Катя прокинулася в маленькій кімнатці, яку свекруха виділила молодій сім’ї. Зирнула на будильник. Звичайно, Андрій вже пішов. Чоловік не будив Катю, останнім часом вона почувала себе не дуже добре. Він тихо збирався, пив чай на кухні і йшов на роботу…. Продовжити читання →
Вона була “нелюдимим” собакою… Ось як про людей говорять “нелюдимий”… Вона була такою ж… Колись дуже давно, багато років тому, дід Федір, вирушивши в ліс за лісовими горіхами, знайшов цуценя – підлітка. Одному Богу відомо, як ця дитина опинилася в… Продовжити читання →
Хлопчик Ваня був підкидьком. Йому не «пощастило», як, наприклад, «відмовникам», у яких, хоч і дещо міфічне, але все ж таки уявлення про те, хто привів їх на світ божий було у вигляді імені навпроти графи «мати». У хлопчика Вані нічого… Продовжити читання →
Тетяна Андріївна раділа своїй покупці. Та що покупка, це була її мрія – придбати будинок у селі після виходу на пенсію. До цієї події жінка готувалася ґрунтовно, і вибрала близьке до міста мальовниче село з невеликою кількістю мешканців – хотілося… Продовжити читання →
— Катя, ну, скажи чесно, коли ділимо? — Лариса сиділа за кухонним столом, її пальці нервово постукували по стільниці, а очі, темні, як осіннє небо, впилися в молодшу сестру. Катя стояла біля плити, помішуючи суп, і відчула, як всередині все… Продовжити читання →
— Лєна, нам доведеться розстатися. Геннадій сказав це з тією самою батьківською м’якістю в голосі, яку він вмикав, коли збирався провернути чергову підлість. Він відкинувся на спинку свого масивного крісла, переплівши пальці на животі. — Ми вирішили, що компанії потрібен… Продовжити читання →
Я виховую донечку, яку народила коханка мого чоловіка. Так, ви все правильно прочитали. Хтось подумає, що я несповна розуму жінка і мені треба лікуватися. Але прошу дослухати мою сповідь до кінця. Тоді був 2005 рік, у нас з Олексієм була родина… Продовжити читання →
Ніна знала, що вона всиновлена приблизно з трьох років. Саме в цьому віці батьки стали обережно та грамотно підводити її до думки, що вона не рідна дочка. – Мамо, а звідки я взялася у вас? ― питала Ніна так само,… Продовжити читання →
Галина поверталася додому з Італії після чергових трьох років заробітків. Вона везла валізи з гостинцями для дітей та онуків, а в душі – втому, яку вже не могла сховати. В автобусі, дивлячись у вікно, вона думала: «Ось приїду, трохи відпочину, може,… Продовжити читання →
— Хіба це борщ? Вода червона! — Анатолій Іванович тицьнув ложкою в тарілку і відсунув її. — Галочка моя за пів години такий наваристий робила, що ложка стояла! Я стиснула кулаки під столом. Три години. Цілих три години я стояла… Продовжити читання →