Категорія Uncategorized
Юля була пізньою дитиною — мама народила її в 42 роки, після дванадцяти невдалих виношувань. — Ой, Юленька, ми з батьком вже й сподіватися перестали — так боляче було всіх діток втрачати. Якби не Василь Борисович, тебе б ніколи не… Продовжити читання →
– Аля, я виходжу заміж, – сказала Варя зі збентеженою посмішкою, – весілля наступної п’ятниці. Прийдеш? Я була б дуже рада тебе бачити. – Жартуєш? Ти? За кого? Так раптово? – у Алі все всередині похололо від такої новини, немов… Продовжити читання →
Варьку в селі засудили в той же день, як живіт став випирати з-під кофти. У сорок два роки! Вдова! Яка ганьба! Її чоловіка, Семена, десять років як на цвинтарі поховали, а вона – на тобі, в подолі принесла. – Від кого?… Продовжити читання →
— І чого ж це ти, милий, так набрався? — з докором промовила тітка Катя. Чоловічок підняв до неї забруднене глиною обличчя і, зітхнувши, відповів: — Біс поплутав, матінко. — Оце ти правий, чоловіче, — похитала головою тітка Катя. —… Продовжити читання →
Віктор терпів два тижні. Щоранку він прокидався з думкою, що це все – поганий сон, примха, яка обов’язково мине. Що Ольга схаменеться, повернеться до звичного життя, і все стане як раніше. У перші дні він демонстративно не помічав змін. Коли… Продовжити читання →
Повертаючись від дочки, Алла зайшла по дорозі в супермаркет за продуктами. Вона йшла до переходу, коли побачила Анну, постарілу і пригнічену. Спочатку думала, що помилилася, але придивившись, зрозуміла, що це точно вона. — Анна, — окликнула вона жінку, яка йшла… Продовжити читання →
“– Наступного разу готуйтеся! Відпочити хочемо по-людськи, – незворушно заявив брат чоловіка – Надя, у нас радість! Мій брат відмовився від своєї частки у спадку. – Про яку частку ти говориш? Машина дісталася йому за заповітом, квартиру свою батько залишив… Продовжити читання →
– Пустиш? – Запитала мати, не привітавшись. – Ні, – сказала Тамара. – Я на роботу йду, а більше вдома нікого немає! Сама розумієш, я не можу залишити у квартирі чужу людину Свого батька Тамара ніколи не бачила, але знала,… Продовжити читання →
— Знову не спав? — Ірина з невдоволенням і прихованим жалем дивилася на чоловіка. Можна було не питати, все і так було написано на обличчі: мішки під очима, втома, очі немов вкриті червоною павутиною… — Юра, так не можна! Ти… Продовжити читання →
— Я йду назавжди. Я іншу жінку знайшов, молоду, на відміну від тебе. — Ну то йди, чого ти став? — хмикнула Валя і знову повернулася до екрана телевізора. — Вона, між іншим, кохає мене, — з гордістю сказав він…. Продовжити читання →