Романович – Сторінка 425

Віктор повернувся у рідне село. Підійшов до старого будинку в якому раніше жив. Раптом побачив – літня жінка на лавці сидить. – Треба спитати, хто тут зараз живе, – подумав Віктор. – Доброго дня! – привітався він. – Доброго дня! – відповіла жінка, а сама дивиться з цікавістю. – Я раніше, у цьому будинку жив. Не знаєте хто живе тут зараз? – запитав Віктор. Жінка раптом якось дивно заморгала очима. – Вітя, це ти? – здивувалася вона

І діти, і онуки відмовляли Віктора Микитенка від цієї поїздки: «Куди і до кого ти у сімдесят п’ять років». Але хотілося Віктору побувати на своїй малій батьківщині… востаннє. Умовив дітей, відпустили ті його на тиждень, якщо рахувати разом із дорогою…. Продовжити читання →

11 Березня, 2025 0

Тамара повернулася з роботи. – У нас гості, – заявив їй чоловік. – І хто ж? – здивувалася Тамара. Вона пройшла на кухню і побачила свекруху. – Світлано Іванівно, а чому ви так рано? – поцікавилася жінка. – Прийшла глянути як ви тут. Бачу не справляєшся. Повна раковина посоду стоїть, – єхидно відповіла свекруха. Тамарі не хотілося сперечатися. Не було ні бажання, ні сили. Вона, повернувшись до чоловіка, і попросила налити чаю. І відразу зрозуміла, яку помилку зробила

– Привіт, кохана! – Стас зустрів дружину у коридорі. – У нас гості. – Доброго ранку любий! – Тамара поцілувала чоловіка в щоку. – І хто ж? Вона повернулася з нічної зміни і здивувалася, кого це зранку до них занесло…. Продовжити читання →

11 Березня, 2025 0

Катя приготувала вечерю, і покликала чоловіка та свекруху до столу. Зоя Миколаївна прийшла, взяла тарілку і пішла в свою кімнату. – Ну чому ви, їсте в кімнаті, а не на кухні? Ви ж там насмітите, а мені потім прибирати, – промовила Катя. – Де хочу там і вечеряю. Мені зручніше у кімнаті, – уїдливо відповіла свекруха. Катя полегшено зітхнула і посміхнулася. Вона зрозуміла, що робити далі

Катя з цікавістю подивилася на чоловіка. Потім перевела погляд на свекруху. – Це все, що вам не подобається? – Запитала Катя. – Інших претензій немає? – А тобі цього мало? — уїдливо поцікавилася Зоя Миколаївна і подивилася на сина. –… Продовжити читання →

11 Березня, 2025 0

Катя чекала машину, поглядаючи у вікно. Її мами недавно не стало і сестра мала привезти її речі. – Ти, Лідо, що хочеш, то бери, а решту я в себе залишу, – сказала вона сестрі. Катя розклала речі і приміряла мамин халат. Вона засунула руку в кишеню, аж раптом щось там намацала. То був конверт. Розкривши його, жінка ахнула

Катя чекала машину, раз у раз поглядаючи у вікно. Мами не стало кілька днів тому і сестра з чоловіком мали привезти її речі… Оскільки у Каті був свій будинок, вона рішуче заборонила викидати на смітник будь що з маминої однокімнатної… Продовжити читання →

11 Березня, 2025 0

Андрій не впізнавав свою дружину, він не розумів, що з нею відбувається. Віра завжди прибирала, готувала, прасувала, а зараз припинила виконувати свою роботу. Андрій обережно поцікавився, у чому річ, на що Віра відповіла: – Я стільки років обслуговую вас, можна мені хоч трохи відпочити! Чоловік запідозрив, що у Віри хтось з’явився, і вирішив перевірити речі дружини. Раптом, у сумці Віри, Андрій помітив якийсь дивний лист

Андрій не впізнавав свою дружину – що з нею таке відбувається, він ніяк не розумів. Вони були разом уже сімнадцять років, і всі ці роки нічого такого не спостерігалося – вона завжди була доброю і розуміючою, не скандалила і нічого… Продовжити читання →

11 Березня, 2025 0

Наталка відключила телефон і розплакалася. – Ваш чоловік зраджує Вам, – звучав у голові голос. – Якщо не вірите, сьогодні о 6-й, ми будемо в місцевому готелі. Наталка глянула на годинник, схопила сумку та зупинилася. Вона дістала телефон. – Мамо, приїдь до мене, – схвильовано промовила Наталка. Жінка все розповіла матері. Повисла невелика пауза. – Ще є час. Чекай. Зараз приїду, – відповіла мама і вибігла з квартири

Наталка відключила телефон і розплакалася. Бажання викинути телефон у смітник, не покидало. Наталка глибоко зітхнула, порахувала до десяти, витерла сльози. – Все! – подумала вона. – Досить істерити. Телефон не винен. Зберись і добре подумай. Нататалка пройшла на кухню, зварила… Продовжити читання →

11 Березня, 2025 0

Один сусід нахабно обкрадав нашу бабусю. Тому з чоловіком вирішили його добряче провчити – аби надовго запам’ятав цей урок!

На вихідні я приїхала до бабусі Марії в село. Вона вже немолода, самі розумієте, що вести господарство стає дедалі важче. Тим паче, бабці вже 75 років та має певні проблеми зі спиною, не можна підіймати важкі речі. Разом із чоловіком… Продовжити читання →

10 Березня, 2025 0

Сестра втекла зі своїм чоловіком закордон та просить в мене гроші. Адже звикла жити на всьому готовому і отримувати подачки, а не працювати!

Я з сестрою ніколи не була в близьких стосунках. Ліля наче несерйозна якась, вітряна, за розум геть братися не хотіла. Отакий в родині був дисонанс – я золота медалістка, а Лілька ледь-ледь школу зуміла закінчити. На щастя, мені вдалося вступити… Продовжити читання →

10 Березня, 2025 0

-Я тобі їх за тиждень перевиховаю! Залишай в мене на зимові канікули дітей! – Та після того, що трапилось влітку малі й чути про бабусю не хочуть

Останній рік для мене зовсім не простий, доводиться самотужки дітей виховувати. Адже чоловік мій на фронті. Я ж працюю. Часу постійно обмаль. Мабуть, тому й малеча від рук відбилася. В старшої доньки, схоже, перехідний вік почався. Увесь час зі мною… Продовжити читання →

10 Березня, 2025 0

– Ти найгірша мама у світі! Зіпсувала мені життя! – таке “привітання” отримала від доньки на свята

Я народила 4 дітей – старшу донечку Мирославу та молодших синочків Данила, Володю та Степана. І ми з чоловіком взагалі світу не бачили, постійно працювали на благо дітей. Я вмію добре шити і часто сусіди просили щось підлатати. Комусь сукню… Продовжити читання →

10 Березня, 2025 0

Автор Романович