Категорія Uncategorized
“– Що за нечепури тут побували? Дзвони своїй рідні, хай приїжджають наводити порядок, – обурювалася Ліля. – Я не прибиратиму за ними. З мене достатньо того, що я постійно перу постільну білизну після твоїх друзів. Вони ж занадилися ночувати на… Продовжити читання →
“– Майя, тобі скільки років? – тихо спитав батько. – У мене таке враження, що ти не на першому курсі університету, а у першому класі. Яке б не було кохання, жити десь треба, їсти щодня треба? Потрібно. Ви куди спішете?… Продовжити читання →
– Дивись, куди преш, курка, – штовхнув мене колишній чоловік у коридорі офісу. Його плече було таким же кістлявим та неприємним, як і п’ять років тому. Запах дешевих парфумів, змішаний з потом і застарілим тютюном, вдарив у ніс. Я похитнулася,… Продовжити читання →
Ганна лежала в палаті лікарні й радісно дивилася на дочку, що спала поруч. Марійка з’явилася на світ три дні тому, і всі ці дні жінка не могла повірити своєму щастю. Десять років вони з чоловіком Дмитром мріяли про дитину, обстежувалися,… Продовжити читання →
– Ти нам не рідня, – сказала свекруха і переклала м’ясо назад у каструлю. Олена завмерла біля плити, тримаючи в руках тарілку. На ній ще залишалася підливка від гуляшу, який Раїса Петрівна щойно готувала. Шматочки м’яса зникли в каструлі один… Продовжити читання →
“– Ви ж кріп від петрушки відрізняєте лише з етикеток у крамниці! Та й ягоди тільки у варенні бачили! – Бурчала ображена сусідка Валентина із Василем приїхали на дачу. Купили вони її восени, а тепер вирішили привести все до ладу…. Продовжити читання →
“«Сьоме липня! Цього не може бути! Просто збіг. Але й ім’я Андрій. По-батькові та прізвище інші. Так начебто усиновлювачі можуть змінити по батькові та прізвище. Та й ім’я теж…» Довго дивилася на портрет чоловіка, ніби сподіваючись побачити щось рідне Жінка… Продовжити читання →
“– Мені тепер навіть нема де зупинитися в рідному місті! Ну чому вони так поступають зі мною? Хіба я не дочка? Хіба не сестра Тамарці? Вона задумливо поклала телефон біля себе на диван. Тут поряд з’явився чоловік, обійняв: – Олено,… Продовжити читання →
“– Як ти могла? Це ж наша з тобою мати! Ніколи не думала, що ти таке стерво, що за живих дітей залишиш маму в інтернаті Повернувшись додому з інституту, Слава застав свою молодшу сестричку Світлану в під’їзді. Семикласниця, зажурившись, сиділа… Продовжити читання →
“Олені й на думку не спадало пропонувати Сергію переїхати до неї. Зустрічатися – одна справа, а жити разом – зовсім інша. У суботу Олена чекала Сергія на чергову прогулянку. Жінка відчинила двері й обімліла, вона побачила його з двома великими… Продовжити читання →