– Христю, навіщо тобі стільки ковбаси? – спитав чоловік, бо кохана у візочок поставила кілька видів дуже не дешевої ковбаси, вона була дорога, зазвичай подружжя обирало ковбаси набагато дешевше. – Що ти задумала? Дружина лише посміхнулася, і сказала, що він… Продовжити читання →
– Мама сьогодні прийде. Антоніно, приготуй щось смачненьке, – каже мені чоловік. – Добре, – кажу. – А ти куди? – Я у справах, але на обід буду. Так що поквапся. Чоловік поїхав, а я прийнялася до роботи. Знаю, що… Продовжити читання →
Вероніка ступала тихо, берегла кожен крок – під серцем носила довгождану дитину, що давалася їй нелегко. Лікарняні коридори вимотували душу й тіло, спустошували гаманець. — Тітонько, тітонько мила! — долинули до неї дзвінкі дитячі голоси. — Чи не потрібне вам… Продовжити читання →
– Вибачте. Мені немає куди подітися. Мене вигнали, а вже ніч, – дівчина не говорила, а шепотіла від втоми з маленьким немовлям на руках. Ця нічна гостя, яку Марина впустила у свій будинок всього на одну ніч, перевернула її життя…. Продовжити читання →
– Синку, ну навіщо тобі вона? – суворо казала Раїса Миколаївна своєму синові. – Знаю я таких, тільки й думають, як квартиру нашу привласнити. – Мамо, вона не така, вона хороша, – сперечався з матір’ю Роман. – Ми кохаємо один… Продовжити читання →
Дружина Віктора Ольга була жінкою із складним характером. Вдома все тримала під контролем: і господарство, і чоловіка, і дорослу дочку Валерію. Віктор давно змирився із характером дружини, будучи вдячним їй за те, що в гараж вона його відпускала без проблем… Продовжити читання →
Олексій їхав на так підробіток. Взагалі-то він не любив такого роду підробітки, але цього разу просто не міг відмовити, бо попросила його, ні хто інша, як його сестра Віра. Вірі він відмовити ніяк не міг і довелося погодитися їхати в… Продовжити читання →
Чому мама з татом не стали жити разом, Віра так ніколи й не дізналася. Їй було три роки, коли батьки розійшлися. Мама з маленькою Вірою повернулася з міста до рідного села. — Все встигла, — не втрималася баба Зіна, зустрічаючи… Продовжити читання →
— Що, синочку? — запитала Надійка, ніби сподіваючись, що він ось-ось відгукнеться. Та Миколка лише дивився на неї сумними оченятами. Взяла його на руки. Він притулився до неї, обійняв своїми тендітними ручками, що ледь слухалися. Спробував розтулити ротика, силкуючись щось… Продовжити читання →
Федір Петрович давно мріяв сходити на кладовище, щоб відвідати сина. Однак стан здоров’я довгий час не дозволяв йому здійснити це бажання. Фарба та інструменти були підготовлені заздалегідь, і сьогодні він прокинувся з відчуттям, що почувається краще Після сніданку він почав… Продовжити читання →