Категорія Uncategorized

Кілька тижнів від Олени нічого не було чутно. Кіра вже почала думати, що конфлікт вичерпано, як раптом з’явилася свекруха. Валентина Сергіївна приходила під різними приводами. — Яка у вас простора квартира, — захоплено говорила вона, заглядаючи в гостьову кімнату. — Тут стільки місця! Тут стільки людей могло б жити і не заважати одне одному. Кіра мовчки кивала, але всередині наростало розуміння, до чого вона веде. Свекруха надто уважно оглядала порожні кімнати, міряла поглядом коридори, ніби щось планувала.

— Кірочка, ти навіть не уявляєш, як нам важко живеться, — Олена втомлено опустилася на диван, притискаючи до себе дворічного Артема. — Уже півроку на орендованій квартирі мучимося. Господиня постійно щось забороняє — то музику вмикати не можна, то пральну… Продовжити читання →

У палату зайшла медсестра. – Що це ми тут за вогкість розвели? – суворо запитала вона, – дивись, а то дитину у своїх сльозах втопиш. Що за горе в тебе таке? Дівчинка народилася міцненька, здорова. У тебе молоко прибуло, годуй дитину і припини нервувати, а то молоко пропаде. Радій, що все добре. Маня ніби отямилася від слів суворої медсестри. Вона змахнула сльози, посміхнулася незрозуміло кому, малятку чи медсестрі і сказала: – А я радію. Просто, як подумаю, що моя крихітка повторить долю жінок усього нашого роду, мені стає її так шкода.

– Донечко моя, бідолашна, – ридала і голосила Маня над своєю новонародженою донькою, – заздалегідь знаю твою жіночу долю, крихітко моя. Дівчинка жадібно смоктала материнське молоко і морщила носик. З усього було видно, що малятку не подобалося, що їй на… Продовжити читання →

-Відчепися ти від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі я й знати не знаю, чия це дитина. А може, не моя зовсім?

-Відчепися ти від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі я й знати не знаю, чия це дитина. А може, не моя зовсім? Тому, вперед і з піснею, а я мабуть поїду собі, – говорив Віктор Валентині збираючи… Продовжити читання →

Це недобре, кум з кумою не можуть побратися, що вони собі таке надумали? – люди не переставали говорити про те, що Василь прийшов жити до Олени. Ця новина швидко розлетілася по селу. Тут усі одне про одного знають усе, або принаймні думають, що знають. Тому коли хресний батько Марійки – Василь Петрович – почав зачасту бувати в хаті її мами Олени, люди хутко знайшли “правду”. – Чули? Василь до куми ходить, – шепотіли на базарі

– Це недобре, кум з кумою не можуть побратися, що вони собі таке надумали? – люди не переставали говорити про те, що Василь прийшов жити до Олени. Ця новина швидко розлетілася по селу. Тут усі одне про одного знають усе,… Продовжити читання →

– Сім’я – це святе. Якщо ти кохаєш мене, то повинна приймати все моє життя, включно з рідними

– Ти впевнений, що це гарна ідея? – Олена поправила сережку, дивлячись на своє відображення в дзеркалі. – Може, варто було почекати до офіційного оголошення про весілля? Славко підійшов ззаду і обійняв її за плечі, зустрічаючись із нею поглядом у… Продовжити читання →

— Чоловік її, красунчик, так? – дівчина закотила очі: – Мені б такого! Я б його з квартири не випускала. Ось як така одружила його на собі? Напевно по “зальоту”. Кажуть, він її все-таки кинув. Напевно, тому вона така. Ой, на тобі павук, – раптом скрикнула вона, я здригнулася і впустила папки

— От дівчата у нас непогані, але начальниця – справжня мегера, – шепотіла мені Катя, моя сусідка по кабінету, у мій перший робочий день, – Жахлива людина! У нас її всі бояться. Жодного разу не бачила, щоб вона комусь посміхнулася…. Продовжити читання →

– Лідо, йдемо. Документи із собою? Зараз ми їдемо дивитись будинок, а потім підпишемо договір. Не сперечайся зі мною. – свекруха була дуже рішуча. – Половину оформляємо на тебе, другу на мене. Олег мою частину у спадок у будь-якому випадку отримає

– Лідо! Мама купує собі житло. Вона продала два будинки у селі, своїх батьків та батька, машину діда. – Купує? – Так. – А чому нам не сказала? Може їй потрібна допомога з переїздом? А де квартира? – Неподалік від… Продовжити читання →

– А що це ми тут робимо? Чому в чужий будинок ліземо?

– Все, Настю, між нами все скінчено! Я хочу справжньої родини, дітей. Ти не можеш мені цього дати. Я довго чекав, терпів. Мені потрібний син. Я вже подав на розлучення! Тобі три дні на збори. Як поїдеш – подзвони. Я… Продовжити читання →

А чого я маю її любити, вона мені що, дочка рідна? Ти вибрав, тобі і жити, – сухо відповіла Ганна сину, коли той запитав маму, чого вона так ставиться до його нареченої, вже практично за пʼять хвилин дружини, бо ж у них з Мариною весілля за кілька днів. Жити після весілля молодята мали разом з мамою, тому Артем і хотів налагодити стосунки. Та знаючи характер своєї мами розумів, що просто не буде. Розуміла це і Марина, бо поки вона зустрічалася з Артемом, то вже встигла розгледіти і свекруху

– А чого я маю її любити, вона мені що, дочка рідна? Ти вибрав, тобі і жити, – сухо відповіла Ганна сину, коли той запитав маму, чого вона так ставиться до його нареченої, вже практично за пʼять хвилин дружини, бо… Продовжити читання →

Марина їхала маршруткою з ринку. Купила продукти, ще щось для дому. Було багато сумок, гаманець лежав у боковій кишені. Коли вона дісталася додому, Марина зрозуміла, що гаманець зник. Разом із усіма грошима, які вона якраз зняла з банківської картки. Жінці було дуже прикро, вона чекала дитину, попереду було багато витрат – коляска, колиска, одяг для малюка. І хоч чоловік намагався її заспокоїти, Марина знала – грошей на найближчий час обмаль. І якось так усе навалилось – і втома, і тривога, і сором за свою неуважність. Увечері наступного дня у двері постукали. – Олексій Іванович? – здивувалася Марина, коли побачила свекра

– Це ж треба, який неприємний чоловік, – думала Марина про свого майбутнього свекра. – Добре, що хоч Стас на нього зовсім не схожий. Коли Марина виходила заміж за Стаса, вона найбільше боялась не передвесільної метушні не невідомості нового життя,… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑