– А всі твої прикраси та гроші я забираю за те, що мешкав з тобою, огрядною бабою весь цей рік. Це, так би мовити, компенсація, зрозуміла? Чи невже ти думаєш, що на таку, як ти, хтось подивиться, га? Ти себе… Продовжити читання →

– Паша, мама прийде, п’ять тисяч їй віддай! – З якого переляку? – З того, що вона нам займала. – Тобі займала, а не мені. – Якщо мені, то й тобі. Пашо, відірвись ти від свого матчу, чи тобі телевізор… Продовжити читання →

– Ти пробач мені, Ель, але я ще молодий, здоровий мужик! Зі своїми потребами, – Віктор опустив очі в підлогу, – мені потрібна нормальна повноцінна жінка! – А ти, вибач, тепер ніколи не будеш такою. Вибач! Квартиру я тобі залишаю,… Продовжити читання →

Ольгу Іванівну проводжали на пенсію. Вона сиділа в центрі великого кабінету начальника перед усім колективом своїх колег, а вони, стоячи, висловлювали й жаль, і подяку за добру, сумлінну роботу. Висловився і начальник, Юрій Максимович: – Дякую за Ваше старання, Ольга… Продовжити читання →

Було вже 21:30. Я знову перевірила телефон – жодного повідомлення від Сергія. Вечеря давно охолола, свічки догоріли, а напій, який я відкрила дві години тому, втратив весь свій аромат. Як і наші стосунки. Раптово вхідні двері грюкнули так сильно, що… Продовжити читання →

– Настю, ти не бачила мої штани? А кофта де? – Олексій уже півдня збирав свої речі. На завтра в нього була запланована чергова робоча поїздка. – Весь твій одяг у шафі. Я нічого не ховала, – дружина увійшла в… Продовжити читання →

– Не для того я ростив нашу єдину донечку, щоб зараз її віддати заміж за цього пройдисвіта, – твердо заявив Макар. Марія знала, що якщо чоловік вже прийняв рішення, то його нічого не в силі змінити, тому обійняла Настю і… Продовжити читання →

Тяжкі струмені дощу барабанили по карнизах старовинної квартири на Липовій алеї. Львів, як завжди, розкривав свою особливу красу під проливним небом – ліхтарі відбивалися в калюжах, створюючи химерну мозаїку тьмяних вогнів. Мирослава стояла перед дзеркалом, вивчаючи своє відображення, у новій… Продовжити читання →

— Ольга, мені треба з тобою поговорити серйозно, — Олександр увійшов на кухню, де дружина готувала вечерю. Ольга здригнулася від несподіванки. За останній рік чоловік рідко звертався до неї на ім’я, а тим паче — на повне ім’я. Зазвичай просто… Продовжити читання →

– Аліно, доведеться скасувати наш похід до друзів, – сказав чоловік, не відриваючись від комп’ютера. – От уже нізащо! Досить сидіти за комп’ютером! – Аліна зазирнула в кімнату і кинула незадоволений погляд на чоловіка. – Тобі вже скоро окуляри знадобляться!… Продовжити читання →