Аліна заклякла біля вікна. Біля під’їзду зупинилося таксі, а поряд з ним незабаром утворилася гірка валіз та сумок. – Сергію, ти когось чекаєш? – крикнула вона чоловікові, який займався з кавоваркою на кухні. – Ні, а що? – озвався той…. Продовжити читання →
— Забирати додому не стану! Ви їй навіщо сказали? На що сподівалися? Я ж просила — всі новини тільки через мене! А ви що? Не послухалися? Чудово! Тепер вона — ваша проблема! Валентина вийшла з кабінету лікаря. Гучно грюкнувши дверима,… Продовжити читання →
– Як будеш їхати, не забудь купити ковбасу, а решта все у мене є, – каже мені мама. – Так я уже купила, таку як ти любиш, не хвилюйся, – відповідаю і посміхаюся. Моїй мамі 70 років, а вона як… Продовжити читання →
Сестрі чоловіка 21 рік, вона вирішила нас із чоловіком вшанувати своїм візитом і навіть привела для знайомства свого нареченого. Нареченому, до речі, теж не набагато більше років, цілих 22. І вони дуже хочуть одружитися. А як не хотіти, якщо обставини… Продовжити читання →
– Сама подумай, хіба це нормально? – обурювався Антон у черговий раз, – твоєму боввану всього шістнадцять! Я його годую, одягаю, виховую, а ти поводишся так, ніби я йому ніхто! – Так і є – ніхто, – спокійно відреагувала Олена… Продовжити читання →
– Думаю, що буде справедливо, якщо мама свій будинок перепише на Тараса, – заявила раптом в неділю невістка, коли ми всі сиділи за святковим столом. Ніхто не збирався починати розмову про спадщину, але дружина мого брата вміє щось таке сказати,… Продовжити читання →
— Зайчику, мені треба дещо тобі сказати, — мовив Євген, обіймаючи дружину. — Кажи, любий. У тебе, напевно, для мене сюрприз, — запобігливо відповіла Віка, очікуючи повідомлення про черговий подарунок чи подорож. — Ну… — Євген завагався й не знав,… Продовжити читання →
– Не зрозуміла, доню, ви що, нам з бабусею навіть на Великдень гостинців не передасте? – здивовано питаю я у Тетяни по телефону. – Ну яка ковбаса? Мамо, нам самим ледве вистачає, – почала скаржитись донька. – І чому ти… Продовжити читання →
Лариса прокинулася з тяжкістю у всьому тілі. Кімната пливла, кружляла, відмовлялася стояти на місці. У Лариси горіла шкіра, а зсередини прозирала крига, наче вона одночасно опинилася на розпеченій пательні, та в морозильній камері. Рука потяглася до тумбочки, намацала градусник –… Продовжити читання →
– Ви дачу в іпотеку чи взяли? – нарешті пожвавішала Таня. – Ну так. Скористалися сімейною іпотекою, поки Іра маленька. – От ви недолугі, Галко. Це ж така переплата! Ще й будинок зводити з нуля. Краще б узяли якусь ділянку… Продовжити читання →