Автор Романович

Одного разу привезли дві породіллі. Одна з них народила дівчинку, друга через годину народила хлопчика. Згодом виявилося, що вони рідні сестри.

Оксана з Дмитром одружені п’ять років. Спочатку планували жити для себе, потім думати про дітей. Дмитро працював на будівництві, Оксана акушером в пологовому будинку. Коли пройшло шість років, дівчина почала задумуватися, чому в них немає дітей. Вирішила пройти обстеження, не говорячи… Продовжити читання →

П _0мста за зраду чоловікові  і його коханці

Загалом я не з ревнивих. У шлюбі вже майже десяток років. Ніколи не мала у звичці контролювати чоловіка, вивертати його кишені в пошуках доказів зради, нишком переглядати його телефон, прискіпливо шукати волосся на сидінні його машини. Однак останнім часом зауважила,… Продовжити читання →

Серед сміття почувся дитячий пл _aч, до сміттєвих баків хтось повільно підійшов

Коля пізно повертався додому, коли почув дитячий кpик, інстинктивно обернувшись він думав, що побачить там маму з малям, але нікого на вулиці не було. Тоді чоловік зупинився й пішов до сміттєвих баків, звідки йшов плач. Чоловік чомусь хотів вірити, що… Продовжити читання →

“Нехай тобі вареники ліпить та з якою я тебе застала у л _іжky, а я буду тепер займатися своїм здоров’ям”

Світлані 48 років, і жодного разу вона не була в санаторії. Все якось то часу не було (діти були маленькі), то грошей. І якось було боязно залишати чоловіка самого вдома на господарсті. Здоров’я в жінки підкульгувало, особливо після народження молодшого… Продовжити читання →

Лариса посмажила курочку, зварила борщ і вирушила на дачу до чоловіка. Ще здалеку жінка помітила, що машини Миколи біля будинку немає. – Дивно, він же точно на машині поїхав, – подумала Лариса. Вона піднялася на ґанок, відчинила двері – у хаті порожньо. – Та де ж він? Ми ж домовилися, що я сьогодні приїду, – здивувалася Лариса. Жінка зайшла на кухню, поставила борщ і курочку в холодильник, і сіла за стіл, щоб набрати до Миколи. Раптом Лариса помітила на столі якусь записку, вона прочитала її і застигла на місці

Микола Іванович сидів на кухні у дочки та їв сосиски. Підчіплював виделкою, дивився задумливо, мачав у кетчуп і довго жував, хитаючи головою. Наче своїм думкам дивувався. – Тату, я тобі у кімнаті Володі постелю, гаразд? Ну куди ти на ніч… Продовжити читання →

Ганна гостювала у своєї доньки. Ніч видалася надзвичайно спекотною для ранньої весни, Ганна прокинулася від того, що дуже захотілося пити. Намагаючись не шуміти, жінка вийшла з кімнати і попрямувала на кухню за склянкою води. На шляху її зупинили голоси, що долинали зі спальні дочки та зятя. Андрій говорив роздратовано, кожна фраза була чутна в коридорі. – Це що, Андрій з Мариною сваряться? – здивувалася мати. Ганна причаїлася біля дверей спальні молодих, прислухалася до їхньої розмови і остовпіла від почутого

– Ти чому приїхала, мамо? Сталося щось? – тривожно спитала Марина, впускаючи матір у квартиру. – Ні, доню, нічого не сталося, – заспокоїла Ганна дочку. – Просто скучила. Ось вирішила вас провідати. Вона перевела погляд на зятя, що зʼявився за… Продовжити читання →

Ігор прийшов додому з роботи. Зазвичай, Олена його зустрічала, а сьогодні в квартирі була тиша. – Кохана! Ау-у-у! Ти вдома? – гукнув Ігор, знімаючи куртку та черевики. Пройшов на кухню. Олена сиділа за столом, у руках у неї був якийсь лист. – Ти чого не зустрічаєш чоловіка? Щось сталося? – запитав Ігор. – На, почитай, – з викликом сказала Олена і кинула листок Ігореві. Згорнутий лист обігнув дугу у повітрі, і спланував на підлогу. Ігор нахилився, підняв листок, розгорнув його, швидко переглянув і…застиг від побаченого

Ігор прийшов додому з роботи. Зазвичай, Олена його зустрічала, а сьогодні в квартирі була тиша. – Кохана! Ау-у-у! Ти вдома? – гукнув Ігор, знімаючи куртку та черевики. Пройшов на кухню. Олена сиділа за столом, у руках у неї був якийсь… Продовжити читання →

Олена прийшла додому пізно. Вона роззулася в коридорі й пішла у ванну помити руки. – Доню, нарешті ти вдома! – почувся з кухні голос її матері Марії Петрівни. – Ходи вечеряти, ми з батьком тебе вже чекаємо! Олена мовчки зайшла на кухню й похмура сіла за стіл. Марія Петрівна підсунула їй тарілку супу з фрикадельками, але та навіть не глянула на нього. – Доню, що трапилось?! – захвилювалася мати. – Я не знаю, що подарувати моєму Сергію… – пробурмотіла Олена. – А я знаю точно, що йому треба! – несподівано аж вигукнув батько. Всі здивовано обернулись до чоловіка

Олена прийшла додому пізно. Вона роззулася в коридорі й пішла у ванну помити руки. – Доню, нарешті ти вдома! – почувся з кухні голос її матері Марії Петрівни. – Ходи вечеряти, ми з батьком тебе вже чекаємо! Олена мовчки зайшла… Продовжити читання →

Катя повернулася додому з пакетом в руках. Її мати Світлана сиділа на кухні біля вікна. З вулиці тягло холодом, але вона цього не помічала. Жінка дивилася кудись вдалечінь, не бачачи нічого навколо. Пакет в руках Катя здавався таким безглуздим і громіздким у цій темній, похмурій кухні… Катя підійшла ближче. – Мамо, – тихо сказала вона. Її голос було майже не чути. Світлана відповіла не одразу. Вона не обернулася, навіть не глянула на дочку. Але коли жінка нарешті подивилася на Катю – в її голосі прозвучав подив! – Що це в тебе таке?! – ахнула Світлана. – Де ти взяла? Жінка застигла від здивування

Катя прийшла додому після школи, кинула рюкзак у коридорі і одразу попрямувала до кухні. Вона підійшла до холодильника, відкрила дверцята і зазирнула всередину. Там було порожньо, як завжди, якщо не рахувати однієї сосиски. Вона скривилася, але все-таки взяла її, прикидаючи,… Продовжити читання →

Микола вийшов з машини й поцілував Олю у щічку. – До зустрічі! – сказав він, сів за кермо й поїхав. Оля підійшла до підʼїзду. – Хто цей мужик? – раптом почула вона знайомий голос. – Ого! Яка зустріч! – сплеснула руками жінка. – Невже це ти Олежику, власною персоною?! – Олю, та ти гуляла десь! – здивувався її колишній чоловік Олег. – Ну, зрозуміло, важко тобі без мене. Значить так – я прийшов миритися! Біля Олежика стояла якась велика дивна коробка. Оля придивилася до неї й ахнула

Оля сиділа зі своєю подругою Катею в кафе. Незважаючи на прекрасну погоду, Оля була похмура – недавнє розлучення з чоловіком не давало їй спокою. – Уявляєш, який дріб’язковий: «Віддай мені кавоварку, яку мої батьки подарували нам на весілля, і срібні… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑