Категорія Uncategorized
Віра поверталася із роботи. Дорогою вона зайшла в супермаркет, який знаходився неподалік будинку, де вона жила з дванадцятирічним сином Мироном. Два важкі пакети відтягували руки. – Треба все-таки купувати машину, – подумала Віра. Після того, як колишній чоловік забрав собі… Продовжити читання →
..Микола зайшов до кімнати, де, ховаючи обличчя в долонях, сиділа його мати Віра Іванівна… -Мамо, ну що таке?.. – Згадала Ваську, -відповіла, схлипуючи, жінка.. – Та забудь вже свого кота! Його немає. Він не пропаде, приб’ється до когось! Зате в… Продовжити читання →
– Вечеряти будеш? – запитала Ліля, коли чоловік увійшов у кухню і кинув ключі на полицю. – Не буду, – сухо відповів Андрій і пішов у ванну мити руки. – Але ж ти будеш голодний… – Та нічого, я в… Продовжити читання →
– Так, стоп! Він мої гроші проїдав, а тепер я ще йому винна?! З якого переляку? – Він твій батько! – випалила мама. Олена підійняла брови так високо, що чоло стало схоже на гармошку. Мати дивилася їй у вічі, схрестивши… Продовжити читання →
Олексій та Марина товаришували з самого дитинства. Їхні будинки стояли поряд, і після школи вони незмінно йшли однією дорогою, обговорюючи не лише уроки, а й усе, що хвилювало: книги, музику, мрії. Олексій частенько мріяв уголос про те, як одного разу… Продовжити читання →
– І що, мама знову тобі переказала гроші? – Марина стояла біля вікна, стискаючи в руках чашку з охололим чаєм. – Ну так… Попросив. Машина ж стара, поламалась, – буркнув Віталік, опустивши очі. – А мені навіть не зателефонувала на… Продовжити читання →
– Ти мене черствою називаєш? Мене? Це ти спочатку забув про засоби захисту, потім про всі пристойності, а тепер її з пузом до мене в будинок притягнув і вимагаєш більшу кімнатку! Як тобі ситуація, га, синку? Лариса говорила грубо, але… Продовжити читання →
– Твої друзі їдять і відпочивають за наш рахунок, – дорікнула Валентина чоловікові. – Самі навіть пачки печива не привезуть! – А що такого? – не зрозумів Юрій. – Ми ж майже сім’я! – От і обслуговуй свою сім’ю сам!***У… Продовжити читання →
– Галя, зайди до мене. Мій у погребі був і тобі картопельки набрав. Галина повернула до двору сусідки. — Ой, дякую, тітко Марино, я вам обов’язково поверну. — З чого повернешся? Ох, горе ти. Поверне вона. Раніше треба було думати,… Продовжити читання →
Весілля було скромним. Після нього Алла зібрала речі й поїхала в село, яке бачила лише на фото. Село зустріло її тишею, незвичною темрявою вечорами і запахом землі після дощу. Жили вони з Віктором у хаті, яку той збудував власними руками…. Продовжити читання →