15 Травня, 2026

Категорія: Uncategorized

– Андрійку, ну скільки можна? Ти ж обіцяв мені, що поговориш з дружиною! – Катрусю, припини псувати мені настрій. Адже я тут, з тобою, а не там. Це все-таки щось та й означає, чи не так? – Так, але… Як подумаю, що ти засинаєш і прокидаєшся з нею поруч, як вона тобі готує сніданки, пере і прасує сорочки, так я сама не своя стаю!
Uncategorized

– Андрійку, ну скільки можна? Ти ж обіцяв мені, що поговориш з дружиною! – Катрусю, припини псувати мені настрій. Адже я тут, з тобою, а не там. Це все-таки щось та й означає, чи не так? – Так, але… Як подумаю, що ти засинаєш і прокидаєшся з нею поруч, як вона тобі готує сніданки, пере і прасує сорочки, так я сама не своя стаю!

– Андрійку, ну скільки можна? Ти ж обіцяв мені, що поговориш з дружиною! – Катрусю, припини псувати мені настрій. Адже я тут, з тобою, а не там. Це все-таки щось та й означає, чи не так? – Так, але… Як подумаю, що ти засинаєш і прокидаєшся з нею поруч, як вона тобі готує сніданки, пере […]

Read More
Непотрібний син…
Uncategorized

Непотрібний син…

 – Коли він уже розлучиться? – кричала Василина. – Я не розумію, чого він чекає? Мама погладила її по руці й сказала: – Потерпи, кицюню, не варто на нього тиснути. – Тиснути? Я його, між іншим, за язик не тягла! Він сам запропонував одружитися! І сказав, що кохає. Але як ми одружимося, якщо він так […]

Read More
Оксана давно у мами жила, відтоді, як чоловік попросив піти її з дому. Та якось вона зібралася і поїхала до їхньої спільної квартири. Їй потрібно було забрати документи та одяг. Вона сподівалася, що Денис на роботі. Відчинивши двері своїм ключем, вона відчула запах хлорки та смажених котлет. В коридорі висіло знайоме пальто — сіре, з хутряним коміром. Пальто Варвари Іванівни. Оксана пройшла на кухню. Свекруха сиділа за столом у халаті Оксани. Це був її улюблений халат з м’якого велюру, який їй подарував тато. — О, Оксано! Прийшла-таки. Вибачатися будеш? — Варвара Іванівна навіть не встала. Вона спокійно помішувала чай у філіжанці Оксани. — Чому ви в моєму халаті? І що ви робите в моєму домі? — Твій дім там, де твоя мама, — посміхнулася свекруха. — А тут тепер я. Денискові важко самому, він попросив мене переїхати, щоб я готувала йому нормальну їжу і стежила за порядком. Твої речі я склала в коробки на балконі, вони заважали мені в шафі. В цей момент увійшов Денис
Uncategorized

Оксана давно у мами жила, відтоді, як чоловік попросив піти її з дому. Та якось вона зібралася і поїхала до їхньої спільної квартири. Їй потрібно було забрати документи та одяг. Вона сподівалася, що Денис на роботі. Відчинивши двері своїм ключем, вона відчула запах хлорки та смажених котлет. В коридорі висіло знайоме пальто — сіре, з хутряним коміром. Пальто Варвари Іванівни. Оксана пройшла на кухню. Свекруха сиділа за столом у халаті Оксани. Це був її улюблений халат з м’якого велюру, який їй подарував тато. — О, Оксано! Прийшла-таки. Вибачатися будеш? — Варвара Іванівна навіть не встала. Вона спокійно помішувала чай у філіжанці Оксани. — Чому ви в моєму халаті? І що ви робите в моєму домі? — Твій дім там, де твоя мама, — посміхнулася свекруха. — А тут тепер я. Денискові важко самому, він попросив мене переїхати, щоб я готувала йому нормальну їжу і стежила за порядком. Твої речі я склала в коробки на балконі, вони заважали мені в шафі. В цей момент увійшов Денис

Жовтневий вечір у Луцьку видався напрочуд похмурим. Важкі свинцеві хмари зависли над містом, обіцяючи перший сніг, який зазвичай приносить лише бруд і вогкість. У квартирі Оксани та Дениса панувала тиша, але вона була не затишною, а наелектризованою, наче перед грозою. Оксана стояла біля вікна, спостерігаючи, як вуличні ліхтарі тьмяно освітлюють мокрий асфальт. Вона ще не […]

Read More
— Мій ..чоловік Микола пішов із життя.. сім років тому. …Свекруха принизила мати нареченої за бідність, не знаючи, чиєю вдовою вона була але сьогодні вечором сталася
Uncategorized

— Мій ..чоловік Микола пішов із життя.. сім років тому. …Свекруха принизила мати нареченої за бідність, не знаючи, чиєю вдовою вона була але сьогодні вечором сталася

Маргарита поправила золотий браслет і повела плечем — щоб парча заблищала у світлі люстри. Гості за столами замовкли, бо вона вміла змусити замовкнути. Гроші, багато років практики та звичка бути в центрі. Ганна одразу стиснулася. Вона знала, що зараз буде. Бачила, як свекруха весь вечір косилася на її матір. Як шепотіла подругам, показуючи на сірий […]

Read More
– Стояти! – гаркнув Григорій так, що Ганна мало не випустила хлопчика. – Ти що твориш? Він у мене не іграшка! У нього хребет пошкоджений, ти взагалі це розумієш?- Я ж акуратно, я його міцно тримала. – Акуратно?! – Григорій вихопив із кишені гроші, шпурнув на стіл. – Ось твій заробіток за тиждень. Збирайся і щоб духу твого тут більше не було!
Uncategorized

– Стояти! – гаркнув Григорій так, що Ганна мало не випустила хлопчика. – Ти що твориш? Він у мене не іграшка! У нього хребет пошкоджений, ти взагалі це розумієш?- Я ж акуратно, я його міцно тримала. – Акуратно?! – Григорій вихопив із кишені гроші, шпурнув на стіл. – Ось твій заробіток за тиждень. Збирайся і щоб духу твого тут більше не було!

– Стояти! – гаркнув Григорій так, що Ганна мало не випустила хлопчика. – Ти що твориш? Він у мене не іграшка! У нього хребет пошкоджений, ти взагалі це розумієш?- Я ж акуратно, я його міцно тримала. – Акуратно?! – Григорій вихопив із кишені гроші, шпурнув на стіл. – Ось твій заробіток за тиждень. Збирайся і […]

Read More
– Вам кого?… – Я так розумію, що у вас є розмова ..: дуже скоро від вас піде чоловік. – Сергій? Хм. І куди ж він піде? – До мене. Я його кохана жінка. – А… – нарешті доходить.. – ви його кохана жінка. Розумію. Знаєте, а я теж його кохана жінка, принаймні він сам так говорить. Треба ж якийсь збіг. Слухайте, Любов, а давайте з цього приводу вип’ємо. – Ви що? Не питиму я з вами. З чого це?! – Та ви не лякайтесь.
Uncategorized

– Вам кого?… – Я так розумію, що у вас є розмова ..: дуже скоро від вас піде чоловік. – Сергій? Хм. І куди ж він піде? – До мене. Я його кохана жінка. – А… – нарешті доходить.. – ви його кохана жінка. Розумію. Знаєте, а я теж його кохана жінка, принаймні він сам так говорить. Треба ж якийсь збіг. Слухайте, Любов, а давайте з цього приводу вип’ємо. – Ви що? Не питиму я з вами. З чого це?! – Та ви не лякайтесь.

Дзвінок у двері. Відкриваю. За дверима красуня – молода років тридцять з невеликим хвостиком…  Тоненька фігурка, яку облягає червона сукня-міні та відкриває засмаглі красиві ноги, в глибокому декольте пишна грудь. Макіяж та усі інші деталі. Усміхаюся красуні: – Вам кого? – Мені вас, – суворо відповідає, – мене Любов’ю звуть. – Любов – це чудово. […]

Read More
– А що, я мушу тебе любити? Ти мені ніхто! – Огризнулася Лєра, – у мене є мама!
Uncategorized

– А що, я мушу тебе любити? Ти мені ніхто! – Огризнулася Лєра, – у мене є мама!

– Ігорю, а про мене ти подумав? – Тихо запитала Аня чоловіка, – я розумію, що ти любиш дочку. Я не збираюся тебе позбавляти спілкування з нею… – Але хіба тобі не здається дивним той факт, що колишня через дитину тягне з тебе гроші? Нам через забаганки твоєї колишньої дружини доводиться себе у всьому утискати. […]

Read More
– Не запрошена? – Ну так. Там будуть усі такі… Ти б ніяково там… Мам, я потім все поясню, гаразд? – Катя, – Аріна насилу розліпила пересохлі губи. – Я сплатила це весілля! Все життя на тебе поклала! Чому? Тиша. А потім – тим же квапливим, якимось верескливим голосом: – Та тому, що поряд з тобою стояти соромно, мамо! Ти давно на себе дивилася в дзеркало?
Uncategorized

– Не запрошена? – Ну так. Там будуть усі такі… Ти б ніяково там… Мам, я потім все поясню, гаразд? – Катя, – Аріна насилу розліпила пересохлі губи. – Я сплатила це весілля! Все життя на тебе поклала! Чому? Тиша. А потім – тим же квапливим, якимось верескливим голосом: – Та тому, що поряд з тобою стояти соромно, мамо! Ти давно на себе дивилася в дзеркало?

– Не запрошена? – Ну так. Там будуть усі такі… Ти б ніяково там… Мам, я потім все поясню, гаразд? – Катя, – Аріна насилу розліпила пересохлі губи. – Я сплатила це весілля! Все життя на тебе поклала! Чому? Тиша. А потім – тим же квапливим, якимось верескливим голосом: – Та тому, що поряд з […]

Read More
– Яка сім’я, якщо стосунки побудовані на зиску? – Дмитро похитав головою. – Це не сім’я. Це – бізнес!
Uncategorized

– Яка сім’я, якщо стосунки побудовані на зиску? – Дмитро похитав головою. – Це не сім’я. Це – бізнес!

Світлана поклала слухавку та подивилася на чоловіка. Дмитро тільки-но увійшов у квартиру й знімав куртку. – Твій брат дзвонив. Запрошує нас на Новий рік. Знову. – Ну то й що? Добре ж. Минулого разу нормально зустріли. – Нормально? – Жінка сіла навпроти. – Ти пам’ятаєш, що там було на столі? Дмитро замислився. Згадав курку з […]

Read More
— А коли? — Алла Вікторівна підвищила голос. — Я ж маю право знати, чи будуть у мене онуки? Оксана про дітей мріяла, я пам’ятаю. Вона казала, що хоче трьох.
Uncategorized

— А коли? — Алла Вікторівна підвищила голос. — Я ж маю право знати, чи будуть у мене онуки? Оксана про дітей мріяла, я пам’ятаю. Вона казала, що хоче трьох.

А ти? — Вона ткнула пальцем у Лену. — Ти взагалі хочеш дітей, чи тобі важливіші твої суди та наради? І тут Лену прорвало. Вона встала, і стілець із гуркотом від’їхав назад. Марсик зіскочив із підвіконня й утік у спальню. У кімнаті стало так тихо, що було чути лише цокання настінного годинника. — З мене […]

Read More