Future Investments

— Ану швидко побігла в магазин! Удома миша повісилася, їсти нічого. — Остапе, у нас лише дві тисячі лишилося, до зарплати ще тиждень. Може, ти хоч на роботу влаштуєшся чи потаксуєш на машині? — Я тобі що, таксист? Кажи спасибі, що взагалі в моїй квартирі живеш

— І де це ти волочилася? — гаркнув Остап, щойно Наталка переступила поріг квартири. Вона, ледве зводячи дух, відповіла: — Я на роботі була. — На якій іще роботі? Сьогодні ж субота! — Ну так я й по суботах працюю…. Продовжити читання →

— Та кому такий тягар потрібен, якщо синові своєму не потрібна? Не треба мене прилаштовувати, піду при церкві прислужувати, може не проженуть. Я і співати можу, та що завгодно, — старенька з таким відчаєм це сказала, що Олексій більше не став нічого їй говорити, лише одне запропонував: — Ну тоді з нами ходімо, у цьому домі матінка моя живе, відпочити з дороги треба, поїсти, а там видно буде

— До матері в село треба їхати, нудьгує вона, — ближче до вихідних похмуро сказав Олексій. — Знову? Ми ж були недавно, весь тиждень робота, діти, і навіть вихідні без відпочинку, ну ти й вигадав, Олексію! Ти ж знаєш, я… Продовжити читання →

Ніна швидко йшла по вулиці. Вона дуже поспішала додому. Їй хотілось пошвидше розповісти чоловікові важливу новину. Ніна відкрила двері своїм ключем і щойно зайшла в коридор, як до неї підбігла її донька Оля. – Мамо, мамо, а ми з татом ходили в зоопарк! – радісно закричала вона. Ніна погладила доньку по волоссю. – Олечко, піди пограйся у свою кімнату, мені треба поговорити з татом, – сказала Ніна. Володимир підійшов до дружини. – Що трапилося? – схвильовано запитав він. – Володю, я навіть не знаю, як тобі розповісти, – сказала Ніна. Чоловік стояв не розуміючи, що відбувається

Ніна швидко йшла по вулиці. Вона дуже поспішала додому. Їй хотілось пошвидше розповісти чоловікові важливу новину. Ніна відкрила двері своїм ключем і щойно зайшла в коридор, як до неї підбігла її донька Оля. – Мамо, мамо, а ми з татом… Продовжити читання →

– Коханий, ти коли повернувся з корпоративу? – запитала Віра у чоловіка. – Як закінчилося все, так і приїхав, – пояснив Андрій. – А точніше? – Віра підозріло глянула на нього. – Годині о дванадцятій, – відповів чоловік. – Не обманюй! Де ти був ще чотири години після закінчення корпоративу? – грізно промовила Віра. – І ще може заразом поясниш, що з твоєю сорочкою? Андрій захвилювався, чоловік підвівся і пішов до кухонної раковини, щоб набрати склянку води, раптом він побачив у купі білизни біля пральної машини свою сорочку. Андрій підняв її, уважно оглянув з усіх боків і застиг на місці

– Коханий, ти коли повернувся з корпоративу? – запитала Віра у чоловіка. – Як закінчилося все, так і приїхав, – пояснив Андрій. – А точніше? – Віра підозріло глянула на нього. – Годині о дванадцятій, – відповів чоловік. – Не… Продовжити читання →

Мій шлях до незалежності

“Коли Тамара Володимирівна простягла мені руку із вимогою віддати всю зарплату, я зрозуміла – конфлікт оголошено. В її очах горів вогонь власництва, а за спиною маячив силует мого чоловіка Максима, готового стати на бік матусі Коли Тамара Володимирівна простягла мені… Продовжити читання →

А ти знаєш, що твоя хабалка мати стукнула нашого сина?

“— А ти знаєш, що твоя хабалка мати стукнула нашого сина? За те, що він порушив її чергове тупе правило? Вгадай, яке цього разу? — А ти знаєш, що твоя хабалка мати стукнула нашого сина? За те, що він порушив… Продовжити читання →

Ярик, опудало! – вигукнув чоловік.

“– Ярик, опудало! – вигукнув чоловік. – Закрутив дівчинці голову, набрехав діжку арештантів і злиняв! Ну, племінничок! Ну паразит! Зараз я до Алевтини подзвоню! Автобус зупинився біля вказівника “Пашкове”. З автобуса вийшли двоє людей: місцева мешканка шістдесяти років Ганна Попова,… Продовжити читання →

— Відмінна партія! — погодилася рідня. — А якщо буде вередувати, то навчимо по-нашому, по-простому

— Іди додому! Там з тобою розмовлятиму! — невдоволено кинув Максим. — Не вистачало ще перехожих розважати скандалом! — Ну, і, будь ласка! — пирхнула Варя. — Теж мені! — Варя, не доводь до гріха! — пригрозив Максим. — Вдома… Продовжити читання →

Змирись, розлучення неминуче, – сказав Вадим впевненим тоном, ніби був не вдома, а на нараді.

“– Змирись, розлучення неминуче, – сказав Вадим впевненим тоном, ніби був не вдома, а на нараді. – І прийми все, як є. – Прийняти твою зраду? – Запитала Інга. – Прийми наше розлучення! – Змирись, розлучення неминуче, – сказав Вадим… Продовжити читання →

Я повернуся за тобою, синку, я скоро відвезу тебе додому. Обіцяю

“— Я повернуся за тобою, синку, я скоро відвезу тебе додому. Обіцяю 8 січня 1973 року. У будинку Суханових свято – його дружина Настя повертається з пологового будинку зі своїм первістком Сашком. Свекруха Тамара Федорівна метушиться за столом. Стіл ломиться… Продовжити читання →

« Старіші записи

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑