Категорія Uncategorized
Сестра з міста надіслала нам в село поштою велику коробку перев’язану скотчем. Я ж до останнього надіялася, що це подарунок племіннику на день народження. Відкривши дома я побачила пару вицвілих чоловічих футболок, дві сукні з противним запахом парфумів і багато… Продовжити читання →
— То ось, чого ви живете постійно в цих злиднях! — вигукнула я, побачивши, в яких умовах живуть мій син і невістка. Я вперше приїхала до них у гості після весілля. Ну як весілля – розпису. Одружилися вони пів року… Продовжити читання →
З тазика на столі майбутніх сватів на мене дивилася ця субстанція, про існування якої я давно забула і ніколи б не згадала! Як це можна їсти??? Більше нічого не було. Взагалі! Оце і пляшки. — Пригощайтеся, — весело щебетала Оксана…. Продовжити читання →
Я просила свекруху торт на день народження сина, а вона принесла пиріг, куди навіть свічку встромити було нікуди. — Каже: «Ти ж просила щось домашнє, без хімії, а прикраси — то вже зайві витрати, це ж не за 1 200 гривень… Продовжити читання →
Повернутися в Україну було нашим спільним рішенням. Але повернулися ми без роботи, без житла, без чітких планів. Лише знали: треба щось змінювати. Спочатку жили у мами, але там не було роботи. – Мамо, ти ж розумієш, що нам буде важко… Продовжити читання →
— Яке ще розлучення? А хто платитиме кредит мого сина?! — кричала мені в обличчя свекруха. Валентина знервовано витрусила вміст гаманця на кухонний стіл. Перерахувала купюри. Потім ще раз. Руки тремтіли. — Не може бути! — вигукнула вона й схопила… Продовжити читання →
Я зайшла в кімнату і отетеріла. Мама лежала на подушках, бліда, з виснаженими руками. А поруч, у своєму дорогому костюмі, сидів Антон. Його мешти виблискували так, ніби він щойно вийшов із салону, а не приїхав у село до матері яка… Продовжити читання →
Лариса поспішала додому. Вона мала хорошу новину для чоловіка, та що там хорошу, просто чудову! Вона зайшла дорогою в магазин і купила ігристого. – Зараз приготую вечерю, посидимо… – мріяла Лариса. – Миколо, я вдома! – гукнула вона, зайшовши в… Продовжити читання →
Надія застигла на місці, ніби її облили крижаною водою. — Що ви зараз зробили?! – голос її здригнувся. – Ви залізли в мою сумку?! Людмила Аркадіївна повернулася, навіть не зніяковівши. На обличчі – спокій і якась поблажлива втома. — Чого… Продовжити читання →
— Ну подруго, і налякала ж ти нас усіх! Що це ти надумала, Олено? Чого терпіла стільки часу? А якби не встигли тебе довезти? Олена, яка була ще дуже слабка після перенесеної операції, лежала на ліжку бліда, з синюватими губами… Продовжити читання →