– Нехай твоя дружина поки що на дачі побуде, – пролунав командний голос свекрухи з кухні. – До мене подруга з донькою приїжджають. Десь тиждень погостювати збираються, а може й більше. Я глянула на чоловіка, який теж був шокований. –… Продовжити читання →
Я осиротіла в шість років. Нас у мами вже було дві дівчинки, а у мами мала з’явитися третя дитина. Я все пам’ятаю, як мама кричала, як зібралися сусідки, плакали, як змовкав мамин голос. Чому не викликали лікарів, не відвезли маму… Продовжити читання →
– Чому чоловіка з хати женеш?! – обурилася свекруха. – Не маєш права! – Я нікого не жену, – спокійно відповіла Ольга. – Я просто запропонувала Олексію тимчасово пожити десь, поки ми з ним у сварці. Свекруха замовкла, і пильно… Продовжити читання →
– І для кого ти, Данусю, усе це накупила? Сукні, кофточки, взуття, косметика? У тебе ж дочки немає, – каже мені моя подруга Світлана, така ж заробітчанка як і я, яка ходила в неділю зі мною по банкарелях. Додому ми… Продовжити читання →
– Дочка, я тебе не люблю, і нічого не можу з цим вдіяти, – сказав батько. Від його слів у Поліни защеміло серце. – Ти ж казав, розкаявся, що покинув мене, і тепер хочеш бути із сім’єю. – Я брехав,… Продовжити читання →
Пенсіонерка Лілія (або як усі її звали, Ліля) Дмитрівна, важко зітхнувши, насилу перевернулась на інший бік. Хворіли суглоби, сильно опухли ноги. Вона замучилась ходити лікарнями, втомилася від лікування. Жила одна, заміжня ніколи не була, син народився давно, від першого кохання…. Продовжити читання →
– Мамо, я твій син! Я, а не Гнат! Син крутив у руках телефон, чим неймовірно дратував матір. Але зараз це не було важливо. – Льоша, я це пам’ятаю. Але як це має вплинути на моє рішення? – Як? Та… Продовжити читання →
– Біда яка! – у дверях стояла свекруха. Вона ледве трималася на ногах, – Олю, накапай мені від серця чогось. – Що трапилося, Маріє Сергіївно? – злякано спитала дівчина. Вона ніколи не бачила свою бойову, міцну свекруху в такому стані.–… Продовжити читання →
– Ти напевно не зрозуміла, мамо. Ми квартиру уже продали, нам нема де жити. Ми що, даремно через дві області до тебе їхали? Нам нема де жити, – каже мені моя донька Маргарита. – Рито, а чого ж ти не… Продовжити читання →
– Марію, коли маму випишуть з лікарні, вона буде жити у нас, – сказав Олексій дружині за вечерею. – Як це у нас? Чому? – округлила очі Марія. – Тому що мама вже в тому віці, коли жити одній і… Продовжити читання →