Автор Романович

Ваську вигнали. Знову. Третій раз за його коротке життя. Не щастило йому якось. Лише рік виповнився, а вже з трьох родин викинули. Ну як викинули. Спершу його передавали з рук до рук. А потім. Потім просто винесли надвір і відійшовши… Продовжити читання →

Борис зайшов додому. У квартирі галас, дитячі крики. Ну, це й зрозуміло. Удома два п’ятирічних сини. Ігор та Ілля – двійнята, тож спокою від них немає. – Тату! – кинулися до нього. Батько подав пакет із продуктами: – Несіть на… Продовжити читання →

Сьогодні, виїжджаючи з паркування біля свого офісу, Світлана повернула не праворуч, як завжди, коли їхала додому, а ліворуч – мати веліла заїхати до них для важливої ​​розмови. Про що буде ця «важлива» розмова, Світлана приблизно здогадувалася: мама вимагатиме купити їм… Продовжити читання →

— Чого не їси? — Запитала Світлана у чоловіка, який уважно дивився на ложку, що вертикально стояла у рисі. – Охолоне ж. — Та ось мені цікаво стало, що буде, якщо твій рис використати замість плиткового клею, — задумливо промовив… Продовжити читання →

– Петрунеліє, зайдіть зараз до мене, – лікар обережно заглянув в палату і покликав дівчину, що сиділа біля маминого ліжка. – Зачекай, мамо, я зараз, – Петрунелія ніжно подивилася на маму і попрямувала в ординаторську. – Надія є, але потрібні… Продовжити читання →

– Ось, за оренду трошки, візьми, – раз на місяць свекруха сунула мені конверт. Рідна дочка залишила її практично на вулиці. Коли ми з чоловіком купили свекрусі невеличкий будинок – дочка знову з’явилася в її житті. Не розумію, як можна… Продовжити читання →

Аліна та Семен щойно повернулися додому з невеликого села, куди вони їздили на день народження батька Семена. Настрій у Аліни після цієї поїздки, як завжди, був не дуже добрий. Так вийшло, що вся рідня чоловіка жила у селі, і лише… Продовжити читання →

Дочка зайшла до квартири з двома сумками, похмуро опустивши голову. Поруч стояв онук із пакетами в руках: – Що й цей тебе вигнав? – зло запитала Жанна Федорівна. – Та ну його! – Марино, тобі вже тридцять, а ти, як… Продовжити читання →

Людмила дивилася у вікно, спостерігаючи, як миготять за склом знайомі краєвиди дорогою на дачу до свекрухи. Двадцять років вона їздила цим маршрутом кожні вихідні з травня по жовтень. Двадцять років вимушеного відпочинку, який більше нагадував каторгу. – Людо, ти взяла… Продовжити читання →

Горе в щасливу сім’ю прийшло так несподівано, що навіть складно було повірити. Учора в них усе ще було добре. Мама сиділа з молодшим сином удома, тато непогано заробляв, середня донька ходила до школи і почала навчатися грі на фортепіано, а… Продовжити читання →