Категорія Uncategorized
Ти вже «зі шлюбним минулим», розумієш? На таких не одружуються. З такими просто зустрічаються, без серйозних намірів. А одружуються з чесною і непорочною дівчиною, для якої ти – перший! Щоб чоловікові ноги мила і ту воду пила – як у… Продовжити читання →
– Взагалі я думав, що ми з Поліною житимемо тут, з вами, а свою зарплату відкладатимемо, щоб через кілька років взяти іпотеку, – пояснив Гліб. – А ти запитав, чи хочемо ми з батьком, щоб у нашій квартирі з’явилася ще… Продовжити читання →
— Ну нічого собі, премію хапнула і мовчить! – буркнув чоловік. — А ти в кого такий нахабний? Чи не у свою маму, мою премію ділити надумав? Вода в крані ледь текла — руда, із запахом. Люда підставила чайник. За… Продовжити читання →
“– Нехай батько поживе з нами, поки я оформлятиму йому документи до «Останнього притулку». Катя за цей час награється в добру дівчинку і сама буде рада, що свекор з’їжджає – Привіт, ти сьогодні рано, – з усмішкою промовила Катя, виходячи… Продовжити читання →
“– Григорію, він дитина. Звичайна дитина! – Саме так! Розпещена дитина! Ти зовсім розпестила його. Батька немає, то хоч мати має виховувати! А ти… Аня грюкнула дверцятами шафи так, що забрязкали склянки на кухні. Матвій сидів за столом, доїдав макарони…. Продовжити читання →
“— Негайно забери стару з мого дому, — кричала мати в слухавку розгубленому синові. – Я її все життя терпіти не могла, а тепер що ж, підгузки міняти? Хвору бабусю відправили доживати до онука. А дізнавшись, що лежить у нотаріуса,… Продовжити читання →
– Ти уявляєш, ця ненормальна зібралася стати мамою, – Єгор подзвонив сестрі в середу вранці. – Давай зустрінемося після роботи – треба поговорити. – Добре, звільнюсь о шостій. – Домовилися. В «Шинок» підемо? – Як скажеш. Кафе «Шинок» було для… Продовжити читання →
– Мамо, ми серйозно поговорити приїхали, – Андрій поставив на стіл магазинний пиріг і ніяково усміхнувся. Людмила дивилася на сина та невістку, які розташувалися в її маленькій кухні, наче готувалися до переговорів. Юля нервово поправляла волосся, Андрій барабанив пальцями по столу. Щось… Продовжити читання →
“– Нас п’ятеро у цій дірі! Буде шестеро! Куди ви зібралися ще одного пхати? – Обурилася старша донька – Аня, купи торт! Сьогодні у нас радість! – мама сяє, простягаючи гроші. Я завмираю з підручником у руках. Радість? У нашій… Продовжити читання →
“– Ну що, дочекався? Пів міста вже знають, що твоя Анька творить! Один ти сліпий і глухий! І з роботи дозволив їй піти – «Анечці треба за Катею доглядати!» – А чого її доглядати, дівці тринадцять років, що вона одна… Продовжити читання →