Сторінка 138 з 1940
Валентина Семенівна давно жила сама. Сина, Жені, не стало, не дожив до шістнадцяти років. Хлопчику погано стало на уроці фізкультури. Вчитель посадив його на лавку та продовжив заняття. А Женя там же, на лаві, і помер. Їй сказали: порушення серцевого… Продовжити читання →
– Забирайся, поки я добра! – голос Олени тремтів від напруження, але вона намагалася триматися. Уперши руки в боки, вона стояла у дверях кухні, дивлячись на чоловіка, який, здається, і не думав рухатися з місця. – Олено, ну ти чого?… Продовжити читання →
– На добраніч, – сказала Олена, глянувши на чоловіка. – Так… Я зараз футбол додивлюся і теж ляжу, – відповів Валера, закидаючи в рот чіпси. Олена випила заспокійливий чай і буквально впала на ліжко. Але незважаючи на втому, вона ніяк… Продовжити читання →
– Коля, ти просто зобов’язаний її гарненько провчити, – холодно наставляла сина Ганна Сергіївна телефоном, гордо сидячи на задньому сидінні дорогого автомобіля. Вона невдоволено вислухала відповідь сина. – Послухай, я ж не можу сама постійно займатися вихованням твоєї Варвари! –… Продовжити читання →
Іринко, не йди від Василька. Ти ж бачиш, що він без тебе пропаде, – переконувала свекруха. Вона дуже добре знала, що казала, адже вона стільки зусиль доклала аби Іринка стала дружиною Василя, а тепер що? Ні, все має бути так,… Продовжити читання →
-Ну я їй покажу ну постривай, я тобі влаштую ти дивись яка! Дарина Степанівна аж почервоніла від обурення. -Це ж треба, от же ж! – думала вона. – А цей теж, сидить нюні розпустив, його рідну матір ображають, а йому… Продовжити читання →
Коли Олег прийшов увечері додому, дружина вже чекала на нього у передпокої. Він спочатку здивувався, потім глянув на її бліде перелякане обличчя й одразу зрозумів: щось трапилося. Ось тільки що? – У чому річ, Світлано? – Обережно запитав Олег, перебираючи… Продовжити читання →
– Ірочко, як же так? Виходить, ти гроші взяла та ще й квартиру вимагаєш? – Не добре це, дівчинко, – зітхнув дядько Петя. – Бабуся ж справедливо все розділила. Батько Ірини та Поліни – високий сивий чоловік – повільно підвівся… Продовжити читання →
— Мамо, Ілля запропонував мені жити разом, — обережно почала Аня після вечері. — І де ви будете жити? — запитала мама, трохи затримавшись. — У нього є власна квартира. Батько купив її, коли Ілля вступив до інституту. — Ви… Продовжити читання →