Категорія Uncategorized

– Вони, мабуть, вважають нас багатими та чекають від нас дорогих подарунків. Пам’ятаєш, як твоя тітка Наталя нашим будинком захоплювалася? – Звичайно, наш будинок кращий за їхню стареньку хату, але це зовсім не особняк! Мабуть, вона ніколи не бачила справді… Продовжити читання →

“– Це ж ти скаргу в соцслужбу написала? – Я, – відповіла Віра. – Нехай ваш Микола зі своєю дружиною хоч на сміттєзвалищі живуть, але діти так жити не повинні Леонід вже тиждень був якийсь задумливий і мовчазний. Віра ні… Продовжити читання →

“– Та ти, мабуть, нинішніх діток погано знаєш! – Привіт, Галино, дивлюся ти на городі пораєшся, ось вирішила зайти привітатися, – Тетяна Петрівна тупцювала біля хвіртки. Із Галиною Іванівною вони жили на різних кінцях села. Петрівна зі своїм дідом Віктором… Продовжити читання →

Отак і живуть поруч. Дві дружини одного чоловіка. І лише Бог знає, як розплести цей вузол нелегких стосунків… Вона увійшла непомітно. Лише тихий скрип дверей змусив усіх підійняти голови. Сім’я снідала. Десятирічний Толя здригнувся, побачивши матір і відразу опустив голову…. Продовжити читання →

Прийшли непрохані, то й пішли некохані… У двір сільського будинку в’їхала розкішна іномарка. З неї, з цікавістю оглядаючи мальовничі околиці, вийшли далекі родичі Тоні. – Якими долями? Не чекали на вас. Ви б хоч попередили про свій приїзд. – То… Продовжити читання →

Лідії Іванівні було вже за шістдесят. Вона жила сама у своїй двокімнатній квартирі на шостому поверсі старої багатоповерхівки. Не вийшла заміж, дітей не мала. Спочатку дуже переживала через це, а потім змирилася, зрозуміла, що самотність – це не кінець життя,… Продовжити читання →

Першими його помітили випадкові перехожі. Бабуся завмерла посеред тротуару, не вірячи очам. — Господи, що це робиться?! — вигукнула вона, випустивши пакет, з якого тонким струмком потекло молоко. Перехожі почали зупинятися, підіймати голови нагору. На самому краю даху застарілої триповерхівки,… Продовжити читання →

– Я до мами поїхав, вона терміново просила допомогти. Буду завтра ввечері. Не нудьгуйте. Ти ніби хотіла сходити в кіно з Алісою. Мені мультики не цікаві, ти ж знаєш. – Але ж ми хотіли ще й у парк сходити разом…. Продовжити читання →

– Ти виганяєш рідну дочку? В положенні?! – Катя стояла у дверях із валізою, очі повні сліз. – Мамо, як ти можеш? Марія Семенівна трималася за одвірок, щоб не впасти. У грудях все горіло від образи. – Іди! Просто йди…. Продовжити читання →

“– Знову по мою душу з’явився, нерви мені тріпати? Бач, лорд англійський який! Він, чи бачите, по п’ятдесят грамів їсти зволить! – Гриміла продавчиня Він підійняв угору руде, як сонечко, кошеня. Те, побачивши перед собою страшне обличчя, не злякалося. А… Продовжити читання →