Категорія Uncategorized
Я увійшла в квартиру пізно, втомлена до оніміння в ногах. Зняла туфлі біля порога — і відразу відчула: повітря якесь важке, ніби перед грозою. У вітальні стояв Дмитро. Не сидів, не ходив — саме стояв, по-військовому випрямившись, зі схрещеними на… Продовжити читання →
Наталка поставила на стіл тарілку зі смаженою картоплею, але відразу ж відсмикнула руку — сковорідка виявилася занадто гарячою. Пальці злегка почервоніли, але біль був терпимим. Тераси, газони й сади У повітрі стояв аромат кропу і смаженої цибулі, за вікном світило травневе сонце,… Продовжити читання →
Мені 56 і я розлучаюсь зі своїм чоловіком. Знаю, що звучати це може по-дурному, але така вже моя доля… Заміж я вийшла дуже рано, мені ще й 17 не було. Тоді в нас так прийнято було: погуляв парубок з дівчиною,… Продовжити читання →
— Оля, не сміши мене. Квартира оформлена на мене, — голос Валентини Іванівни став крижаним. — Ти це прекрасно знаєш. Тому тільки я буду вирішувати, коли її продавати. — Мамо, але у нас маленький син. Максиму ще немає трьох років,… Продовжити читання →
— Тату… — ледь чутно прошепотіла Ліза, з трудом повертаючи голову, немов навіть цей маленький жест давався їй з неймовірним зусиллям. Вона лежала в лікарняній палаті вже чотири довгих місяці. Хвороба, як тінь, невідступно повзла по її тілу, висмоктуючи з… Продовжити читання →
За Анатолія я вийшла шість років тому. Він розлучений, має двох дітей від попереднього шлюбу. Їм постійно допомагає, пів зарплати віддає колишній. Мені подобається, що він дбає про рідних і я люблю його синів, та нам дуже важко фінансово. Так сталося,… Продовжити читання →
— Отже, Петенька, або ти забираєш це чудовисько з квартири, або я йду з цього будинку! — раптом заявила вона. Петро навіть остовпів: — Так куди ж я його заберу? Він же не річ, Аня, — почав він миролюбно… …Одну… Продовжити читання →
— Донечко, у нас заблокували картки! — мама схлипувала в трубку так, ніби у них вкрали останнє. Дитяче харчування Я стояла біля плити, помішувала кашу для бабусі і відчувала, як всередині щось наче починає скручуватися. Не від жалю — від втоми. — Мамо,… Продовжити читання →
— Ти вкрала гроші, — сказав Віктор, не дивлячись мені в очі. — Тільки ти знала, де конверт. Більше нікому. SIM картка Я повільно поклала телефон на стіл. Пауза. Вдих. — Вітя, я не брала. — Не називай мене так. Сто п’ятдесят тисяч просто… Продовжити читання →
Спершу все було чудово. Як тільки невістку виписали з пологового, була тиша та спокій. Усе йшло у звичному режимі, доки та не почала бідкатися, як важко їй поєднувати побут та догляд за дитиною. Жалілася, що страшенно втомлюється і нічого не… Продовжити читання →