Категорія Uncategorized
“– Не тягтиму. Я коханка вашого чоловіка! Усі ці роки ми з ним зустрічалися. Так! Не робіть великі очі й не зомлівайте… Юля готувала вечерю, чоловік Олексій мав повернутися за годину. Десятирічна донька Каріна займалася танцями. Вона прийде за пів… Продовжити читання →
“-Ну яка я тобі бабка? Мені тільки п’ятдесят з хвостиком. Я, що така стара? – бурчала вона, ставлячи на стіл тарілку з супом і кошик з хлібом -Бабка, став на стіл щось. Аж зводить так їсти хочу, – з порога… Продовжити читання →
“Оля, а ці ваші зайві кілограми? Хіба це не проблема? – мати Діми не здавалася. -На мій погляд, у мене немає зайвих, тим більше, що мого майбутнього чоловіка вони влаштовують. Не всім же бути дюймовочками і тростинками. – Оля глузливо… Продовжити читання →
“-Зачекайте, – сказав він. – Я вийшов на секунду на вашій станції, а коли повернувся у вагон моїх речей не було. Глянув у вікно, а там якийсь чоловік ішов з моєю сумкою. Я вискочив за ним, але він вже десь… Продовжити читання →
Іра була найнепримітнішою гостею на дні народження Марини. Дівчата навчалися разом у коледжі. Марина широким жестом запросила всіх, хто зможе прийти, але багато дівчат виїжджали на вихідні додому по селам. Іра, скромна і тихенька, наважилася скористатися пропозицією. Вона ж нікуди… Продовжити читання →
“– Як так? Бабуся завжди казала, що подбає про мене! — вигукнула Оля, стоячи перед родичами Павла та Ольгу виховувала бабуся, Катерина Василівна. Жінка освічена і статна, з характером, якому могли б позаздрити багато чоловіків: вона була непохитна. Події її… Продовжити читання →
“Не може мати сина так просто невідомо кому віддати! Я ж неосвічена, лінива, поїсти люблю. Хіба для такої, як я вона, Вітю виховувала? Мабуть, мріяла за піаністку якусь заміж видати. А ось я. Та будь-яка б мене зі світу в… Продовжити читання →
Олена їхала вечірньою електричкою додому в засмученому настрої і думала: “Чорт мене підштовхнув поїхати сьогодні на дачу, адже я не хотіла, але всупереч своїй інтуїції, зібралася і поїхала”. А інтуїція Олену ніколи не підводила, ще коли збиралася на дачу, інтуїція… Продовжити читання →
– Ти коли збираєшся з’їжджати, Мариночко? Мама стояла в дверях кухні, спершись на одвірок. У її руках – чашка з чаєм, а в голосі – байдужість, змішана з чимось майже зневажливим. – У сенсі… з’їжджати? – Марина повільно відвернулася від ноутбука,… Продовжити читання →
– Здрастуйте, ви Тамара Іванівна? – Запитав тихий жіночий голос по телефону. – Так, це я! Чим можу бути корисна? – Я ніяк не можу додзвонитися до вашого сина, у нього що номер змінився? – Жінка, ви спершу переставтеся і… Продовжити читання →