Future Investments

– Ми вас пустили у квартиру, цю терпимо тут! – Ця, як ти говориш, моя дружина, а я твій рідний син! – Ти маєш дати грошей сестрі!

Катя прокинулася в маленькій кімнатці, яку свекруха виділила молодій сім’ї. Зирнула на будильник. Звичайно, Андрій вже пішов. Чоловік не будив Катю, останнім часом вона почувала себе не дуже добре. Він тихо збирався, пив чай ​​на кухні і йшов на роботу…. Продовжити читання →

– Пішли зі мною! У мене зараз двір без собаки. Будеш хорошим сторожем – не ображу! Сів на велосипед і поїхав до села. Дорогою дід Федір озирнувся не раз і не два… Але ніхто за ним не біг

Вона була “нелюдимим” собакою… Ось як про людей говорять “нелюдимий”… Вона була такою ж… Колись дуже давно, багато років тому, дід Федір, вирушивши в ліс за лісовими горіхами, знайшов цуценя – підлітка. Одному Богу відомо, як ця дитина опинилася в… Продовжити читання →

– Хочеш, я розповім тобі про свою найзаповітнішу мрію? – спитав він, заглядаючи в очі хлопчику. – Я йду зеленим, квітучим луком з вудками, попереду блищить прохолодна річка, манячи до себе. У моїй руці довірливо лежить долоня маленького п’ятирічного хлопчика, мого сина. Ми йдемо, неквапливо балакаємо, передчуваючи багатий улов, а попереду нас з веселим гавканням мчить кудлатий рудий пес

Хлопчик Ваня був підкидьком. Йому не «пощастило», як, наприклад, «відмовникам», у яких, хоч і дещо міфічне, але все ж таки уявлення про те, хто привів їх на світ божий було у вигляді імені навпроти графи «мати». У хлопчика Вані нічого… Продовжити читання →

Хтось витягував її картоплю, обтрушуючи, і зібрав найбільшу… Таня завмерла. Серце забилося. Вона пройшла далі й побачила, що й капусти бракує найбільших качанів. Практично половини врожаю капусти не було…

Тетяна Андріївна раділа своїй покупці. Та що покупка, це була її мрія – придбати будинок у селі після виходу на пенсію. До цієї події жінка готувалася ґрунтовно, і вибрала близьке до міста мальовниче село з невеликою кількістю мешканців – хотілося… Продовжити читання →

— Я нічого не вирішувала! — Катя підвищила голос, не витримавши. — Він сам так зробив!  Я його не просила, не благала, не бігала за ним з папірцями. Він сам прийшов і сказав: «Катя, це тобі, бо тобі це потрібніше»…

— Катя, ну, скажи чесно, коли ділимо? — Лариса сиділа за кухонним столом, її пальці нервово постукували по стільниці, а очі, темні, як осіннє небо, впилися в молодшу сестру. Катя стояла біля плити, помішуючи суп, і відчула, як всередині все… Продовжити читання →

Мене звільнили через вік. На прощання я подарувала всім колегам троянди, а начальнику залишила папку з результатами мого таємного аудиту.

— Лєна, нам доведеться розстатися. Геннадій сказав це з тією самою батьківською м’якістю в голосі, яку він вмикав, коли збирався провернути чергову підлість. Він відкинувся на спинку свого масивного крісла, переплівши пальці на животі. — Ми вирішили, що компанії потрібен… Продовжити читання →

“На! Забирай! Дарма я тебе послухала” – кричала незнайомка на мого чоловіка і дала в руки немовля

Я виховую донечку, яку народила коханка мого чоловіка. Так, ви все правильно прочитали. Хтось подумає, що я несповна розуму жінка і мені треба лікуватися. Але прошу дослухати мою сповідь до кінця.  Тоді був 2005 рік, у нас з Олексієм була родина… Продовжити читання →

Ніна на кухні квасила капусту, коли додому повернувся чоловік. Володимир швидко роззувся в коридорі і зайшов до дружини. – Вечеряти будеш? – запитала Ніна. – Не до вечері зараз, – відмахнувся чоловік. – Щось сталося? – запитала дружина, помітивши, що Володя дуже схвильований. – Ніно, краще присядь, і сприйми цю інформацію спокійно, – несподівано сказав чоловік. – Коханий, ти про що? – почала вже хвилюватися жінка. Раптом, Володимир дістав з кишені якийсь конверт і дав його дружині. – Це що таке? – запитала вона. Ніна швидко відкрила конверт, переглянула лист і застигла від побаченого

Ніна знала, що вона всиновлена приблизно з трьох років. Саме в цьому віці батьки стали обережно та грамотно підводити її до думки, що вона не рідна дочка. – Мамо, а звідки я взялася у вас? ― питала Ніна так само,… Продовжити читання →

Минув тиждень. Галина ходила по подвір’ї, поливала квіти, й раптом у думках знову виринула сестра. Та образ її постійно переслідував – то у сні, то у спогадах. Як вони дітьми бігали босоніж луками, як разом збирали калину й співали пісень, як підтримували одна одну в молодості. «А що, як я справді помилилася?» – думала Галина, але не то гордість, не то жадібність не давала зробити перший крок. Через кілька днів пролунав телефонний дзвінок. Це була Марія. – Галю, знаєш, приїдь до мене. Я пироги з капустою спекла, твої улюблені. І борщу наварила, як ти любиш, густого. Приходь завтра, я тебе дуже чекаю. Галина розгубилася. У душі щось защеміло. Вона погодилася неохоче, але таки вирішила поїхати

Галина поверталася додому з Італії після чергових трьох років заробітків. Вона везла валізи з гостинцями для дітей та онуків, а в душі – втому, яку вже не могла сховати. В автобусі, дивлячись у вікно, вона думала: «Ось приїду, трохи відпочину, може,… Продовжити читання →

— Галина ніколи… — Галини вже немає! — я не витримала. — Її немає п’ять років! А я є! І я жива жінка, яка має право на помилки!

— Хіба це борщ? Вода червона! — Анатолій Іванович тицьнув ложкою в тарілку і відсунув її. — Галочка моя за пів години такий наваристий робила, що ложка стояла! Я стиснула кулаки під столом. Три години. Цілих три години я стояла… Продовжити читання →

« Старіші записи

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑