Роман був упевнений, що Варвара нікуди від нього не подінеться і все життя буде терпіти його витівки
Роман не ночував удома з п’ятниці по неділю. Таке вже було не вперше. Однак він не боявся, що дружина закотить скандал. Подумаєш, чого він тільки на свою адресу не чув. “Якщо любить, значить буде терпіти” — подумав він і впевнено… Продовжити читання →
— Діма, я до тата заїду у вихідний.Попереджаю заздалегідь, бо встанеш, а мене немає. — сказала я чоловікові, вже взуючись, щоби піти на роботу. — Ти дуже часто ходиш до свого батька. Завжди йому щось треба. А в тебе, між… Продовжити читання →
“– Синку, зарплата прийшла? Ми чекаємо, – нервовим голосом промовила Катерина Борисівна. – Мамо, я вирішив більше не переказувати вам зарплату… У слухавці після цих слів повисла дзвінка тиша Катерина Борисівна, попри свої 65, виглядала на всі 45. Від неї… Продовжити читання →
Ніхто не чекав Тимошку в цьому світі. Але він прийшов. Заявив про себе гучним криком, вимогою їжі, уваги, догляду. А мама… Мама втекла, хитаючись від слабкості, щойно минуло два дні після появи дитини. Зникла в невідомому напрямку, анітрохи не відчуваючи… Продовжити читання →
– Коля, ти просто зобов’язаний її гарненько провчити, – холодно наставляла сина Ганна Сергіївна телефоном, гордо сидячи на задньому сидінні дорогого автомобіля. Вона невдоволено вислухала відповідь сина. – Послухай, я ж не можу сама постійно займатися вихованням твоєї Варвари! –… Продовжити читання →
– Андрій, я рибу купила, – з порогу заявила Наталя чоловікові, – приготуєш? Ти так добре, акуратно чистиш її і смажиш із такою апетитною скоринкою: я так не вмію. – Звичайно, кохана! – Андрій цілує дружину в щоку і вирушає… Продовжити читання →
– Якщо сина більше немає, ти тут зайва! – Збирайся! І не смій нічого брати з його речей. Тільки своє лахміття, – Тамара Іванівна вказала на двері спальні. – Я засікаю час. Через тридцять хвилин, щоб духу твого тут не… Продовжити читання →
— Безсовісна ти! — кричала в слухавку тітка Зоя. — Дівчину з немовлям на вулицю! Та як у тебе язик повернувся? — Безсовісна ти! — кричала в слухавку тітка Зоя. — Дівчину з немовлям на вулицю! Та як у тебе… Продовжити читання →
В свій п’ятдесятирічний ювілей Марина занедужала, й святкування скасували. Те, що вона почула, підслухавши розмову чоловіка телефоном, змінило її життя… П’ятдесятирічний ювілей. Дата, на яку Марина чекала з трепетом і легким сумом. Вони з Андрієм планували цей день майже рік…. Продовжити читання →
На порозі стояв Віктор — її двічі колишній чоловік, з яким вона розлучилася чотири роки тому. У руках у нього був букет білих троянд, на обличчі — та сама усмішка, яка колись підкорювала її двадцятидворічне серце — Олено, я повернувся,… Продовжити читання →