – одразу засоромилася дівчина. – Так він хіба слухає? «Ось молодець, […]

Read More
Алла прийшла на роботу в хорошому настрої. – Привіт, Віро, – привіталася вона з своєю колегою, як тільки зайшла в кабінет. – Привіт, – буркнула подруга. – Віро, щось сталося? – Алла помітила, що Віру явно щось хвилює. – Ні…, тобто так…Алло я навіть не знаю, як тобі про це сказати….Загалом, це стосується твого чоловіка, – раптом сказала Віра. – Олега? Ти про що? – явно зацікавилася Алла. – Краще, щоб ти сама все побачила, – тихо додала Віра, дістала свій телефон, відкрила на ньому якесь фото і показала його подрузі. Алла глянула на фото і застигла від побаченого
Uncategorized

Алла прийшла на роботу в хорошому настрої. – Привіт, Віро, – привіталася вона з своєю колегою, як тільки зайшла в кабінет. – Привіт, – буркнула подруга. – Віро, щось сталося? – Алла помітила, що Віру явно щось хвилює. – Ні…, тобто так…Алло я навіть не знаю, як тобі про це сказати….Загалом, це стосується твого чоловіка, – раптом сказала Віра. – Олега? Ти про що? – явно зацікавилася Алла. – Краще, щоб ти сама все побачила, – тихо додала Віра, дістала свій телефон, відкрила на ньому якесь фото і показала його подрузі. Алла глянула на фото і застигла від побаченого

Алла останнім часом все більше відчувала, що з Олегом у неї нічого не вийде. Вже зустрічаються близько двох років, разом працюють, але він навіть і не збирається робити пропозицію. І якщо вона починає розмову на цю тему, спритно йде від неї. Якось легко йому це виходить і взагалі, вона відчуває, що Олег якийсь слизький і […]

Read More
Коли батьки виrнали мене ваrітну з дому, лише одна людина простягла мені руку допомоги, і це була моя свекруха
Uncategorized

Коли батьки виrнали мене ваrітну з дому, лише одна людина простягла мені руку допомоги, і це була моя свекруха

Колись у моєму житті склалася дуже непроста історія. Багато хто думає, що свекруха — це моя мама. У принципі, я сама досить давно називаю її мамою. Саме ця жінка подбала про мене, коли я найбільше потребувала участі. На другому курсі технікуму я почала зустрічатися з хлопцем на ім’я Іван. Через два роки він сказав мені, […]

Read More
– Віро, а може все-таки продамо квартиру? – жалібно протягнув Ігор. – Купимо більшу, будемо разом
Uncategorized

– Віро, а може все-таки продамо квартиру? – жалібно протягнув Ігор. – Купимо більшу, будемо разом

– Доню, тут така справа… – мати нервово смикала край скатертини. – Ігор з Оленою зібралися квартиру купувати, перший внесок потрібен. – І до чого тут ми з Андрієм? – Віра відволіклася від миття посуду й уважно подивилася на матір. – Ну як до чого… У вас же двокімнатна квартира, а живете вдвох. Можна і […]

Read More
– Залиш при собі своє розлучення, нарешті. Справа минула, – шепнула Тамара Сергіївна сестрі, – а сьогодні їхнє свято. І нехай усе в них буде добре
Uncategorized

– Залиш при собі своє розлучення, нарешті. Справа минула, – шепнула Тамара Сергіївна сестрі, – а сьогодні їхнє свято. І нехай усе в них буде добре

Над Валею в училищі сміялися всі. На фізкультурі повненька, пухка дівчина не могла ні гімнастичні вправи робити, ні по канату лазити, ні бігати. Усе її тіло бунтувало проти спорту: смішно колихався живіт, ноги не слухалися, а рухи були не скоординованими. Щойно Валя починала складати залік, так усі зі сміху заливалися, і вічна “трійка” була в […]

Read More
– Іване, ти мене кинув, зрадив. Ні, навіть не так. Ти зрадив нашу сім’ю, наше кохання, наш шлюб. А ми ж вінчалися. Пам’ятаєш
Uncategorized

– Іване, ти мене кинув, зрадив. Ні, навіть не так. Ти зрадив нашу сім’ю, наше кохання, наш шлюб. А ми ж вінчалися. Пам’ятаєш

– Ти себе хоч у дзеркало бачила? Іван заїхав додому на п’ять хвилин, щоб забрати дружину і їхати на корпоратив. Але побачивши її, одразу передумав. І куди він раніше дивився? Вона ж страшна! Боки звисають, усе обличчя в зморшках, і ця сукня старомодна, якісь сандалі без підборів… Зовсім не рівня тим, хто там буде, навіть […]

Read More