– Вікторіє, з нашою мамою щось не так, я це відчуваю, – Тетяна не знаходила собі місця. – Не вигадуй. З чого ти це взяла? Я вчора з мамою говорила, і вона сказала, що з нею все добре, – здивувалася… Продовжити читання →

Коваленко на килим до головного. Олена здивовано подивилася на старшу медсестру. До Степанича? Степанич або Ігор Степанович був завідувачем їхнього відділення. Валентина похитала головою. – Олено, не знаю, що таке мало статися, щоб звичайну медсестру викликали до головного лікаря, але… Продовжити читання →

– Алло, Наталко, привіт! Виручиш колишнього чоловіка? – Привіт, Віталіку! Ти про що? Як я тебе повинна виручити? Гроші потрібні, чи що? – Ні, не гроші. А допомога. Потрібно, щоб ти зіграла мою дружину. Але не колишню, а справжню. Усього… Продовжити читання →

– Дякую, тітко Анно, я все вам поверну. Ви навіть не уявляєте, як ви мене виручили. Галина, моя двоюрідна сестра, виходила з нашого будинку дуже задоволена, ховаючи гроші у сумочку. А я якраз повернулася з роботи і чесно сказати була… Продовжити читання →

– Мирославе, ти коли будеш вдома? Вечеря вже готується, так що поспіши, – сказала дружина, але слухавка фонила, тому розмову Мирослава з Мариною почули і його друзі, які разом з ним йшли з роботи і вмовляли його хоч раз з… Продовжити читання →

Аліна втомлена йшла по тротуару до школи. Її знову викликали до директора: втретє за цю чверть. Довелося попросити напарницю підмінити її увечері на складі. Вони часто виручали одна одну, оскільки для обох упаковка товару в інтернет-магазині просто підробіток. Гроші платили… Продовжити читання →

– Ти хочеш просто так взяти мої гладіолуси? – Галина різко обернулася, тримаючи у руці секатор. – Для школи? Я правильно зрозуміла? Марина навіть розгубилася. Спека стояла важка, піт лився струмком. Вона акуратно тягла садовий шланг, щоб той не передавив… Продовжити читання →

Так склалося, що у Стефанії було два шлюби, доля така, проте на старість жінка залишилася самотньою, останніх кілька років доживала в своїй хатині на краю села. Перший раз вона вийшла заміж за Івана, він був родом з сусіднього села, а до… Продовжити читання →

– Мамо, можна я до вас приїду на свята? – Це, я думаю, не дуже доречно. – Я буду тихою, як мишка. – Але у Дані чуткий слух… І він не дуже любить, коли ти приїжджаєш до нас. Дочко, тобі… Продовжити читання →

– Ірино, це моя сестра та мої племінники. Вибач, але я не можу їм відмовити, – м’яко почав говорити чоловік. – Та вони лише на тиждень приїжджають. Іра відвернулася: аби не розплакатися… Аби не розплакатися… Слова чоловіка долітали до неї… Продовжити читання →