Категорія Uncategorized
– І що, Катерино, тобі невістки твої подарували? Я бачила, як Іван з Яриною несли коробку велику. Напевно, щось з електротоварів? Ото пощастило тобі з старшою невісткою! – захоплено каже сусідка Катерині на наступний день після того, як та свій… Продовжити читання →
Андрій прийшов з роботи і, як завжди, поцілувавши дружину і дочку, пішов у ванну. Однак Ліза, яка добре вивчила чоловіка за дев’ять років сімейного життя, відразу зрозуміла, що щось не так. Але розпитувати ні про що не стала – розуміла,… Продовжити читання →
Квартира після того, як Ніна Михайлівна відійшла у вічність, стояла кілька років порожньою. Надія вже звикла, що вона єдина господиня в невеликому коридорчику на дві квартири, відокремленому від загальної частини під’їзду старими металевими дверима з обдертим дерматином. І раптом одного… Продовжити читання →
— Ой, ну що ти плачеш… Чому, питається? Ну не може чоловік мати дітей, іншого знайдеш, які твої роки… — Ти що взагалі несеш? — ахнувши, Майя відсторонилася від сестри, яка її втішала. Оленка навіть не помітила зміни в настрої,… Продовжити читання →
Віктор Степанович і Марина Миколаївна вже сто разів пошкодували, що послухали сина і продали свій будинок. Нехай їм там було важко, але це був їхній дім. Вони там були господарями. А що тут? Вони боялися виходити зі своєї кімнати, щоб… Продовжити читання →
Марина прокинулася від гуркоту. Знову. Знов щось летіло, билося, розбивалося. Годинник показував половину сьомої ранку. Неділя, ось такий вихідний. Єдиний день, коли можна було поспати бодай до восьмої. – Мати! — репетував Діма з кухні. — Де мій кухоль? Ти… Продовжити читання →
У коридорі жіночої поліклініки на лаві сиділа жінка похилого віку. Поруч із нею сиділа щупла дівчинка, років 15-ти, у короткій спідниці, з-під якої стирчали гострі коліна. Бабуся привела онучку на аборт. Бабуся весь час важко зітхала. Внучка з переляканим поглядом… Продовжити читання →
Женька переводила дух, фух встигла. Вона їхала до бабусі. Довго сумнівалася. Весь день на роботі вирішувала: їхати-не їхати. Часу було обмаль, та й Іллю одного залишати не хотілося. Але після обіду все ж віддзвонилася чоловікові – доповіла: поїде до бабусі… Продовжити читання →
– Попкорн чи чипси? Вибір потрібно зробити швидко. Рахую до трьох! – жартівливо спитав у мене Дмитро, прямуючи на кухню. – Вибираю те, що змусить тебе трохи попрацювати! Попкорн із гарячим шоколадом! Ти ж знаєш, я обожнюю спостерігати, як хтось… Продовжити читання →
Не роби зла, а то бумерангом повернеться. Цю просту істину моя сестра свого часу не врахувала. Спочатку залишила мене без законної спадщини, а тепер, через роки мовчання, з’явилася і почала вмовляти забути колишні образи. А все тому, що їй потрібна… Продовжити читання →