16 Травня, 2026

Категорія: Uncategorized

А тобі навіщо у селі гроші?
Uncategorized

А тобі навіщо у селі гроші?

 “– А тобі навіщо у селі гроші? – Здивовано запитала дочка Тетяна Олексіївна поверталася додому із роботи. Останнім часом їй було неприємно перебувати вдома. Дочка одружилася і молода сім’я оселилася в неї. Тимчасово – на три місяці! Але жили вже цілий рік після закінчення цього терміну. Вона розуміла, що жити їм нема де, тому й […]

Read More
– Доню, а ти де? – Мамо, де мені бути? Звичайно, я вдома. Вечерю готую. Онуки тобі привіт передають. – Правду мені кажи. Я з онуками та твоїм чоловіком ходила в кіно, а зараз ми всі у вас вдома. У мене тебе також нема. Де ти?
Uncategorized

– Доню, а ти де? – Мамо, де мені бути? Звичайно, я вдома. Вечерю готую. Онуки тобі привіт передають. – Правду мені кажи. Я з онуками та твоїм чоловіком ходила в кіно, а зараз ми всі у вас вдома. У мене тебе також нема. Де ти?

– Доню, а ти де? – Мамо, де мені бути? Звичайно, я вдома. Вечерю готую. Онуки тобі привіт передають. – Правду мені кажи. Я з онуками та твоїм чоловіком ходила в кіно, а зараз ми всі у вас вдома. У мене тебе також нема. Де ти? Славко був зразковий сім’янин, і жодного разу не зраджував […]

Read More
– Господи, та у нас же своїх троє!
Uncategorized

– Господи, та у нас же своїх троє!

– Господи, та у нас же своїх троє! Настя тяжко сіла на диван. Схопилася за голову. Федір похмуро, спідлоба глянув на неї. – То що мені тепер зробити? До дитячого будинку її відвезти? Васька мені все ж таки братом був… – Брат! Ти коли востаннє бачив цього свого брата? Років десять тому? Він і показувався […]

Read More
– Мам Нік, допоможи мені, га? – Ангеліна слізно на неї подивилася. – Цього разу я нікого не підведу. Обіцяю. Я не хочу в дитбудинок
Uncategorized

– Мам Нік, допоможи мені, га? – Ангеліна слізно на неї подивилася. – Цього разу я нікого не підведу. Обіцяю. Я не хочу в дитбудинок

– Мам Нік, допоможи мені, га? – Ангеліна слізно на неї подивилася. – Цього разу я нікого не підведу. Обіцяю. Я не хочу в дитбудинок – Все! Я більше не можу, – відрізала Вероніка. – Я вже зрозуміла, що дочку ти не кинеш, отже, піду я.Точніше, ви звільняєте мою квартиру, і я подаю на розлучення. […]

Read More
– Ну все, Любов Петрівно, відпочила я, від плити не відходила, за Марійкою ганялася, щоб не влізла нікуди. Рано вранці то рев косарки слухали, то гавкіт собак. Романтика! – Сказала Галя, виходячи з дому з сумкою в руках, поруч йшла Марійка
Uncategorized

– Ну все, Любов Петрівно, відпочила я, від плити не відходила, за Марійкою ганялася, щоб не влізла нікуди. Рано вранці то рев косарки слухали, то гавкіт собак. Романтика! – Сказала Галя, виходячи з дому з сумкою в руках, поруч йшла Марійка

“– Ну все, Любов Петрівно, відпочила я, від плити не відходила, за Марійкою ганялася, щоб не влізла нікуди. Рано вранці то рев косарки слухали, то гавкіт собак. Романтика! – Сказала Галя, виходячи з дому з сумкою в руках, поруч йшла Марійка – Галинко, ну коли ви вже до нас приїдете з Марійкою? Ми з дідом […]

Read More
– Ось, Аліно, а ти питала, навіщо я стільки пирогів напекла, – раділа бабуся
Uncategorized

– Ось, Аліно, а ти питала, навіщо я стільки пирогів напекла, – раділа бабуся

– Ось, Аліно, а ти питала, навіщо я стільки пирогів напекла, – раділа бабуся – Аліно, мамо питає, ти приготуєш на новорічний стіл печеню і ті рулетики з баклажанів, які минулого разу всім так сподобалися? – поцікавився Олег. – На жаль, ні. Цього року я до твоїх батьків на Новий рік не зможу поїхати, – […]

Read More
Чоловік сміявся, коли я від нього йшла, а тепер телефонує і просить дати йому шанс
Uncategorized

Чоловік сміявся, коли я від нього йшла, а тепер телефонує і просить дати йому шанс

Чоловік сміявся, коли я від нього йшла, а тепер телефонує і просить дати йому шанс – Це ж мій брат, йому нема куди йти, – суворо сказав чоловік. – І … подобається тобі чи не подобається… А виганяти я його не буду. Тож терпи! – Я потерплю, – сказала я, – просто хочу сказати тобі, […]

Read More
Та ні, мамо. Просто я втомився. Приходжу з роботи, готую, ходжу в магазин, перу, прасую собі сорочки. Я на роботі теж втомлююся. Хіба я не чоловік
Uncategorized

Та ні, мамо. Просто я втомився. Приходжу з роботи, готую, ходжу в магазин, перу, прасую собі сорочки. Я на роботі теж втомлююся. Хіба я не чоловік

– Вона тобі сподобається, мамо. Вона просто диво! – захоплено сказав Ілля. – А не набридне жити з дивом? – іронічно запитала Олександра. Олександра стояла біля плити і прислухалася. Коли був живий чоловік, вона завжди готувала вечерю так, щоб до його приходу все було готове. Чоловік пішов засвіти вісім років тому. Тепер точно так само […]

Read More
В сім’ї Оксани вийшло так як у поговірці:« І гість і риба на третій день “смердять” однаково»
Uncategorized

В сім’ї Оксани вийшло так як у поговірці:« І гість і риба на третій день “смердять” однаково»

Оксана сиділа на кухні свого маленького двокімнатного квартири в Києві, дивлячись, як чай у чашці повільно остигає. За вікном лив дощ, а в голові крутилася одна думка: «І гість, і риба на третій день смердять однаково». Вона посміхнулася гірко. Ця народна мудрість, яку бабуся повторювала ще в дитинстві, тепер звучала в її житті як вирок. […]

Read More
– Може, для Андрія ти й стала чужою, – прошепотіла Вероніка, – але для мене ти завжди будеш маленькою принцесою. Моєю єдиною донькою. І я любитиму тебе до кінця днів. Завжди, чуєш? Завжди!
Uncategorized

– Може, для Андрія ти й стала чужою, – прошепотіла Вероніка, – але для мене ти завжди будеш маленькою принцесою. Моєю єдиною донькою. І я любитиму тебе до кінця днів. Завжди, чуєш? Завжди!

– Тобто як, Вікторії нічого не дістанеться? Вероніка здивовано глянула на чоловіка. Андрій знизав плечима. Його обличчя залишалося спокійним. Наче йшлося про щось, що само собою зрозуміле. – Віка – дівчина, Віро! Вона повинна прийти в будинок до чоловіка. Їй житло не потрібне. А ось хлопчикам ще сім’ю заводити, одружуватися. Я повинен їм допомогти. Вероніка […]

Read More