– Все вирішено, на Великдень ми їдемо в село до Валерія, його батько нас чекає, – каже мені моя дочка. – В гості – це добре, але я не можу залишити на свята дім, а якщо до нас хтось прийти захоче, свято ж, – розгублено кажу. – Хто? Сестра твоя, тітка Галина, яка приведе з […]
– Щастя справді любить тишу, – подумала Ганна, виходячи з офісу. – Але тільки, якщо ця тиша не перетворюється на брехню
… Ну, я не знаю, як сказати… Вона виглядала так, ніби на останню копійку купувала хліб. Усередині все стиснулося. – У сенсі? — перепитала Ганна. – У прямому, – зітхнула подруга. – На ній був якийсь старий пуховик, затерті черевики. Стояла біля каси, рахувала копійки, ще й зітхала так сумно, що в мене ледь сльози […]
– Ну, тримайтеся там, – сказала одна з тіток. – Ми б допомогли, але ви самі розумієте, час зараз непростий…
– Наташ, ну ти ж не відмовиш, правда? – голос тітки звучав лагідно, ніби це вона надавала послугу, а не просила допомоги. Наталя завмерла біля вікна, заплющивши очі. Ця розмова була їй надто добре знайома. Наразі доведеться переглядати свої плани, щоб допомогти сім’ї. – Що трапилося? – спитала вона, знаючи відповідь. – Племінниці твоїй англійська […]
“За смачною вечерею, Гліб і Соня крадькома поглядали один на одного та обидва згадували першу спільну вечерю – одну сардельку на двох
Змучена холодом і безсонням кішка намагалася знайти притулок, щоб подрімати хоча б кілька годин. Голод теж дошкуляв, але вона до нього звикла, гірше було з переслідуючим усюди морозом, який проник у тіло кішки та трусив її тіло сильним тремтінням. З під’їзду, де вона, знесилена впала на голу підлогу під теплою батареєю, її вигнали, безцеремонно відкинувши […]
– Ти пішов до чужої жінки. Ти зрадив нас із донькою і зрадив пам’ять брата
– Мамо, я не вступила на бюджет. – Ксюша прийшла додому в засмучених почуттях. Вона шукала підтримки в мами й батька, але Павло лише зморщився. – Я не сумнівався. Коли Бог роздавав розум, ти стояла в черзі за новою сумочкою, – він злісно підчепив доньку, і та розплакалася і втекла до себе. – Навіщо ти […]
Я більше не готую на всіх!
“– Я більше не готую на всіх! Тільки для себе та Ані. – Це ще чому? – обурився Микита. – Тому що в нашій родині, як я зрозуміла, кожен сам за себе. От і живіть так! – Мамо, де мій сніданок? – Яна увірвалася в спальню без стуку. – Я спізнюся до школи! Ніна спробувала […]
Катерино, ну не можна так, навіть на вихідні в місто не виходити. Ти ж уже майже три роки в Італії, а ніде толком не була і нічого не бачила. Катерина важко зітхнула, їм добре говорити, вони тут вже по 20 років сидять і непогано вже заробили, квартирами не лише себе, але й дітей усіх забезпечили. А їй діватися нікуди, вони ж залишилася без даху над головою після того, як чоловіка не стало, а його сестра просто вигнала її з їхньої хати, тому їй треба якомога швидше на житло заробити
– Катерино, ну не можна так, навіть на вихідні в місто не виходити. Ти ж уже майже три роки в Італії, а ніде толком не була і нічого не бачила. Поїхали завтра у Ватикан на мессу, а потім по Риму погуляємо. Погода гарна, уже справжня весна. Виходь вже з того будинку, – подруга, така ж […]
Оксана помітила, що вона чужа в їхньому домі, вірніше у квартирі. Їй уваги нуль. Є вона вдома чи ні – ніхто не помічає. Поїла та йди у свою кімнату, сиди тихо, нікуди не встрявай
Оксана повернулася до рідного села у свій будинок. Добре, що ще не продала, адже майже повелася на вмовляння сина. Вже і покупця знайшли, але він виявився дуже примхливим. То гаража немає, то газу, ціна не влаштовує. А ціну син знижувати не хотів. Йому грошей треба багато. Точніше не йому, а його дружині Любі. Люба раптом […]
Але тільки люди стали черстві.
“Але тільки люди стали черстві. Усі, хто нам заздрив, зраділи нашим проблемам. Усім покупцям кажуть, щоб торгувалися. Бачите, у нас безвихідне становище – так і так підемо на поступки Чоловік у старенькій куртці та величезних чоботах з цікавістю зазирав у салон авто, де сиділи Наталка з Євгеном. -Ви по машину? – запитав він. -Так, – […]
“– Надюша, я вдома, зустрічай! – Л-Льоня?! А ти що так рано? Ти ж мусив тільки через три дні повернутися…
– Надюша, я вдома, зустрічай! – Л-Льоня?! А ти що так рано? Ти ж мусив тільки через три дні повернутися… Жінка, років тридцяти, вийшла в коридор, поспіхом загортаючись у шовковий халатик і розгублено дивлячись на чоловіка, що стояв на порозі. – Сюрприз хотів зробити, Надю. Бачу вийшов! Чи ти не рада? – Високий, широкоплечий чоловік […]