Діма, мій чоловік, вразив мене нещодавно своїм лицемірством. Замість того, щоб просто озвучити свою шалену ідею, він влаштував таке, шапіто, що хоч святих виноси, як казала моя бабуся. Дізнавшись же справжню природу його викрутасів, мені стало так бридко на душі, наче мене виваляли в багнюці. Зрозуміло єдине, якщо у відносинах з’являються такі обставини, тут і … Читати далі
— Тетяно, ти де? Ми з мамою чекаємо на тебе, чекаємо. А тебе все немає, – почула Таня нетерплячий голос чоловіка. — Уже йду. На роботі затримали, – Таня не стала розповідати, що просто повільно йшла додому, насолоджуючись передостаннім днем року, що минає. З неба сипався м’який сніжок, при цьому чомусь яскраво світило сонце. Міські горобці тут і там цвірінькали … Читати далі
– Ти думаєш, що батьківська хата належить лише тобі, бо ти тут частіше бувала? – Катерина стояла посеред затишної вітальні, де ще пахло лісовими травами та свіжою випічкою, хоча господарки дому вже не було. Мар’яна повільно підвела очі на сестру. Вона щойно закінчила складати мамині речі в стару дерев’яну скриню. Її пальці все ще відчували … Читати далі
– Дмитро, ми в суботу на день народження Славка зберемося. Посидиш із нами? Я Інну запросила, тобі сподобалося тоді, як ми всі разом співали. Ну що, прийдеш? – Марина багатозначно посміхнулася. Дмитро згідно кивнув: – А як же, ну звичайно я прийду до брата на день народження. – Тоді до суботи, до двох на тебе … Читати далі
Сестра чоловіка Марійка, близько двох тижнів, щовечора після роботи, зазирала до нас на вечерю.Їй було трохи за тридцять, але вона досі не мала ні сім’ї, ні дітей. Місяць тому вона орендувала поряд із нами квартиру, тому дорогою обов’язково заходила вечеряти.Марія закінчувала роботу приблизно в той час, коли ми сідали за стіл. Я була близько п’яти … Читати далі
– Нарешті! Стукаю, стукаю! Скільки я ще маю під дверима стояти? Як бідний родич! — тільки-но переступивши поріг, обурювалася Вікторія Віталіївна. Зіна зітхнула. На жаль, свекруха завжди приносила з собою головний біль та поганий настрій. Але Зіна, щоб не засмучувати дітей, через силу посміхнулася і відповіла: – Доброго дня. Домофон зламаний, майстер тільки завтра буде. … Читати далі
Вночі Ірина часто прокидається від одного й того ж сну. Їй сниться маленька дівчинка з величезними, наляканими очима. Вона тягне рученята в темряву і надривно кричить: — Мамо! Мамо! Ірина схоплюється з ліжка, хапається за серце, а навколо — лише глуха, порожня тиша. У цій квартирі давно ніхто не кричить і не б’є посуд. Але й … Читати далі
Наталя була з тих людей, про яких кажуть: душа компанії. Гучна, весела, вміє так подивитися на тебе, що ти сам не помітиш, як уже погоджуєшся з тим, з чим п’ять хвилин тому категорично не погоджувався. Мій чоловік Артем обожнював її з дитинства – вони виросли без батька, мати працювала у дві зміни, і поки її … Читати далі
– Сашко, а чого валіза у передпокої? Тільки не кажи, що тебе знову на всі вихідні у відрядження! Ми на дачу збиралися. Ну, що ти мовчиш? – Скажи начальникові, хай Горбунова вашого посилає! – крикнула я з передпокою, намагаючись дочекатися відповіді від чоловіка. Але відповіді не було, тож я спробувала докричатися ще раз: – Сашко, … Читати далі
— Рито, де ти там уже? Я їсти хочу, — нила свекруха. Рита зітхнула. Ну за що їй це все? І так за близнюками ледве встигає, ще й свекруха на шию сіла. Ну, звичайно, вона ж повинна себе гарною невісткою показати. Що їй Єгор казав? “Ну мама ж не винна, що квартира в неї вже … Читати далі