Категорія Uncategorized
Ось так зустріч – здивувалася дружина, зустрівши у своєму купе чоловіка з іншою — Андрюшо, ти не бачив мій синій шарф? Той, що ти подарував мені на минулий Новий рік? — Марина ретельно перебирала речі в шафі, роблячи вигляд, що… Продовжити читання →
На ліжку голосно хропла жінка. Чоловік морщачись від запахів, смачно вдарив її по м’якому місцю. Вона ойкнула і сіла. Не дивлячись на задуху, вона була одягнена в вовняні шкарпетки, теплу кофту. Брудна хустка збилась набік. З-під нього стирчало сальне волосся… Продовжити читання →
— Олено, та не потрібен йому ні шампунь, ні гель для душу, ні дезодорант. У нього цього добра навалом, тим паче вже й мама сьогодні дзвонила, питала, чим онука потішити, я так думаю, буде стандартний набір, і Юлька теж цікавилася,… Продовжити читання →
— Вона воду, в якій яйця варилися, в раковину вилила, ти уявляєш? – майже пошепки сказала мати Андрія, повернувшись до сусідки.— Що? – сусідка кинула недобрий погляд на Надю.— Ковбасу не порізала, а порубала. І сир теж. Дивись, – і… Продовжити читання →
Чоловік, теж людина – сказала моя бабуся, і він має право бути слабким, іноді. — Це хто такий гарний приїхав до тебе, Семенівно, га? Міцної статури молода жінка, з цікавістю зазирнула через низенький парканчик, у двір до сусідів. Олена Семенівна… Продовжити читання →
— Я вже доросла, мамо!— Настусю, я знаю, але невже так важко зателефонувати і сказати, що все гаразд. Бабуся хвилюється за тебе, я переживаю, дідусь місця собі не знаходить, коли ти не береш слухавку.— Дістали ви мене зі своєю опікою,… Продовжити читання →
“– Допоможи сестрі! Ми ж тобі весілля зробили, – гарне, дороге. Тепер твоя черга допомогти сім’ї, – сплатити її весілля! – Зажадала мати Катя гортала старий сімейний альбом і дивилася на фотографії із весілля брата Івана. П’ять років тому батьки… Продовжити читання →
— Синку, купи яблучка, свої, домашні, не кроплені. Саме це «не кроплені» і змусило Олександра зупинитися й обернутися. Так говорила завжди його бабуся в далекому дитинстві: не обприскати, а покропити. — Не кроплені, кажете, – підійшов він до прилавка. Старенька… Продовжити читання →
— Доброго дня, тут Олексій живе?— Так… А ви з якого питання?— Ви його мама?— Я?! Дружина! Дівчино, ви що хотіли?— Він зараз у лікарні, і я не знаю про його стан, мені нічого не кажуть – не належить. Тільки… Продовжити читання →
Вони сиділи, закутавшись у ковдру з ногами на старенькому диванчику, і пили чай із печивом. У квартирі було прохолодно і на плечах обох накинуті светри. Сьогодні був вихідний. «Ось так би й сидіти все життя поруч із Вітькою» – думала… Продовжити читання →