— Олено, сподіваюся, ти не забула, що завтра о другій ми чекаємо вас на обід? Голос Ганни Йосипівни у слухавці звучав не як запитання, а як судовий вирок, що не підлягає оскарженню. Олена притиснула телефон до вуха плечем, продовжуючи заповнювати таблицю в ноутбуці. П’ятничний вечір у зазвичай обіцяв спокій, але тільки не тоді, коли на […]
– Катю, ми ж рідня! Я на тебе розраховувала! – Благала Світлана Катя та Савелій вже два місяці живуть у своїй новій квартирі. На перший внесок збирали довго, зате взяли одразу трикімнатну в новому будинку. Зробили ремонт, купили найнеобхідніші меблі, дещо перевезли з селища, з квартири батьків. Звісно, не нове, але спочатку, поки не накопичать […]
– О боже… Вісімдесят шість тисяч? На це? Поліно, ти не ображайся, але тільки зуби Анжеліною Джолі тебе не зроблять. – Краще б матері допомогла чи, он, племінниці на форму підкинула… Світлані довелося кредит взяти, щоб Софію до школи зібрати. То хоч на діло, а ти так, стоматологів годуєш… – махнула рукою баба Зіна. – […]
Арина приїхала до рідного міста лише на три дні – на ювілей батька. Приїхала вдруге за пів року – минулий візит був із сумного приводу – похорон бабусі. Саме тому ювілей не відзначали широко, як планували спочатку – у ресторані, із запрошенням безлічі гостей. Зібралися по-домашньому, у квартирі батьків, найближчі. Привітали батька, згадали бабусю. Коли […]
У Юлії Іванівни так уже склалося, що невістка з донькою, як то кажуть, не зійшлися характерами. Жінка до цього ставиться спокійно: ну не зобов’язані вони товаришувати, зрештою, люди всі різні. — Нічого такого гострого між ними не було, — розповідає Юлія Іванівна. — Просто від самого знайомства спілкування не залагодилося. Якась прихована неприязнь відчувалася, хоча […]
– Ну і чого ти викаблучуєшся? – невдоволено спитала мати. – Хіба я щось погане пропоную? Як можна так просто відмовлятися від житла? Валерія примружилася. Потрібно було знайти слова, які не скривдять маму, але донесуть до неї сенс. – Мамо, мені не потрібна квартира в цьому місті! – Вона говорила повільно, ніби щось пояснювала дитині. […]
– Єво, звари мені каву! – потряс її чоловік за плече о пів на восьму ранку, у неділю. Єва знехотя випливла з міцного ранкового сну, не без зусиль розплющила одне око, кинула погляд на настінний годинник, що висить навпроти ліжка, і насупилася. – Спи, рано ще… – пробурмотіла вона і повернулася було на інший бік, […]
Віра Олексіївна ніколи не розмовляла з чоловіком на цю тему. Їй здавалося це якимсь блюзнірством – ось так, марно, жартома, говорити про ТАКІ речі. Та й навіщо? Але в глибині душі вона була чомусь впевнена, що чоловіка її Сергія не стане раніше, ніж її. Ось він ніби і сильний, і ровесники вони, і виглядає дуже […]
– Не запрошена? – Ну так. Там будуть усі такі… Ти б ніяково там… Мам, я потім все поясню, гаразд? – Катя, – Аріна насилу розліпила пересохлі губи. – Я сплатила це весілля! Все життя на тебе поклала! Чому? Тиша. А потім – тим же квапливим, якимось верескливим голосом: – Та тому, що поряд з […]
Женя йшла, не розбираючи дороги. У голові звучало тільки: «Шкода, занадто пізно… ми нічого… нічим… не можу сказати, але вам треба привести в порядок всі справи…шкода… тільки диво…» Слова лікаря пролунали як грім серед ясного неба, діагноз був несподівано різким, гучним, безжальним. Хоча називають його «тихим». Цей «тихий пожирач» підкрався непомітно. Може, в той рік, […]