Future Investments

Сторінка 105 з 1939

Мама чоловіка приходить до нас не часто, тому я старалася їй вгодити. Взагалі, вона дуже хороша людина, скромна і надзвичайно приємна

– Мама сьогодні прийде. Антоніно, приготуй щось смачненьке, – каже мені чоловік. – Добре, – кажу. – А ти куди? – Я у справах, але на обід буду. Так що поквапся. Чоловік поїхав, а я прийнялася до роботи. Знаю, що… Продовжити читання →

Що трапилося? Ви чого тут? – вдає здивування невістка. Я тим часом заходжу в квартиру, Степан мені допомагає сумки заносити. – Та я до себе приїхала додому. Чи ти забула? – кажу. Невістка змінилася в обличчі, і кудись пішла. А коли повернулася з моїм сином, то стали мене просити, щоб я поверталася на дачу. Та цього разу я була непохитною, і на такий варіант не погодилася. – Хочете – живіть зі мною, я вас не виганяю, але я буду жити тут, вдома, – впевнено заявила я

– Що трапилося? Ви чого тут? – вдає здивування невістка. Я спокійно розкладаю речі, кажу Степану, який мене привіз, щоб теж заходив, а невістці відповідаю: – Ти, Дарино, напевно забула, що це моя квартира. Чого ти дивуєшся? Я додому повернулася…. Продовжити читання →

Гості почали збиратися ближче до обіду. Павло допомагав накривати на стіл, Катруся гралася, а Марія контролювала процес, не забуваючи робити зауваження невістці на кожному кроці. — Ганно, ти забула покласти виделки на стіл, — нагадала вона

Марія завжди вважала, що в її домі все має бути за її правилами. Вона любила збирати родину за великим та багатим столом, особливо на свій День народження. Щороку приходили син Павло з дружиною Ганною, онучка Катруся, сестра Валентина та ще… Продовжити читання →

Вирішила відсвяткувати ювілей не вдома, щоб до ночі тарілки не перемивати, та біля плити два дні не стояти, а в невеликому ресторанчику. Щоб свято відчувалося, справжнє таке, про яке давно мріяла та багато років відмовляла собі в цьому через брак коштів

Завтра в Олени Миколаївни ювілей – їй виповнюється 45 років. Вирішила вона відсвяткувати ювілей не вдома, щоб до ночі тарілки не перемивати, та біля плити два дні не стояти, а в невеликому ресторанчику. Щоб свято відчувалося, справжнє таке, про яке… Продовжити читання →

– Таю, що це на тебе найшло? – намагався поговорити з дружиною Кирило. – Ну, не подобається тобі мамина пропозиція з продажу твоєї квартири, і дідько з нею! Навіщо ж відразу мене виганяти…

Номер був незнайомий, та Таїсія відповіла. Дзвонила Ельвіра, з якою вона не бачилася і навіть не розмовляла телефоном майже рік. -Таю, мені б хотілося з тобою зустрітися. У тебе сьогодні чи завтра не буде вільного часу? – Запитала Еля. –… Продовжити читання →

– Брат привів у квартиру жінку і сказав, що вона тепер головна! Але в мене була інша думка…

– Та мені не дуже важливо, що ти думаєш! Це мій дім. Мій. А ти притяг сюди чужу жінку і вирішив, що тепер вона тут господиня? – Катя, не кричи, дитина ж… – Артем визирнув у коридор. – Він же… Продовжити читання →

Йому дуже хотілося, підбігти до матері та схопити її за руку, але втримався і стояв, затамувавши подих; своїм дитячим чуттям він розумів, що виявився раптом зайвим, коли з’явився цей дядько, що лисіє

Андрійко побачив автобус, що наближається по сільській дорозі, і, кинувши м’яч, побіг до зупинки щосили. Клітчаста сорочка розстебнулася, світле волосся здіймалося від вітру. «Мамо, мамуся приїхала» – тільки й міг думати Андрійко на бігу. Але Люба вийшла з автобуса не… Продовжити читання →

– Треба ж! Хто б міг подумати, що ти мені воскресиш маму! — звертається Ліда до кота. — Ангел, ангел мій ти мій добрий!

– Ти розумієш, мамо… Я його не підбирала! Він не просто вчепився в мене, він заліз по штанях під моє пальто! Я не знала, що таке буває і не повірила б нікому у житті, якби мені хтось розповів! Я взагалі… Продовжити читання →

Коли майбутнього зятя треба зіграти? Мені поголитися хоч треба, привести себе до ладу, щоб маму не налякати

Надя боязко постукала у двері сусіда. Дзвінок чомусь не працював. – Надя, привіт! Ти до мене? – запитав кучерявий хлопець в окулярах, відчинивши двері. – Привіт, Денисе. У мене до тебе розмова є. Точніше прохання. Можна зайти? – Так, звісно,… Продовжити читання →

Погостювавши в тітки Каті тиждень-другий, ми задовольняли її потребу в материнстві з лишком, на рік наперед до наступного літа, тож вона могла хоча б рік жити спокійно і не заздрити тим, у кого є діти

Щоліта ми з Оленкою жили у бабусі в селі. Але тітка Катя, яка не мала своїх дітей, теж хотіла випробувати щастя материнства і заразом дати бабусі відпочити, тому забирала нас до себе на тиждень-другий. Хоча бабуся завжди говорила, що їй… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑