Future Investments

Якщо сина більше немає, ти тут зайва!

– Якщо сина більше немає, ти тут зайва! – Збирайся! І не смій нічого брати з його речей. Тільки своє лахміття, – Тамара Іванівна вказала на двері спальні. – Я засікаю час. Через тридцять хвилин, щоб духу твого тут не… Продовжити читання →

Безсовісна ти! — кричала в слухавку тітка Зоя.

— Безсовісна ти! — кричала в слухавку тітка Зоя. — Дівчину з немовлям на вулицю! Та як у тебе язик повернувся? — Безсовісна ти! — кричала в слухавку тітка Зоя. — Дівчину з немовлям на вулицю! Та як у тебе… Продовжити читання →

В свій п’ятдесятирічний ювілей Марина занедужала, й святкування скасували.

В свій п’ятдесятирічний ювілей Марина занедужала, й святкування скасували. Те, що вона почула, підслухавши розмову чоловіка телефоном, змінило її життя… П’ятдесятирічний ювілей. Дата, на яку Марина чекала з трепетом і легким сумом. Вони з Андрієм планували цей день майже рік…. Продовжити читання →

На порозі стояв Віктор — її двічі колишній чоловік, з яким вона розлучилася чотири роки тому.

На порозі стояв Віктор — її двічі колишній чоловік, з яким вона розлучилася чотири роки тому. У руках у нього був букет білих троянд, на обличчі — та сама усмішка, яка колись підкорювала її двадцятидворічне серце — Олено, я повернувся,… Продовжити читання →

– Синку, мати і дитина – це одне ціле, тому вирішувати тільки їй

– Яка дитина у сорок один рік! – кричав на Настю чоловік. – У твоєму віці вже бабусями стають.Насте, дурниць не роби. Добре, на нашу думку тобі плювати, я це вже зрозумів. А про дитину цю ти подумала?Я не хочу… Продовжити читання →

Донечко, я не знаю як буде правильно, ти – доросла і тобі вирішувати, але він – твій батько, і йому зараз дуже потрібна твоя допомога, – радить мені мама по телефону. Я поставила слухавку і сказала, що мені треба подумати, а думати і справді було над чим. Прийняти таке рішення непросто, як і непросто пробачити. Я зараз живу одна, бо мама ще 6 років тому поїхала у Францію на заробітки. А зараз через багато років повернувся батько і хоче, щоб ми прийняли його назад

– Донечко, я не знаю як буде правильно, ти – доросла і тобі вирішувати, але він – твій батько, і йому зараз дуже потрібна твоя допомога, – радить мені мама по телефону. Я поставила слухавку і сказала, що мені треба… Продовжити читання →

– Ви впевнені? – Нотаріус знову уважно вивчив папери. – Дарча – це серйозний крок. Повернути майно назад буде дуже складно

– Ви впевнені? – Нотаріус знову уважно вивчив папери. – Дарча – це серйозний крок. Повернути майно назад буде дуже складно. Травневе ранкове сонце заливало світлом нотаріальну контору. У кутку мірно гудів кондиціонер, у повітрі чутно запах свіжозвареної кави з… Продовжити читання →

– Ні, я думаю, сюди нікого приводити не треба, – відповів Сергій абсолютно серйозно, – будинок, це наша тиха гавань

Коли всі гості роз’їхалися після весілля доньки, і у квартирі настала, нарешті, тиша, Злата плюхнулася в крісло, витягнувши втомлені ноги. – Невже все? Думала, це ніколи не закінчиться. Звідки в нас стільки родичів? – Сподіваюся, Поліна не надумає вдруге виходити… Продовжити читання →

Все вирішено, на Великдень ми їдемо в село до Валерія, його батько нас чекає, – каже мені моя дочка. – В гості – це добре, але я не можу залишити на свята дім, а якщо до нас хтось прийти захоче, свято ж, – розгублено кажу. – Хто? Сестра твоя, тітка Галина, яка приведе з собою всіх дітей і всіх онуків, щоб вдома на застілля не витрачатися! Не сміши, мамо, заради твоїх родичів точно залишатися не варто. А якщо ми в гості поїдемо, то ти неабияк зекономиш, ти ж знаєш, скільки зараз треба грошей, щоб стіл накрити, – стала повчати мене Юля. – Не знаю, доню, якось мені це незвично. За свої 56 років я ще жодного разу на свята не їхала з дому нікуди

– Все вирішено, на Великдень ми їдемо в село до Валерія, його батько нас чекає, – каже мені моя дочка. – В гості – це добре, але я не можу залишити на свята дім, а якщо до нас хтось прийти… Продовжити читання →

– Щастя справді любить тишу, – подумала Ганна, виходячи з офісу. – Але тільки, якщо ця тиша не перетворюється на брехню

… Ну, я не знаю, як сказати… Вона виглядала так, ніби на останню копійку купувала хліб. Усередині все стиснулося. – У сенсі? — перепитала Ганна. – У прямому, – зітхнула подруга. – На ній був якийсь старий пуховик, затерті черевики…. Продовжити читання →

« Старіші записи

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑