Категорія Uncategorized

Чоловік взяв собаку з притулку, а в ночі прокинувся від того, що на нього в притул дивляться сумними очима. Льоша йшов у притулок за собакою середніх розмірів. Ще б пак, в однокімнатній якомусь «вовкодаву» було б просто тісно. Але Мишко… Продовжити читання →

Коли Ганна Семенівна побачила хлопця біля старого сільського клубу, вона була впевнена, що звідкись знає його, хоча перед нею був незнайомець. Він стояв нерішуче, з великим рюкзаком, дивився навколо, наче щось шукав. – Може, ви когось шукаєте? – підійшла вона… Продовжити читання →

Тетяна була на роботі, як раптом відчула, що почувається погано. Жінка пішла до начальства і відпросилася. Додому Тетяна приїхала на таксі о другій годині ночі – бо ж працювала у нічну зміну. Щоб нікого не будити, вона обережно відчинила двері… Продовжити читання →

“Дістала ти мене, геть звідси!” – кричав чоловік, викидаючи кішку з машини через кілька десятків кілометрів від міста. Кішка грілася на сонечку, підставляючи йому животик і лапки: “Ах, як добре! Яка я щаслива, яка в мене добра господиня, як вона… Продовжити читання →

– Настя, я тебе запрошою до себе на весілля! – весело сказала Катя, зустрівши свою найкращу подругу. – Невже Андрій зробив тобі пропозицію?! – раділа за Катю Настя. – Так! І вже давно, просто ми вирішили нікому не говорити, поки… Продовжити читання →

Джека подарувала йому дружина. За три місяці до того, як її не стало. Вони хотіли вівчарку. Вона навіть спеціальні курси закінчила, щоб завести цього цуценя. Казала: «Він стане вірним другом нашому малюкові». А потім просто їхала автобусом, і її придавили…. Продовжити читання →

“Перед Галиною стояла незнайомка у вогняно-червоній короткій сукні, яка ледве прикривала стегна. В такій же червоній фаті. Але найстрашніше було не це. Руки нареченої, від плечей до зап’ясть, були вкриті яскравими, складними татуюваннями. Дракони, квіти, якісь символи перепліталися у буйному… Продовжити читання →

“— Вітюша, ріднесенький… — Мовчи! — прошипів він. — Вибач, прийняти не можу. Розумієш? Я з жінкою живу. Це її квартира. Вона тебе, на поріг не пустить! Та й я… я поки що без роботи. Не на часі мені це… Продовжити читання →

“– Ніс не наш, – похитав головою свекор. – І колір волосся. У всіх у нашій сім’ї від народження воно русяве, а тут темне. Сумнівно це все. – Ти знаєш, я теж помітила, але при ній промовчала,- підхопила Людмила. –… Продовжити читання →

— Люба, мені мама сказала… — почав Сергій, але Марія не дозволила йому продовжити, перебиваючи: — А мені нецікаво, що сказала твоя мати. — Як це?! Справа стосується Нового року! — Справа стосується її та тебе, якщо вже вона сказала… Продовжити читання →