22 Травня, 2026

Категорія: Uncategorized

Не було б щастя, та нещастя допомогло
Uncategorized

Не було б щастя, та нещастя допомогло

– Люся, ти своєму футболку брати будеш? Ти що, бери, не губися, реально гарні знижки. Бавовна сто відсотків, а якість відмінна, я своєму дві взяла! Давай разом по дві замовимо, тоді знижка буде ще більшою, – умовляла Люсю приятелька з роботи, Надя. – Твоєму Сашкові точно підійде, ми з тобою минулого року джемпера однакові чоловікам […]

Read More
На курорт? Оце ти собі, мамо, вигадала, – мій син, який приїхав до мене за грошима, не міг зрозуміти, як це я вирішила в такий непростий для всіх час їхати відпочивати. – Так, синку, ти все правильно зрозумів – грошей я тобі не дам, бо купила собі дорогу путівку, – спокійно кажу. – Можу ж я хоч раз в житті відпочити і підправити своє здоров’я, я ж на пенсію вийшла, – нагадала я сину. – А від чоло ти зібралася відпочивати? Хіба пенсія і не є відпочинок? – не міг заспокоїтися Вадим. – Я ці гроші в тебе не просила, мені на роботі премію велику в честь виходу на пенсію виписали, і я вирішила ці гроші на себе і витратити, – стала виправдовуватися я
Uncategorized

На курорт? Оце ти собі, мамо, вигадала, – мій син, який приїхав до мене за грошима, не міг зрозуміти, як це я вирішила в такий непростий для всіх час їхати відпочивати. – Так, синку, ти все правильно зрозумів – грошей я тобі не дам, бо купила собі дорогу путівку, – спокійно кажу. – Можу ж я хоч раз в житті відпочити і підправити своє здоров’я, я ж на пенсію вийшла, – нагадала я сину. – А від чоло ти зібралася відпочивати? Хіба пенсія і не є відпочинок? – не міг заспокоїтися Вадим. – Я ці гроші в тебе не просила, мені на роботі премію велику в честь виходу на пенсію виписали, і я вирішила ці гроші на себе і витратити, – стала виправдовуватися я

– На курорт? Оце ти собі, мамо, вигадала, – мій син, який приїхав до мене за грошима, не міг зрозуміти, як це я вирішила в такий непростий для всіх час їхати відпочивати. – Так, синку, ти все правильно зрозумів – грошей я тобі не дам, бо купила собі дорогу путівку, – спокійно кажу. – Можу […]

Read More
– А ти вчися краще і на бюджет переводься. Або нареченого попроси. Він у тебе теж працює. – Сказавши це, Тетяна взяла сумку і, помахавши рукою, вийшла з кімнати
Uncategorized

– А ти вчися краще і на бюджет переводься. Або нареченого попроси. Він у тебе теж працює. – Сказавши це, Тетяна взяла сумку і, помахавши рукою, вийшла з кімнати

– Як справи, донечко? Усі грошики заробила чи як? – поцікавилася мати Тетяни, Ніна, неприємно хихикаючи в трубку. – Усіх грошей не заробиш. Але я працюю не тільки для цього. – Так? А для чого ще? – Для задоволення. Я люблю свою роботу,мамо. – Ой, мені не зрозуміти. Ось у нашої Уляшки правильні мрії: заміж […]

Read More
– Навіть не проси! – Літня жінка відвернулась від сина. – Все до копійки тобі віддавала, годі! Хочу для себе пожити! – Що ти все ниєш? Мав рацію батько, ти тільки нити й вмієш. – Нахабство сина зашкалювало
Uncategorized

– Навіть не проси! – Літня жінка відвернулась від сина. – Все до копійки тобі віддавала, годі! Хочу для себе пожити! – Що ти все ниєш? Мав рацію батько, ти тільки нити й вмієш. – Нахабство сина зашкалювало

– Навіть не проси! – Літня жінка відвернулась від сина. – Все до копійки тобі віддавала, годі! Хочу для себе пожити! – Що ти все ниєш? Мав рацію батько, ти тільки нити й вмієш. – Нахабство сина зашкалювало. Валентина Сергіївна до цих слів ще сумнівалася, але тепер була впевнена, що правильно все сказала. – Більше […]

Read More
– Катерино, ти де? Незабаром прийдуть гості! – переймався чоловік. – Свій день народження я проведу, як хочу! Я ж тобі говорила, та ти мене не почув! – А як же мої? – Це твій будинок, приймай гостей сам, я не запрошувала їх! Ти це зробив за мене, тож уперед
Uncategorized

– Катерино, ти де? Незабаром прийдуть гості! – переймався чоловік. – Свій день народження я проведу, як хочу! Я ж тобі говорила, та ти мене не почув! – А як же мої? – Це твій будинок, приймай гостей сам, я не запрошувала їх! Ти це зробив за мене, тож уперед

– Женя. Я хочу на свій день народження запросити лише моїх родичів. – Як це? Мої завжди раді відвідати нас. Що тебе не влаштовує? Ти це, Катерино, кинь. Мої мають бути! – А чому ти не покликав моїх на свій день народження? А на свята? Вони також хочуть спілкування зі мною! Всім разом було б […]

Read More
А ти думала, що я тебе вічно чекатиму з тої Італії? Вибач, Люба, але це занадто. Ти 15 років там сидиш, а мені що робити? – Степан зовсім не почувався винним. – І, до речі, не вигадуй собі нічого, – додав він і кудись пішов. Я розкладала речі з сумок, бо лише вранці переступила поріг рідного дому, але в душі моїй не було радості, яка завжди була присутня, коли я приїжджала додому. Цього разу у мене була така дилема, що я просто не знала, що мені робити. Я зрозуміла, що у мого чоловіка на стороні є дитина
Uncategorized

А ти думала, що я тебе вічно чекатиму з тої Італії? Вибач, Люба, але це занадто. Ти 15 років там сидиш, а мені що робити? – Степан зовсім не почувався винним. – І, до речі, не вигадуй собі нічого, – додав він і кудись пішов. Я розкладала речі з сумок, бо лише вранці переступила поріг рідного дому, але в душі моїй не було радості, яка завжди була присутня, коли я приїжджала додому. Цього разу у мене була така дилема, що я просто не знала, що мені робити. Я зрозуміла, що у мого чоловіка на стороні є дитина

– А ти думала, що я тебе вічно чекатиму з тої Італії? Вибач, Люба, але це занадто. Ти 15 років там сидиш, а мені що робити? – Степан зовсім не почувався винним. – І, до речі, не вигадуй собі нічого, – додав він і кудись пішов. Я розкладала речі з сумок, бо лише вранці переступила […]

Read More
Мурчику, неділя сьогодні, кого б це до нас принесло в таку завірюху? – Василина неохоче пішла відчиняти двері, бо почула, що рипнула її хвіртка. На порозі стояв Михайло з конвертом у руках. Він завжди приходив до неї раз в квартал, приносив гроші, які син Василини передавав їй з Америки. На картку скидати гроші було незручно, бо найближчий банкомат аж в райцентрі. А Михайло все життя пропрацював на пошті, він в тому розуміється, тому син передавав гроші йому, а він вже заносив їх Василині
Uncategorized

Мурчику, неділя сьогодні, кого б це до нас принесло в таку завірюху? – Василина неохоче пішла відчиняти двері, бо почула, що рипнула її хвіртка. На порозі стояв Михайло з конвертом у руках. Він завжди приходив до неї раз в квартал, приносив гроші, які син Василини передавав їй з Америки. На картку скидати гроші було незручно, бо найближчий банкомат аж в райцентрі. А Михайло все життя пропрацював на пошті, він в тому розуміється, тому син передавав гроші йому, а він вже заносив їх Василині

– Мурчику, неділя сьогодні, кого б це до нас принесло в таку завірюху? – Василина неохоче пішла відчиняти двері, бо почула, що рипнула її хвіртка. На порозі стояв Михайло з конвертом у руках. Він завжди приходив до неї раз в квартал, приносив гроші, які син Василини передавав їй з Америки. На картку скидати гроші було […]

Read More
– Що означає, сама плати? – Здивовано запитала Наталка. – Ну, ти ж працюєш, як і я? Ти поїла замовлені страви, як і я? У тебе, як і в мене, дві руки, й дві ноги? Чому я маю за тебе платити? – Запитав Сергій, риючись у гаманці
Uncategorized

– Що означає, сама плати? – Здивовано запитала Наталка. – Ну, ти ж працюєш, як і я? Ти поїла замовлені страви, як і я? У тебе, як і в мене, дві руки, й дві ноги? Чому я маю за тебе платити? – Запитав Сергій, риючись у гаманці

 Що означає, сама плати? – Посмішка на обличчі Наталки, що сиділа по той бік столу, танула на очах. – Ну, ти ж працюєш, як і я. Ти поїла замовлені страви, як і я? У тебе, як і в мене, дві руки, й дві ноги. Чому я маю за тебе платити? – Запитав Сергій, риючись у […]

Read More
– Нічого, – відповіла Валентина Сергіївна, – Тепер уже нічого. Ти зробила свій вибір. Сама вибрала самотність замість сім’ї, гординю замість любові
Uncategorized

– Нічого, – відповіла Валентина Сергіївна, – Тепер уже нічого. Ти зробила свій вибір. Сама вибрала самотність замість сім’ї, гординю замість любові

– Максиме, я категорично проти цього свята, – Катя складала дитячі речі в шафу, старанно уникаючи погляду чоловіка, – Ти ж знаєш, як твоя мати до нас ставиться. – Катерино, це ювілей. Шістдесят років – дата серйозна, – Максим присів на край ліжка, – Незручно не прийти. – Незручно? – Катерина розвернулася до чоловіка, – […]

Read More
— Чим тобі наш будинок не догодив!? – кричала вона. – Я скоро піду у вічність і все тобі залишиться. — Мамо, припини, – посміхнувся Ігор. – Не треба тобі ще на той світ, встигнеш. — Це життя, – зітхала жінка, театрально прикриваючи очі. — Добре, коли це «життя» з тобою трапиться, я повернуся сюди. Свій будинок Тетянці віддам. Євгенія Миколаївна закипіла. Тетянці?! Людченій доньці?! Будинок, який її син… своїми руками?! Не бути цьому
Uncategorized

— Чим тобі наш будинок не догодив!? – кричала вона. – Я скоро піду у вічність і все тобі залишиться. — Мамо, припини, – посміхнувся Ігор. – Не треба тобі ще на той світ, встигнеш. — Це життя, – зітхала жінка, театрально прикриваючи очі. — Добре, коли це «життя» з тобою трапиться, я повернуся сюди. Свій будинок Тетянці віддам. Євгенія Миколаївна закипіла. Тетянці?! Людченій доньці?! Будинок, який її син… своїми руками?! Не бути цьому

— Нікуди ти не дінешся, – уїдливо додала Людмила. – Буде дитина на зло тобі! Ігор почервонів і сховав гроші в кишеню. Він хотів оплатити вирішення “проблеми”, але після заяв Люди, пропонувати таке не став. Тетянка зʼявилася на світ навесні. Вона майже не плакала, добре їла, швидко засинала. Ідеальна дитина. Щічки рожеві, вага в нормі. […]

Read More