Категорія Uncategorized

– Не можу більше терпіти цей сморід! Завтра просто висиплю цю гниль з пакета їм під двері. Нехай нюхають! – Прошипіла сусідка Олена чоловікові крізь зуби, стоячи біля вхідних дверей

– Не можу більше терпіти цей сморід! Завтра просто висиплю цю гниль їм під двері. Нехай нюхають! – Прошипіла Олена чоловікові крізь зуби, стоячи біля вхідних дверей. У під’їзді витав такий «аромат», ніби сусіди варили суп із протухлого оселедця та… Продовжити читання →

— Валентино Іванівно, — тихо запитала я, відвівши свекруху вбік, — а ви попереджали, що приїдете не одна

Я мазала хліб маслом і посміхалася. Вперше за два роки ми їдемо на дачу всією сім’єю — без поспіху, без справ, просто так. Андрій взяв відпустку, Настя закінчила сьомий клас, а у мене накопичилося стільки втоми, що хотілося просто лягти… Продовжити читання →

Повернувся Петро на свята додому. З валізою гостинців для дітей, з надією в серці, що, може, скучили. Але Лариса зустріла холодно: – Чого приїхав? Сиди вже там, тут лише витрати. Він мовчки сидів за столом, дивився, як син відвертається, а донька постійно в телефоні. Як Лариса накладає борщ, навіть не дивлячись у його бік. – Я тобі не потрібен більше, Ларисо? – спитав тихо. – А ти що, був потрібен? Мені треба гроші, Петре. Я ще не стара, не збираюсь біля плити старіти. Він нарешті все зрозумів. Поїхав назад. Не так до Олени, як до спокою. Але вона його чекала

Петро з Ларисою були разом ще зі школи. Він – простий хлопець із звичайної родини, вона – гарна, з виразними очима і знала собі ціну. Коли одружилися, всі в селі казали: “Пощастило Петрові”. І він так думав. Любив її щиро,… Продовжити читання →

– Костю, ти з глузду з’їхав?! У неї є донька! Чому Катя не може взяти матір до себе? – Скипіла Наталка. – Наташ, ну що ти починаєш? Ми вже все вирішили …

– Маму завтра виписують… – ніби між іншим сказав Костя, відрізавши невеликий шматок від соковитого стейка, дбайливо приготованого коханою дружиною. – Ну і правильно. Загроза життя минула. Тепер лише реабілітація, – відповіла Наталка. – Так, реабілітація – це така справа…… Продовжити читання →

– Раз ви залишили всю спадщину моєму братові, я більше не буду сплачувати ваші рахунки! – Збентежено заявила донька

– Відчиняй! Ми знаємо, що ти вдома! Марина завмерла у вузькому передпокої своєї однокімнатної, притискаючи до грудей телефон. Голос батька за дверима звучав хрипко, вимогливо – так він кричав на неї в дитинстві, коли вона розбивала кухоль, або приносила четвірку… Продовжити читання →

— Мамі скажемо, що це порода така,… Кусюча, — спробував пожартувати чоловік

Того літа я переїхала до чоловіка. Звичайно, був скандал. Мама кричала навздогін, що, коли принесу в підолі, до неї щоб не приходила. «Дивно, – думала я, збираючи валізу. – Ти ж ніби хотіла онуків…» Мама штовхала капцем валізу, хоча вона… Продовжити читання →

Одного разу між Іваном і його братом Юрієм виникла суперечка через землю. Юрій жив у місті, але приїхав до матері й вимагав свою частку. Іван злився. Олена бачила, як чоловік ночами не спить, то ж Олена вирішила все взяти в свої руки і сама подзвонила Юрієві: – Юрчику, приїдь до нас у неділю. Не будемо сваритись. Хата велика, землі усім теж вистачить. Поговоримо, як родина. Коли Юрій приїхав, Олена вже поставила на стіл борщ, пиріжки, узвар. Сіла поруч, мов не про землю йдеться, а про дітей мову завели. Іван насуплений, свекруха бурчить, а Олена каже: – Ми не маємо ділити і сваритися, маємо дбати, щоб лишилося. Земля – не має стати причиною сварки між братами

Олена завжди була жінка тиха, лагідна й розважлива. Хтось скаже: така, що й мухи не скривдить. Але хто знав її ближче – той бачив: у її мовчанні було більше сили, ніж у чужих криках. Вона вийшла заміж за Івана –… Продовжити читання →

Прозріння прийшло до мене пізно. В свій 65-й день народження я зрозуміла, що 40 років я працювала безкоштовною служницею для своїх дітей. Безкоштовна няня, особистий психолог, круглодобова служба порятунку, але коли сили вичерпалися, мене викреслили як непотрібну річ. Коли в мій день народження ніхто з дітей і внуків про мене не згадав, я не плакала, а прийняла рішення – все, зручної бабусі більше нема, тепер я буду жити для себе. І замість того, щоб чекати чергового дзвінка, я взяла ключ від старого будинку, який мала в селі, і вирішила почати життя заново

Прозріння прийшло до мене пізно. В свій 65-й день народження я зрозуміла, що 40 років я працювала безкоштовною служницею для своїх дітей. Безкоштовна няня, особистий психолог, круглодобова служба порятунку, але коли сили вичерпалися, мене викреслили як непотрібну річ. Коли в… Продовжити читання →

Зручно влаштувався. Сім’я і коханка на стороні. Ні про що думати не треба. Квартира є, машина, дружина добре заробляє, на все вистачає

Олена вийшла з душу, в махровому халаті, на голові тюрбан з рушника. Поглянула на себе в дзеркало і посміхнулася. Настрій чудовий, вихідний, чоловік Вадим поїхав до батьків, син Ромка пішов гуляти. “Зараз приготую обід, може, спекти шарлотку?” На вулиці весна,… Продовжити читання →

Споріднені душі…

Проспала! По дорозі з ванної до вхідних дверей нафарбувавши губи, глянувши на себе в дзеркало і похапцем натягнувши плащ з черевиками, Ліля вже через три хвилини після пробудження їхала в ліфті. Вийшовши на вулицю, вона зрозуміла, що йде дрібний вересневий… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑