Uncategorized

— Ти що, для рідної сестри кількох помідорів пожаліла? — запитала Люба й ображено підтиснула губи. Стефанія стояла посеред власної кухні, дивилася на розкриту сестрину сумку й не вірила своїм вухам. — Я не помідорів пожаліла, Любо, — тихо відповіла вона. — Я просто не розумію, чому ти вирішила, що моє подвір’я, мої грядки і … Читати далі

Друг дитинства спробував зірвати весілля, наводив якісь аргументи, але причина його поведінки була дуже банальна. Я все одно одружився Захар прийшов без дзвінка. Якраз у той момент, коли я розкладав на столі списки з розсадкою гостей. Аліса була в спальні. Я глянув у вічко і на секунду завмер. Ми не спілкувалися майже місяць. Після його … Читати далі

— Ти взагалі розумієш, що ти робиш, Марино?! — різко кинула сусідка й давня знайома родини Надія Петрівна, жорстко примруживши очі й перетнувши поріг квартири без жодного запрошення, тримаючи в руках теку з паперами так, ніби це було питання життя. — Ти серйозно вирішила зруйнувати те, що мій син будував власними руками всі ці чотирнадцять … Читати далі

– Ольга? Це зі служби таксі. – Хм… А що сталося? – Ольга не одразу зрозуміла, хто дзвонить. Номер був їй незнайомий. – Я водій таксі, яким ви їхали. Один із ваших пакетів у мене залишився. Заберете? – Що за пакет? – Ольга напружилася, адже вранці вона нікуди не їздила, і точно не могла забути … Читати далі

– Мамо, ти що, серйозно? Тобто, ми весь рік орали на твоїй дачі, щоб у дітей було куди поїхати влітку, а тепер “твої нехай наступного року приїжджають»? – Голос Олени тремтів, але вона намагалася тримати тон рівним. Не хотіла, щоб мати почула, як її трясе. – Ти казала, що дача для онуків! Але не уточнювала, … Читати далі

– Мамо, ну ти ж обіцяла! Ти ж присягалася-божилася, що після четвертого класу! Я закінчила! Ось! З трійкою однією, й та – по фізрі! Дашка стояла посеред кухні, притискаючи до грудей щоденник, мов щит. Нижня губа зрадливо тремтіла, очі блищали – не від сліз ще, а від тієї впертої, твердої рішучості, яка буває тільки у … Читати далі

— Поки це квартина не буде переписане на мою маму, я звідси не рушу ні на крок! Можеш хоч усю поліцію міста викликати, мені тепер абсолютно байдуже! Максим стояв посеред передпокою, широко розставивши впевнені кроки, наче глибоко вріс шкіряними черевиками у старий паркет. У його руках була цупка папка з паперами — та сама, яку … Читати далі

— Тобі вже п’ятдесят п’ять, і в тебе тільки копійчана зарплата медсестри, то нащо ти кому здалася? — сказав Василь, квапливо застібаючи дорожню валізу. Галина стояла біля кухонного столу, опустивши руки, і просто дивилася на нього. Вона не кричала, не сварилася і не кидалася з докорами. Тільки тихо запитала: — Василю, що ти кажеш таке? … Читати далі

— Та тягни вже цей старий мотлох швидше, чого ти над кожною коробкою трусишся, старій людині багато треба, чи що? Їй аби куточок свій був, та й годі, — не стишуючи голосу, повчав батько свого сина просто посеред заставленого речами передпокою. Григорій Степанович стояв у коридорі, засунувши руки в кишені безрукавки, і з неприхованим хазяйським … Читати далі

— Надіє Іванівно, вибачте, але з мінімальною кількістю оцту ваші огірки просто вибухнуть уже через тиждень у квартирі! Я завжди кладу вдвічі більше оцту і обов’язково стерилізую банки двічі, інакше й братися за консервацію нема сенсу. Хіба так закривають овочі? Це ж марно витрачений час і продукти!  Суботній ранок на нашій дачі зустрів нас сонячними … Читати далі