Категорія Uncategorized

— Що ти нам там наготувала? — не вітаючись, обурилася зовиця. — У нас весь відділ із унітазів два дні не злазив. — Усе було свіже… Бути такого не може! — почала виправдовуватися Марина. — Ми потім доїдали з Павлом залишки, і з нами все нормально

— Марино, ти мусиш мене виручити! — защебетала телефоном метушлива зовиця Олеся. — У нас післязавтра корпоратив. Шеф сказав, що я відповідальна за нього. — А я чим можу допомогти? — перебила сестру чоловіка Марина. — Ти ж гарна куховарка… Продовжити читання →

— Він інвалід, а тобі всього двадцять, у тебе все життя попереду. — Андрій став інвалідом, рятуючи мене, — крикнула донька й заплакала. — Насте, заспокойся! Він же сам сказав, щоб ти більше до нього не приходила. Андрій не хоче псувати тобі життя. Не хоче, щоб ти його катала на інвалідному візку

— Насте, сядь! — наказала мати. — Розумію, що тобі важко, і мені важко, але треба щось вирішувати. Донька сама розуміла це, але що тут вирішиш. Адже не можна повернути час назад на ці два місяці. Вона сіла. — Я… Продовжити читання →

— А що я можу? Хто буде моїх дітей годувати? — висловилася свекруха. — Нічого, Настю, я чотирьох виростила, а ти з одним не впораєшся? При батьках, які живуть в одному місті. А Діма потрібен тут, бабуся його виростила, він же недоношений з’явився на світ у нас. А ти зі здоровеньким немовлям боїшся не впоратися

— Ну, а що робити, Настю? — Настя стояла з сином немовлям на руках, а чоловік гарячково накидав речі у велику торбу. — Може, це все ненадовго. Настя та Дмитро живуть у шлюбі два роки, у квартирі, що належить Насті… Продовжити читання →

Як я виходила заміж знову, я взагалі не пам’ятаю, все відбувалося, як уві сні. Другий чоловік, Олександр, був старший за мене на двадцять шість років. Він був компаньйоном вітчима Петра. Це тепер я зрозуміла, що неспроста я втратила першого чоловіка і дитину

Віра озирнулася на матір, та спокійно сиділа на вокзальній лавці й роздивлялася перехожих. «Я куплю тобі пиріжок із чаєм», – збрехала вона й пішла, сама завернула в бік вбиралень і вибігла через інший вхід, там, де був вихід на платформи…. Продовжити читання →

— Новий рік, синку, сімейне свято, ти навіщо її за собою приволік? — Вона моя дружина, — так само тихо відповів їй син, а у Лілі серце шалено калатало в грудях

— Лілю, а ти що це наготувала стільки? Із собою щось хочеш зібрати? — Запитав чоловік, заходячи на кухню й потягуючись на ходу. Володя працював у нічну зміну, а повернувшись, одразу впав на ліжко, от Ліля й скористалася часом, витративши… Продовжити читання →

«Ну що ж, у кожного свої корені…» або «Як мило, що ти все ще тримаєшся за сільські звички». Але найотруйнішою її фразою, тією, що врізалася мені в пам’ять, як скалка, була: — Ой, селючка

Свекруха Світлана Володимирівна сміялася з мене майже з першого дня нашої зустрічі. Не грубо, не відкрито — ні, вона була надто вихованою для цього. Її глузування ховалися за вишуканими посмішками, за легким нахилом голови, за фразами на кшталт: «Ну що… Продовжити читання →

— А що твоя мама квартири солити збирається? Могла б тобі подарувати щось, тоді б ми кредит за житло не напружуючись виплатили. І взагалі, нам у фінансовому плані легше було б жити. Дивись, а то знайдеться який-небудь спритник, одружиться на твоїй мамі, і нічого ти не отримаєш

— Ми з мамою порадилися й вирішили, що чоловікові я нічого не говоритиму. Мама теж мовчатиме, а моя совість мене абсолютно не турбує, — розповідає Олеся. – А якщо раптом він усе дізнається, доведеться висловити йому все. Якщо до нього… Продовжити читання →

“– Боже, я не знаю, як це сказати! Я дружина Івана. – Ось це поворот, – промайнуло в мене в голові. – Я друга його дружина. Тобто я думала

“– Боже, я не знаю, як це сказати! Я дружина Івана. – Ось це поворот, – промайнуло в мене в голові. – Я друга його дружина. Тобто я думала, що перша і єдина, але сьогодні дізналася, що… – Це стосується… Продовжити читання →

“– Мамо, а у бабусі грошей не було? У людей похилого віку завжди накопичення, вони економні. Мені б ще трохи в бізнес вкласти? – Запитав син. – Так, мамо, я теж хотіла спитати. З іпотекою тяжко, – підтримала дочка. – А мені було тяжко з бабусею! Грошей немає

“– Мамо, а у бабусі грошей не було? У людей похилого віку завжди накопичення, вони економні. Мені б ще трохи в бізнес вкласти? – Запитав син. – Так, мамо, я теж хотіла спитати. З іпотекою тяжко, – підтримала дочка. –… Продовжити читання →

Директорка Дитячого будинку, куди звернулася Тетяна, була рада допомогти, показала кілька хлопців, та Тетяна побачила іншу дитину

Тетяна швидко вийшла із зали суду на вулицю. Тепер вона розведена. Ну і нехай, це краще, ніж знати, що твій чоловік спить із молодою дівчиною. А після того, як Тетяна про це дізналася, Толя ж її й дорікнув, мовляв, у… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑