Автор Романович

Мамо, це ж всього навсього квартира, і вона і так пустує, а я – твоя рідна донька, – каже мені Світлана. Я зараз живу в Німеччині, працюю, і змогла купити собі квартиру. Мені вже 65 років, і я розумію, що ще трохи, і треба буде повертатися додому, тому я і впорядкувала для себе житло, усвідомлюючи, що я в такій ситуації, що хоч і маю дочку, але мені доводиться розраховувати лише на себе. Та зараз дочка просить, щоб я свою квартиру віддала їй

– Мамо, це ж всього навсього квартира, і вона і так пустує, а я – твоя рідна донька, – каже мені Світлана. Я зараз живу в Німеччині, працюю, і змогла купити собі квартиру. Мені вже 65 років, і я розумію,… Продовжити читання →

– Віка, розумієш, ну так вийшло … вибач. Пам’ятаєш? – Тоді, коли ми ще тільки почали зустрічатися, ми вирішили…що якщо хтось раптом зустріне іншу людину, то ми просто відпустимо один одного, ну пам’ятаєш? – Макс, – Віка плачучи дивилася на чоловіка, – нам тоді було по чотирнадцять. А тепер по тридцять, ми з тобою сім років одружені…

Максим стояв перед нею на колінах, а вона сиділа, закривши обличчя руками й плакала ридма. – Віка, розумієш, ну так вийшло … вибач. Пам’ятаєш? Пам’ятаєш… Тоді, коли ми ще тільки почали зустрічатися, ми вирішили…що якщо хтось раптом зустріне іншу людину,… Продовжити читання →

Свята наближаються, мамо, грошей треба. Ти ж допоможеш? – дочка мене набрала кілька днів тому, щоб попросити допомоги. Все б нічого, але місяць тому, коли я сказала дочці, що приїду на свята додому, вона прямо мені сказала, щоб я не їхала, бо у них інші плани

– Свята наближаються, мамо, грошей треба. Ти ж допоможеш? – дочка мене набрала кілька днів тому, щоб попросити допомоги. Все б нічого, але місяць тому, коли я сказала дочці, що приїду на свята додому, вона прямо мені сказала, щоб я… Продовжити читання →

– Олю, ну нічого страшного, трохи потіснишся! Це ж твоя рідна сестра! – У голосі матері не було й натяку на прохання, це був наказ

– Олю, ну нічого страшного, трохи потіснишся! Це ж твоя рідна сестра! – У голосі матері не було й натяку на прохання, це був наказ. – Мамо, що, значить «потіснюся»? Це наша квартира, ми живемо тут з Кирилом, куди нам… Продовжити читання →

Не приїдемо ми до вас, сил нема, – сказала сухо мені мама, коли нарешті від мене слухавку взяла. Не говорила вона зі мною більше тижня, і я відразу зрозуміла, що щось сталося, бо такого ще жодного разу не було. Виявляється, що мама образилася, коли дізналася, що моя свекруха поїхала в санаторій на відпочинок. – Звідки у свахи такі гроші? Я цікавилася, там два тижні коштує 40 тисяч гривень, – з подивом питає мене мама. Якщо чесно, то я найбільше боялася, що мама мені задасть це питання, бо брехати я не люблю, а правду казати не можу

– Не приїдемо ми до вас, сил нема, – сказала сухо мені мама, коли нарешті від мене слухавку взяла. Не говорила вона зі мною більше тижня, і я відразу зрозуміла, що щось сталося, бо такого ще жодного разу не було…. Продовжити читання →

— Чому ти подарувала новий комбінезон? А моя племінниця має доношувати старий?

— Ось дивись, у мене ще є така сукня, — сказала Оля, поклавши її поверх іншого одягу, який її донька вже не носить. Першою народилася Світлана, тепер їй п’ять років. Буквально через рік у її сестри Віки народилася Надія, а… Продовжити читання →

– Мамо, ми приїхали поговорити про спадщину. Якраз минає три місяці, й незабаром доведеться оформлювати документи — хто й що отримає. Ми хочемо заздалегідь визначитися, щоб потім не гаяти часу на суперечки

Марії Вікторівні навіть у найстрашнішому сні не могло наснитися, що вона так швидко стане вдовою. Вона якраз нещодавно оформила пенсію, та залишатися постійно вдома не планувала. А її чоловік, Олег Петрович, навіть не встиг пропрацювати до пенсійного віку. От воно… Продовжити читання →

— Вовчику, ти де більше хочеш жити у нас чи в дитячому будинку? — Я хочу жити вдома, сам. — Але вдома тобі жити не дозволять. Тобі ж лише сім років. Так що ти маєш вибрати. — Тоді у дядька Івана

У Івана сьогодні був дуже важкий день. Він ховав сестру. Нехай недолугу, але все ж таки рідну. Вони не бачилися з нею близько п’яти років і така трагедія. Дружина Вікторія як могла підтримувала чоловіка, намагалася більшу частину клопоту взяти на… Продовжити читання →

Нещодавно мама до мене приїхала, і я ледь не розплакалася. Надворі холодно, мокро, а вона в тоненькій курточці, роззулася – ноги мокрі, бо чоботи діряві. А звідки нове взяти, якщо грошей немає. Поїхала мама додому, а я брата набрала. кажу, мамі треба купити новий одяг, адже свята йдуть, хоч куртку і взуття треба купити. І продуктів трохи кращих на свята треба мамі дати також. Я зрозуміла, що сама всі ці витрати не потягну, у мене ж своя сімʼя є, мені про дітей треба дбати. Але брат, замість того, щоб включитися, вмив руки і сказав, що це не його проблеми і йому самому важко

– У мами фінансові проблеми, Вадиме, нам треба скинутися і допомогти мамі, – кажу. – Великдень скоро, ми не можемо її залишити. – Софіє, ти знову щось вигадуєш. Я з мамою спілкувався по телефону, вона нічого такого не говорила, –… Продовжити читання →

Двадцять п’ять років разом прожили, а пішов і жодного разу не подзвонив. Вона не зможе взяти і пробачити його, почати все спочатку

Наталя приготувала сніданок і покликала чоловіка. Він їв мовчки, не дивлячись на неї, немов її не було поруч.Вона відвернулася до вікна. З почорнілим снігом і голими деревами, двір виглядав непривітним і брудним. – У тебе хтось є? – запитала Наталя,… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑