Категорія Uncategorized
— Мама сказала, що цього року знову зустрічатимемо Новий рік у нас, – очі Микити сяяли від радості, – усією сім’єю! Здорово, правда?! — Який жах! – не стрималася Ірина. — Не зрозумів, – Микита здивовано подивився на дружину, –… Продовжити читання →
“Припинила годувати чоловіка – і він зрозумів, куди йдуть його гроші насправді – Олю, ну що це за вечеря така? – Ігор тримав у руках тарілку з макаронами, на яких сиротливо лежав шматочок масла. – Третій день поспіль одне й… Продовжити читання →
— Коля, зізнайся, це ти взяв? Ну ось тут, у шухлядці лежало, ну згадай, може в гараж забрав… — Віро, ти в своєму розумі? Я вперше чую, що в тебе там щось лежало… могла б і сказати, одна ж сім’я…… Продовжити читання →
– Юро, ти себе чуєш? Тобто я повинна ходити з пузом в сорок років, щоб виправити помилки твоєї молодості? – А чому це я раптом маю розплачуватись за те, що тобі у твоєму гаражі було цікавіше, ніж із власним сином?… Продовжити читання →
Мене везли на кріслі по коридорах обласної лікарні. – Куди? – запитала одна медсестра іншу. – Може, не в окрему, може, в загальну? Я захвилювалася. – Чому ж в загальну, якщо є можливість в окрему? Сестри подивилися на мене з… Продовжити читання →
“Коли Віра Миколаївна отримала повідомлення про те, що її троюрідна сестра Тетяна, яка живе десь у глибинці на заході України, просить прихистити її з дітьми на кілька тижнів у Києві, першою реакцією було відмовити. Що у них може бути спільного?… Продовжити читання →
– Ось ваша спадщина, Володимир Ілліч – нотаріус махнув рукою в бік великого будинку. – А що, там хтось живе? – Здивувався Володимир, побачивши дим над трубою. – Так. Пройдімо і я вам все поясню – і чоловік першим пішов… Продовжити читання →
10 років тому мій чоловік мені зрадив і я пробачила його, про що зараз дуже шкодую. 17 років, які ми вже разом, не принесли мені омріяного щастя, хоча спочатку все у нас виглядало дуже добре. Познайомилися ми ще в університеті,… Продовжити читання →
Про загибель у автокатастрофі своєї молодшої сестри Олени Віка дізналася від матері. Згодом вона вже не могла навіть пригадати, який жах тоді пережила. Не можна сказати, що сестри дружили, але все ж стосунки між ними були теплими, родинними. Як страшний… Продовжити читання →
“– А взагалі, його й справді треба здати в дитбудинок, то всім буде краще! Я не так це собі уявляла! Мені не потрібний такий онук! Це ганьба! – У дитбудинку тобі саме й місце! – вирвалось у Надії Василівни. Рома… Продовжити читання →