— Ні, я не дам ще грошей твоїй мамі! Досить! Нехай сама розбирається зі своїми боргами — я умиваю руки! — Тобто ти справді вважаєш, що відпустка в Туреччині важливіша, ніж допомога моїй матері? — голос Ігоря дзвенів, наче натягнутий дріт…. Продовжити читання →
– Поясни мені, – чому? Чому ми все втратили, а ти, сіра миша, продовжуєш бути щасливою? – Заздрісно процідила подруга – Оль, ні, ну ти серйозно? – Марина розглядала її стару лляну сукню з таким виглядом, ніби перед нею музейний… Продовжити читання →
— Дякую, я не буду. — Катя відсунула від себе тарілку із запеченою картоплею та куркою, залишивши тільки салат зі свіжих овочів. — Курка за твоїм улюбленим рецептом. — мама здивовано підняла очі на дочку. Каті було двадцять, і вона… Продовжити читання →
Кілька хвилин чоловік простояв на своєму місці в заціпенінні, намагаючись зрозуміти, що відбувається. Незабаром він зробив для себе відповідні висновки, вирішивши, що Світлана зовсім не чекала його так вірно як прикидалася Дмитро нетерпляче відчинив двері і зайшов до квартири, однією… Продовжити читання →
Невістка задумала тут мене соромити тим, що у неї діти фрукти раз на місяць бачать, а я своїм котам купую хороший корм. Але нюанс у тому, що у дітей є тато і мама, які повинні дбати про їх збалансоване харчування,… Продовжити читання →
– Андрійку, ну скільки можна? Ти ж обіцяв мені, що поговориш з дружиною! – Катрусю, припини псувати мені настрій. Адже я тут, з тобою, а не там. Це все-таки щось та й означає, чи не так? – Так, але… Як… Продовжити читання →
– Коли він уже розлучиться? – кричала Василина. – Я не розумію, чого він чекає? Мама погладила її по руці й сказала: – Потерпи, кицюню, не варто на нього тиснути. – Тиснути? Я його, між іншим, за язик не тягла!… Продовжити читання →
Жовтневий вечір у Луцьку видався напрочуд похмурим. Важкі свинцеві хмари зависли над містом, обіцяючи перший сніг, який зазвичай приносить лише бруд і вогкість. У квартирі Оксани та Дениса панувала тиша, але вона була не затишною, а наелектризованою, наче перед грозою…. Продовжити читання →
Маргарита поправила золотий браслет і повела плечем — щоб парча заблищала у світлі люстри. Гості за столами замовкли, бо вона вміла змусити замовкнути. Гроші, багато років практики та звичка бути в центрі. Ганна одразу стиснулася. Вона знала, що зараз буде…. Продовжити читання →
– Стояти! – гаркнув Григорій так, що Ганна мало не випустила хлопчика. – Ти що твориш? Він у мене не іграшка! У нього хребет пошкоджений, ти взагалі це розумієш?- Я ж акуратно, я його міцно тримала. – Акуратно?! – Григорій… Продовжити читання →