— Я йду назавжди. Я іншу жінку знайшов, молоду, на відміну від тебе. — Ну то йди, чого ти став? — хмикнула Валя і знову повернулася до екрана телевізора. — Вона, між іншим, кохає мене, — з гордістю сказав він…. Продовжити читання →
Раїсу Іванівну було не втішити. Її онука Наталка заслабла і її не стало… Наталі було сімнадцять, вона була копія бабусі в юності. Для Раїси Іванівни весь сенс життя був у Наталі. Вона сподівалася, що її красуня внучка те, що сама… Продовжити читання →
— Ми ж домовлялися зупинитися на двох дітях, — не особливо радісно сприйняв новину дружини Матвій. – Софійці п’ять років, Данилкові — три, може їх спочатку на ноги треба поставити? — Ти пропонуєш мені позбутися цього малюка? — вже збиралася… Продовжити читання →
– Ти що, з глузду з’їхала?! Яка, до біса, довіреність! – голос Валентини Петрівни пролунав на весь під’їзд. – Валю, ти чого кричиш? – Галина Андріївна розгублено поправила окуляри на переніссі. – Люди ж почують. – І хай чують! Це… Продовжити читання →
– А ти куди зібралася? Я тебе не відпускала. Сьогодні дивитимешся за дітьми, зрозуміла? Я у справах. І спробуй тільки втекти. – Мати поглядом, що не обіцяв нічого доброго, дивилася на старшу дочку. – Мамо, але ж це ваші з… Продовжити читання →
– Не буду я з нею жити, тату! Не примусиш! Ви з мамою мене вмовили на цей шлюб, а тепер навіщо вона мені, коли я своє справжнє кохання зустрів?! – Олег рвав і метав, геть-чисто забувши про те, що та,… Продовжити читання →
– Ну хороми, і справді хороми! – захоплено обводили поглядом будинок мати з тіткою. – Ось тут правда люстру поміняти б. – А тут інші штори повісити. А цю тумбу перефарбувати. Ой.., а чого поличка для взуття облізла? – Так… Продовжити читання →
– Ах ось значить як, женете? Ну що ж, я піду! Потім лікті будете кусати та назад кликати, а я не прийду! – Це навряд чи, – тихо сказала я услід колишньому чоловікові, який вибіг із кухні. …Сашко з’явився, як… Продовжити читання →
– Ти не моя мама! Залиш нас із татом у спокої! Іди геть! – чула кожна жінка, яка побажала ділити дах, хліб і розкладний диван з Антоном. Маленька Агата злісно шипіла, кидалася словами і дорогими плюшевими зайцями, а іноді й… Продовжити читання →
– Ну, що, відпустиш дружину? Лише на один день. Забираю домробітницею, поверну королевою. – Яка домробітниця? – Катюшко, ну ти сказала! Михайла мого збентежила. Я й сама не хочу їхати, прожила без цього стільки років, і зараз ні до чого… Продовжити читання →