Категорія Uncategorized

Ти завжди вмів перетворити звичайний день на пригоду. Просто ми про це забули. Застрягли в побуті, в роботі, в звичці

— Світлано, ти знову відсунулася, — Володимир простягнув руку через холодну порожнечу на ліжку. Його пальці торкнулися плеча дружини, і вона здригнулася, немов від удару струмом. — Я сплю, — пробурмотіла вона, натягуючи ковдру до підборіддя. Володя лежав, дивлячись у… Продовжити читання →

— Та я ж казав, що вона егоїстка! Глянь, у чому ходить! Халат дірявий! Ну, якщо грошей немає, то нащо у таких хоромах сидіти?!

Після слів свахи стало не по собі. Відчуваю себе винною, хоч і не має в чому. Запросила я сватів у неділю на чай. Ну, думаю, діти 10 років у шлюбі, пора вже зібратись, як люди. Бо колись ми не дуже… Продовжити читання →

Леся, ти носиш нашу дитину. Це… це ж космос! А я тут нию, що мити плиту — не чоловіча справа

— Ні, ви уявляєте? — Денис кинув телефон на стіл так, що чашка з кавою підскочила. — Тепер я ще й плиту повинен чистити! Що далі — підлоги на колінах мити? У кімнаті відпочинку запала тиша. Максим відірвався від бутерброда,… Продовжити читання →

– Учорашній день… як поношену сукню скинув. П’ять років молодості… – дівчина не могла прийти в себе. Вона, починаючи розмову з Ігорем, сподівалася, що все-таки помиляється, що, можливо, у хлопця щось не гаразд на роботі, у душі, а вона допоможе йому впоратися. А тут – вона – вчорашній день

Таня прожила з Ігорем п’ять років, але так і не дочекалася запрошення до РАЦСу. Дівчина була чудовою господаркою. А ще лагідною та ніжною. Але останнім часом відчула охолодження стосунків. Точніше, холодніше ставав Ігор, часто бував не в настрої та не… Продовжити читання →

Проходь, мамо, ми на тебе чекали, – каже син Віталій, а невістка забрала куртку і подає тапочки свекрусі. Раптом її посмішку змінило занепокоєння на обличчі. Марія пройшла в кімнату до гостей, а Ліда кивнула головою на підлогу, і Віталій побачив те, що й вона – мокрі сліди на підлозі. Вони обоє перезирнулися, але вирішили поки-що не чіпати цю тему. Та вранці на маму чекав сюрприз

– Проходь, мамо, ми на тебе чекали, – каже син Віталій, а невістка забрала куртку і подає тапочки свекрусі. Раптом її посмішку змінило занепокоєння на обличчі. Марія пройшла в кімнату до гостей, а Ліда кивнула головою на підлогу, і Віталій… Продовжити читання →

Михайла не стало наприкінці літа. Та так несподівано, що його дружина Віка не встигла нічого зробити, швидка, яка прибула теж. Причину так до кінця і не зрозуміли. Була людина, і немає її… Провести Мишка в останню путь прийшло стільки людей, що Віка аж дивувалася. Тут був майже весь колектив з його роботи, всі сусіди з їхнього будинку, його друзі. Усі щиро, зі сльозами на очах, говорили про те, якою він був прекрасною людиною. Добрим, чуйним, вміючим вислухати, підтримати, дати слушну пораду, пожартувати. І тут Віка аж здивувалася від почутого.

– Галя, привіт, – почувся у слухавці сумний голос подруги. – Уявляєш, знову мене мій довів. Наварив картоплі в мундирах, нарізав оселедець шматками, покрив зверху цибулею, та ще й розливного пінного купив. Це у нас така вечеря була. У голосі… Продовжити читання →

Іван з Катериною повечеряли, і вже збиралися лягати спати. Раптом у двері подзвонили. – Кого це принесло так пізно? – сказав Іван, подивившись на дружину. – Не знаю, – відповіла Катя. – Я нікого не чекаю! – Зараз дізнаємося, – відповів чоловік і вийшов в коридор. Іван відкрив двері і побачив на порозі молодого хлопця, років двадцяти. – Вам кого? – поцікавився Іван. – Я шукаю свого брата, Івана Євгеновича, – повідомив хлопець. – В сенсі брата? Немає у мене ніяких братів? – Іван здивовано дивився на несподіваного гостя, не розуміючи, що відбувається

Іван з Катериною повечеряли, і вже збиралися лягати спати. Раптом у двері подзвонили. – Кого це принесло так пізно? – сказав Іван, подивившись на дружину. – Не знаю, – відповіла Катя. – Я нікого не чекаю! – Зараз дізнаємося, –… Продовжити читання →

– Сьогодні ж із нею поговорю! Усі нормальні жінки у декреті допомагають своїм чоловікам, а моя сидить без діла, нібито втомлюється, – Володимир стукнув кулаком по столу. – Ледарка, та й годі!

– Сьогодні ж із нею поговорю! Усі нормальні жінки у декреті допомагають своїм чоловікам, а моя сидить без діла, нібито втомлюється, – Володимир стукнув кулаком по столу. – Ледарка, та й годі! Колеги енергійно закивали на підтримку. Усі були солідарні… Продовжити читання →

— Як куди? Яке сісти? Сидить рідня, а вас допомагати покликали, гаразд ще ти, а мати твоя яке відношення до моєї сестри має? – свекруха обурилася, зробила це голосно, так, що всі обернулися

Нещодавно я вийшла заміж. Весілля вийшло галасливим і велелюдним: у мого чоловіка Михайла було багато рідні. Після урочистості ми продовжили жити разом у тій квартирі, яку я знімала до шлюбу. Зі свекрухою та іншими родичами ми бачилися не часто. Приводів… Продовжити читання →

— Ще хоч раз твоя мати назве мене ім’ям хоч однієї з твоїх колишніх, і я за себе не відповідаю! Запам’ятай це. — Вона зробила паузу, даючи кожному слову ввібратися в його свідомість. — І це не провокація. Це попередження. Передай їй. Дослівно. Або я знайду спосіб донести цю думку сама, більш дохідливо.

— Ще хоч раз твоя мати назве мене ім’ям хоч однієї з твоїх колишніх, і я за себе не відповідаю! Запам’ятай це! Ольга сказала це, не підвищуючи голосу. Вона стояла біля відчиненого навстіж вікна, впускаючи в задимлену візитом свекрухи кухню… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑