Future Investments

Літня мати попросила сина відправити її до притулку, бо бачила, як складно йому з невісткою. Але такого сюрпризу від своїх дітей Галина навіть не уявляла…

У Галини Петрівни три роки тому зrоріла хата. Добре, що вона тоді була на роботі. Жінка ще довго nлакала і голосила, адже в цьому будинку вона народилася і виросла, виховала сина, і онуки часто приїжджали у гості. А тепер на… Продовжити читання →

Марина ходила по квартирі й, зі сльозами на очах, збирала свої речі у валізу. Вона чула сміх з кухні, де сидів її чоловік з коханкою. Марина згадала, що дещо забула у ванній. Вона зайшла у ванну, згребла там з полички всі свої шампуні та флакончики. Ідучи назад, вона глянула в бік кухні. Через скло було видно силуети двох людей, які сиділи за столом. – О, Боже, моя кружка! – Марина згадала, що ще забула забрати свій улюблений кухоль. Вона відкрила двері на кухню, глянула на коханку чоловіка й оторопіла

Марина ходила по квартирі й, зі сльозами на очах, збирала свої речі у валізу. Вона чула сміх з кухні, де сидів її чоловік з коханкою. Марина згадала, що дещо забула у ванній. Вона зайшла у ванну, згребла там з полички… Продовжити читання →

Іван виносив картоплю з льоху, коли повернулася дружина з тещею. – Ну, що сказали? – запитав він у Віри, коли та підійшла до нього. – Сказали у місто на огляд їхати, – тихо відповіла Віра, коли її мама зайшла в будинок. – Але це ж дорого, а у нас зараз з грошима важко. – І то правда, – зітхнув Іван. – Подзвоню сестрі, позичу гроші. Думаю не відмовить. Увечері Іван взяв телефон, подзвонив сестрі. – Що сказала? – запитала Віра, коли чоловік закінчив розмову. – Відмовила, – сумно сказав Іван. Раптом пролунав телефонний дзвінок, Іван глянув хто дзвонить і застиг від несподіванки

Іван виносив картоплю з льоху, коли повернулася дружина з тещею. – Ну, що сказали? – запитав він у Віри, коли та підійшла до нього. – Сказали у місто на огляд їхати, – тихо відповіла Віра, коли її мама зайшла в… Продовжити читання →

Віра сиділа на кріслі і вʼязала шкарпетки, коли в двері постукали. – Заходьте! – гукнула вона, уважно дивлячись на двері. Скрипнула дверна ручка і в хату зайшла сусідка Олена. – Здрастуй! – привіталась вона. – Ой, Віро, як не прийду, у тебе такий порядок, що аж завидки беруть! – Ти тільки подивися! – вона провела пальцем по комоду. – Ані порошинки! До речі, а чим це у тебе так пахне? – Борщем, – відповіла Віра намотуючи нитку на клубок. Раптом рипнули вхідні двері і в кімнату зайшла невістка Віри, Юля. Олена глянула на дівчину і руками сплеснула від здивування

Віра сиділа на кріслі і вʼязала шкарпетки, коли в двері постукали. – Заходьте! – гукнула вона, уважно дивлячись на двері. Скрипнула дверна ручка і в хату зайшла сусідка Олена. – Здрастуй! – привіталась вона. – Ой, Віро, як не прийду,… Продовжити читання →

Ліза прийшла на зустріч випускників. Тридцять років минуло… Вона вирішила сходити, щоб привітати улюблену вчительку. Зустріч була зворушлива. Прийшли й хлопці з паралельного класу. Ліза аж стрепенулася, коли побачила Віталія! Своє шкільне таємне кохання… Високий чоловік, з сивиною й акуратною борідкою. Він мало був схожий на того хлопця–бешкетника. В залі було галасливо. Після привітань, всі стояли розмовляючи. Ліза аж присіла від здивування, коли побачила хто до неї йде

Ліза прийшла на зустріч випускників. Тридцять років минуло… Вона вирішила сходити, щоб привітати улюблену вчительку. Зустріч була зворушлива. Прийшли й хлопці з паралельного класу. Ліза аж стрепенулася, коли побачила Віталія! Своє шкільне таємне кохання… Високий чоловік, з сивиною й акуратною… Продовжити читання →

Марія ліпила вареники, як раптом на столі задзвонив її мобільник. Номер був незнайомий… Вона помила руки, витерла їх кухонним рушником і здивовано взяла слухавку. – Доброго дня, – почула вона незнайомий чоловічий голос. – Ви сестра Марини Павлюк? – Та-а-к, – несміливо відповіла Марія. – Краще присядьте, – раптом сказав чоловік. У мене для вас є погані новини… Марія слухала, що говорив чоловік і не вірила своїм вухам

Марія ліпила вареники, як раптом на столі задзвонив її мобільник. Номер був незнайомий… Вона помила руки, витерла їх кухонним рушником і здивовано взяла слухавку. – Доброго дня, – почула вона незнайомий чоловічий голос. – Ви сестра Марини Павлюк? – Та-а-к,… Продовжити читання →

Роман відчинив двері квартири своїм ключем і зайшов у коридор. – Мамо! – rукнув він з порога. – У нас гості! І вони дуже хочуть їсти! На кухні почувся якийсь шурхіт і дзвін посуду. – Ну, знімайте пальто, – поквапив він гостей. – Десять хвилин залишилося! Через кілька секунд з кухні вийшла мати Романа. Вона глянула на незнайомців і застигла від несподіванки! – Хто це, синку? – тільки й змогла вимовити вона

– Дякую, мамо, – Роман підвівся з–за столу і потягнувся. – Я піду, покатаюся трохи. Ти не хвилюйся, я обережно, та й машин увечері вже мало. – Ти як купив машину, то весь час із нею проводиш. А тобі одружитися… Продовжити читання →

Іван Петрович зібрав дві великі картаті сумки домашніх смаколиків і поїхав у місто до дітей. Він вирішив зробити сюрприз. Всю дорогу старенький усміхався, так радісно було на душі. Він під’їхав до будинку своєї доньки Марії. Та її вдома не було. Вона довго не відповідала на дзвінки, але потім взяла слухавку. – Тату, чого дзвониш?! – вигукнула Марія. – Зайнята я! – Я приїхав, дочко… – Куди приїхав? – ахнула та. – Навіщо? – В гості, – сказав старенький. – Я гостинців привіз, сальця, як ти любиш, яблучок… У слухавці раптом запала тиша. Чоловік не міг зрозуміти, що відбувається

Іван Петрович уперше за стільки років зібрався у місто. Було помітно, що літній чоловік помітно нервує. В очікуванні автобуса він раз у раз пригладжував волосся або струшував зі старого піджака невидимий пил. Всяке може бути, його діти зараз міські, негоже… Продовжити читання →

Мова йде не про чужих людей, мамо, ну як ти сама цього не розумієш? Треба допомогти мамі Віталія, ти ж маєш таку змогу. Дочка мені зателефонувала в Італію, і стала навіть не просити, а наполягати, щоб я допомогла сватам квартиру купити. Їм не вистачає 15 тисяч євро, і Юля хоче, щоб я позичила їм цю суму. – Юля, я тебе розумію, ти хочеш допомогти, але ти маєш зрозуміти, що мова йде про дуже велику суму. Як свати мені її збираються повертати? – питаю здалеку. Дочка на мить замовкла, задумалася. А далі видала: – Та якось буде, мамо, не переживай. Ми ж тепер одна родина, а які рахунки можуть бути між родичами

– Мова йде не про чужих людей, мамо, ну як ти сама цього не розумієш? Треба допомогти мамі Віталія, ти ж маєш таку змогу. Дочка мені зателефонувала в Італію, і стала навіть не просити, а наполягати, щоб я допомогла сватам… Продовжити читання →

– Ти мені пропонуєш сказати родичам, що нехай йдуть куди-небудь, поки у мене дочка в своїй квартирі живе! Так ти уявляєш, що потім буде! Не діло це, треба допомагати!

Уляна намагалася потрапити ключем у замкову щілину, але темрява не давала зробити цього. -Знову лампочка не працює, – бурчала вона. Тишу під’їзду порушила гучна трель дзвінка. Однією рукою тримаючи телефон, Уляна продовжувала спроби відкрити двері. -Мамо, щось термінове? – відповіла… Продовжити читання →

« Старіші записи

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑