Категорія Uncategorized
“– Нічого, Славко! Не сумуй! Зате Новий рік ти шикарно зустрів! Ось і рідне місто. Слава спустився з перону, вийшов на привокзальну площу та попрямував до автобусної зупинки. Він не повідомив свою дружину, що приїде сьогодні. Настрій у Слави був… Продовжити читання →
“-Доброго вечора. Не завадили! – єхидно сказала жінка. – Значить ти нова щаслива дружина. Ну, вітаю! Дай Боже вам щастя, як кажуть. Ви тут дещо забули. -Забули? – здивувалася Олена. – Що забули? -Ну як, у нього ще діти, ось,… Продовжити читання →
“– Ну, що, Миколко, ти дуже хотів дитину? Навіть двох? Я тебе скоро порадую! – так подумала Яна, яка прагнула помсти – А Янка твоя виявилася пустоцвітом, – зневажливо промовила свекруха. – Що ж тепер поробиш! – пригнічено відповів Коля…. Продовжити читання →
“-Ви до кого? – Марія Федорівна разом із Миколою вийшли на ганок і дивилися на гостю. -Я до Марії Федорівни! Я внучка, точніше, правнучка її. Я онука Олексія – старшого сина Марії Федорівни Марія Федорівна сиділа на лавочці, залитій сонцем,… Продовжити читання →
“Я сьогодні із свахою розмовляла. Вона мені все розповіла! – раптом сказала свекруха. – От мені й цікаво стало, що тепер мені дістанеться? Надя смажила котлетки на вечерю, коли в двері подзвонили. На порозі стояла свекруха. – Добрий вечір, Світлано… Продовжити читання →
“-Дивись, як вирядилася, – пробурчала одна стара. – До кавалера напевно побігла. Ні турбот, ні тривог. Одні гулянки на умі. – Твоя правда, пурхає по життю як метелик. Нічого їй не треба. Вбратися, нафарбуватися і шусть з дому на цілий… Продовжити читання →
“Ба, смійся! Люблю твій сміх – Алло, бабусю, це Сашко! Ба, я у в’язниці! – Де ти, любий?! – У в’язниці! У твоїх конкурентів, бабусю! – Нічого не розумію! Сашко, тобі потрібна допомога?! – Вже нічого не змінити. Суд так… Продовжити читання →
“– А я тобі тепер не мама! Бабусею, можливо, Маринці й залишуся, а для тебе я з цього дня – Єлизавета Марківна! Або взагалі ніхто, так навіть краще – Розумієш, квартиру цю доведеться продати, – Семен дивився в підлогу, не… Продовжити читання →
«Невже ця зла, схожа на загнаного звіра жінка – його мати? ». Її слова: «Ти – моя помилка молодості» – так і звучали у нього у вухах Про себе Льоша знав тільки те, що знайшли його кричущим від голоду і… Продовжити читання →
“– Світлано, але ж там взимку холодно! Пічне опалення, дрова тягати треба! – Мамо, ти ж сільська, у дитинстві у тебе тільки такий побут і був. Дідусь із бабусею все життя у селі прожили, й нічого. А влітку взагалі краса… Продовжити читання →