Наш з Марійкою батько поїхав кудись на заробітки, і зник, коли я навчався у п’ятому класі, а сестра – у першому. Точніше, тоді він зник із кінцями. А раніше просто їхав і зникав на кілька місяців. Одружені вони з матір’ю… Продовжити читання →
Десять років шлюбу пролетіли, як один день. Спочатку з’явився син, за ним за два роки донечка. Клопоти, турботи. Чоловік завжди напохваті. Жили, як мені здавалося, у коханні та злагоді. Поки одного разу, як снігова грудка, не завалилися на мене хвороби…. Продовжити читання →
– Що між ними сталося, так в селі ніхто й не дізнався, мабуть, таємниця дуже потаємна була… У нашому селі, знаєте, всі одне в одного на очах. Чи радість, чи горе – все спільне. А коли сварка якась, то гримить… Продовжити читання →
— Значить, квартира твоя? — перебив чоловік. — Не орендована, а твоя власна? — Так. — І ти рік мовчала про це? Аліна стояла біля вікна своєї двокімнатної квартири й дивилася на перший сніг, який поволі вкривав подвір’я. Будинок був… Продовжити читання →
Останні слова бабусі мене здивували: – Мене там чекає Василько, – видихнула вона і покинула цей світ. Василько, щоб ви розуміли, – кіт, що пішов за веселкою місяць тому. Вони разом прожили двадцять три роки. Такого розумного кота ще у… Продовжити читання →
Андрій був майже одружений. З Марією він жив вже рік у її квартирі. Там вже були його речі, і спати він теж приходив туди. Виняток становили вихідні. У п’ятницю ввечері він завжди їхав до батьків і проводив там вихідні. Марія… Продовжити читання →
– Але ж я гостей не кликала до себе! – Голос невістки нарешті зірвався. – Я вас не запрошувала! Ми з Марком хотіли провести цей вечір самі! Це мій день народження, а не сімейне збіговисько! Марк стояв на кухні, зосереджено… Продовжити читання →
— А я в декреті сиджу, з дитиною, з вашим онуком. Я на всю ораву готувати не наймалася. І прибирати за всіма теж – справа не моя, – відповіла Галині Сергіївні невістка. — Ну це треба! Не наймалася вона! І… Продовжити читання →
– Оксано, вони приїжджають за дві години! – Голос чоловіка в телефоні звучав схвильовано. – Ти все встигла? – Миколо, я… – Оксана подивилася на доньку, яка нарешті заснула після безсонної ночі й, мало не розплакалася. – Я тільки збиралася… Продовжити читання →
Я так довго чекала чоловіка, ми з ним не бачилися більше п’яти років, а він повернувся додому і такий мені сюрприз влаштував, що тепер я просто не знаю, що мені робити. Одружилися ми з Миколою 25 років тому, але часу… Продовжити читання →