Uncategorized – Сторінка 36

Хвора замовкла, а потім знову продовжила. — І ще. Вибачення хотіла в тебе попросити, що дітей у вас із Борисом немає. Це ж я по молодості прокляла його. У серцях крикнула в спину, що раз не визнав свою доньку, то не буде більше в нього дітей. — Та дрібниці це все, не буває так. — Однак дітей у вас немає. — Ні, – опустила голову Катя. – Але не через це. На свинку Боря хворів маленький, я зовсім недавно дізналася

— А хто тебе заміж гнав? Насильно до цього Борьки на шию вішав і змушував кричати – “жити без нього не можу не губи, мамо” га? Алла Андріївна стояла на кухні, підперши боки худими руками, і дивилася прямо на доньку,… Продовжити читання →

17 Грудня, 2025 0

Ніночка, у своїй особистій тільки їй зримій реальності, незмінно ставала багатодітною матір’ю, поверталася у своє далеке минуле, вирішуючи тамтешні проблеми. — У Борьки чобіт немає. До школи в моїх валянках пішов. Де б чоботи йому взяти? І хлопчаки правнуки несли їй чоботи. —Тримай, Ніночко. Це для Борьки твого… Ніночка чоботи брала, підсліпувато роздивлялася. — Бориса мого чи що? – уточнювала. І діти підтверджували. І Ніна заспокоювалася до певного часу

Бабі Ніні на Покрову сон наснився. Прокинулася, коли в хаті ще всі спали, прошаркала на кухню й почала млинці пекти. Борошно просипала, нахилилася зібрати і раптом побачила під столом кухонний комбайн. Що за диво? А коли розігнулася, згадала все. Уві… Продовжити читання →

17 Грудня, 2025 0

— Так, — каже коханка. — Не бійтеся, торт не отруєний. Ми ж не суперниці, а сестри на нещастя. Я інтелігентна жінка, навіщо мені вас цькувати?

Сиджу я вдома. Дзвінок у двері. Відкриваю — стоїть жіночка. Ну жіночка звичайна, нічим не краще за мене і майже того ж віку. Говорить мені: — Доброго дня, можна нам з вами поговорити про Володимира? Так вийшло, що я коханка… Продовжити читання →

17 Грудня, 2025 0

— Поговорю я з його мамою, — подумала Світлана, — з Юльчиною свекрухою. Вона, можна сказати, майже свекруха мені. Розплющу їй очі, а вона вже нехай сама думає, як сина з біди врятувати

Юля помітила увагу чоловіка до своєї подруги та вирішила її перевірити — Може, і нічого серйозного, — думала Юлія, – але все це якось дивно. Дивитись на неї часто став. Посміхається їй. Говорять про всяку нісенітницю і при цьому сміються…. Продовжити читання →

17 Грудня, 2025 0

“– У мого сина вже є батько! Надійний, – той, хто поряд. Він справжній чоловік, бо полюбив нас обох, – мене та Сашка. У нас тепер його прізвище, а у сина – його по батькові.І це не Олексій! – Видала невістка колишнім свекрам

“– У мого сина вже є батько! Надійний, – той, хто поряд. Він справжній чоловік, бо полюбив нас обох, – мене та Сашка. У нас тепер його прізвище, а у сина – його по батькові.І це не Олексій! – Видала… Продовжити читання →

17 Грудня, 2025 0

— То за гроші. За гроші ж, Христино Андріївно, де хочеш, там і лежи, — засміялася медсестра

— Ти моя доля. — лагідно казав мені наречений.А перед самим весіллям прийшов додому та оголосив, що зустрів іншу. — А як же доля? — як папуга, перепитала я. Костянтину, зважаючи на все, було трохи ніяково від того, що він кидає… Продовжити читання →

17 Грудня, 2025 0

— Я піду чайник поставлю, – несподівано мирно сказала Наталка. — Не треба чайник, – Марина різко встала. – Ви не зрозуміли? Нам з’їжджати треба. Завтра! Господиня квартири попередила – якщо затримаємо оплату ще на день, речі на вулицю виставить. — І куди ви всі речі повезете? – практично запитала Олена Павлівна. – На дачу? Там же холод собачий, опалення немає. — Є грубка, – вперто сказала Марина. – І електрообігрівачі купимо. — На які гроші? – хмикнула Наталя з кухні. — Знайдемо! Діма підробіток шукає, я… я теж що-небудь придумаю

— Не зрозуміла? А хто це вирішив, що ви там жити будете? Ви в кого дозвіл питали? – здивовано дивилася на невістку свекруха. — Ми переїжджаємо на вашу дачу – повторила жінка. – Вивозьте свої речі, нам вони заважають, –… Продовжити читання →

17 Грудня, 2025 0

– Денисе, як ти міг?! Це ж пам’ять! – Досить драматизувати! Тобі іржаве залізяччя потрібніше за моїх дітей?! – Ти навіть не спитав! – Навіщо питати? Ти влаштувала б істерику! Батька немає, йому вже не потрібні ці речі, а нам гроші конче потрібні

– Мамо, ти чого так довго? У нас два дні всього, а ти годину вже порпаєшся! Галина Петрівна винувато подивилась на сина. Три сумки з продуктами стояли біля під’їзду, вітер тріпав її поношений плащ. – Зараз, Денисе, я ж хотіла… Продовжити читання →

17 Грудня, 2025 0

“– Мало того, що я годую твого сина, я ще мушу йому халявні свята влаштовувати?!

У Насті не стало батька. Мама повідомила їй про це тихо й швидко, ніби це не розмова з дочкою, а диктор по радіо зачитує телеграму. Настя відпросилася з роботи, покидала речі у сумку та побігла на станцію. Найближчий автобус відвіз… Продовжити читання →

17 Грудня, 2025 0

— Бачиш, донечко, тут така справа… Ми з татом справді хотіли тобі сказати, – Наталя щосили намагалася підібрати потрібні слова, – Ми з ним… У нас… Загалом… — Та перестань уже ходити навкруги! – Олександр серйозно подивився на доньку, – Ліль, ми справді дуже раді звістці про те, що в нас скоро з’явиться онук. І сподіваємося, що і ти теж зрадієш нашому сюрпризу. Річ у тім, що ми з мамою зовсім недавно дізналися, що скоро вдруге станемо батьками

— Мамо, тату! У мене для вас новини! – Ліля зробила ефектну паузу, а потім радісно продовжила, – Я чекаю дитину! Скоро ви станете дідом і бабусею! На хвилину за святковим столом запанувала тиша, а потім Наталя, мати Лілі, невпевнено… Продовжити читання →

17 Грудня, 2025 0

Категорія Uncategorized