Категорія Uncategorized

І він залишився в її серці назавжди. Не як дядько Ігор, не як вітчим, а як БАТЬКО…

– Відчепись від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі я уявлення не маю чия це дитина. А може не моя зовсім? Тому, гуляй ти вальсом, а я, мабуть, поїду собі. – так говорив Віктор, який був у… Продовжити читання →

– Так. Мене жодного разу в житті не цілував чоловік, за винятком тих випадків, коли хотіли “ощасливити”, як ви. На мене дивляться зі співчуттям

Виходячи з лікарні, Олена зіткнулася в дверях із чоловіком. – Вибачте, – сказав він, затримавшись на ній поглядом.Наступної миті погляд його став презирливо поблажливим, чоловік відвернувся від Олени, і, здається, одразу ж забув про її існування. Скільки таких поглядів вона… Продовжити читання →

– Стій! Почекай! – кричала Алла Петрівна, побачивши вдалині ту саму циганку з дитинства. Вона бігла по полю, а її довга квітчаста спідниця майоріла на вітрі. Алла не встигала за нею. Вона втомилася

– Ти що? При надії?Ні, не дозволю! – закричала свекруха, побачивши живіт, який невістка, Карина, ретельно приховувала 6 місяців. – Алло Петрівно, моє рішення ніяк не стосується вас, – намагаючись зберегти спокій, сказала Карина. – Ще як стосується! Саме мене… Продовжити читання →

Надійко, це ж свята. От як я маю сказати родичам, щоб вони не приїжджали? – каже мені чоловік. – Мама вже збирається до нас, в понеділок приїде. – І що вона збирається у нас цілий тиждень робити? Великдень аж в неділю, – уточнюю я. – Так не тиждень, два тижні мама збирається у нас гостювати, – попередив чоловік. В мене слів забракло. Що я робитиму з свекрухою два тижні

– Надійко, це ж свята. От як я маю сказати родичам, щоб вони не приїжджали? – каже мені чоловік. – Мама вже збирається до нас, в понеділок приїде. – І що вона збирається у нас цілий тиждень робити? Великдень аж… Продовжити читання →

-Думаєте мені самій приємно? Ні те, що Катруся сказала, та я, та мені ніхто в житті такого не казав! Я від дітей рідних такого не чула. Дякую, Катрусю

-Кать, це, – Толик м’явся, переступаючи з ноги на ногу, – загалом це… -Що? У сауну з чоловіками сходити хочеш? -Ні, – Толик похитав головою… -А що? На риболовлю? -Та ні -А що тоді, Толю? -Та це… мама приїжджає. Не… Продовжити читання →

— Наталочко, — почала свекруха, але я підняла руку, зупиняючи її. — Ні, мамо. Зараз я говорю. Я мовчала двадцять років. Мовчала, коли ви позичили у нас на першу машину для Ігоря. Мовчала, коли просили грошей на ремонт його квартири. Але зараз — досить

Того вечора я повернулася додому раніше звичайного. Літня задуха загнала мене з дачної ділянки в міську квартиру — поливати помідори в таку спеку було неможливо. Я мріяла про прохолодний душ і чашку холодного чаю з м’ятою, але доля приготувала зовсім… Продовжити читання →

З Валькою такими подругами ви були, що ти! Не розлий вода, а з чоловіком її не цуралася ти бути! Щось не боялася ти ні пересудів, ні пліток, а зараз що ж? Що ти раніше дітей не соромилася? Не боялася, що почують вони? Нехай знають діти, що мати в них така! А може й діти не мої, а Івана, га, Людко? Що мовчиш?

— Татку, та що ж ти робиш? А як же мама? Тобі її не шкода? А ми? Як же ми, татку? Яке взагалі розлучення? Навіщо воно тобі? Ну помилився ти, оступився, так мама тебе пробачить! Ти підійди до неї, попроси… Продовжити читання →

Я знаю, що ти мене заблокувала. Але я маю сказати: ти пошкодуєш про це. Усе, що я робив – заради нас. Заради сім’ї

– Чому підлога не вимита? А де вечеря? – Гліб кинув портфель на диван і оглянув кімнату. – Ти взагалі перестала за собою стежити! Марина розгублено завмерла біля плити. На годиннику за північ, а вона, як дурепа, чекала чоловіка з… Продовжити читання →

– І куди мені тепер? – Розгублено запитала мати

– Поліна, я тут все вирішила! Надії квартиру залишаю, а сама до тебе переїду, і всім буде добре, – з порога оголосила мати, скидаючи пальто на стілець. Поліна аж завмерла від такої новини. Кілька секунд вона просто дивилася на матір,… Продовжити читання →

– Не довго мені тут з вами сидіти залишилося. Не буде мене скоро. – Ніно, ти що ж таке кажеш? Захворіла? – Занепокоїлися жінки. – Та ні, не захворіла, поки що. Діти мене зі світу зживають… – заплакала Ніна Петрівна

– Слухай, Юля, я так більше не можу! Давай квартиру знайдемо та з’їдемо?! – пошепки промовив Стас, зачинившись із дружиною у ванній кімнаті. – Стасе, ми не потягнемо іпотеку, або орендовану квартиру. За машину ще не розплатилися… – відповіла Юля,… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑