“– Наталю Степанівно, я з вашим сином жити не буду, так йому і перекажіть, – сказала Світлана. – А з ким ти житимеш? Кому ти потрібна з дитиною? Щось я у вас за огорожею черги з принців не бачу, – промимрила свекруха Світлана збирала речі доньки. Свої вона вже поклала в сумку – небагато, тільки […]
Ярик, опудало! – вигукнув чоловік.
“– Ярик, опудало! – вигукнув чоловік. – Закрутив дівчинці голову, набрехав діжку арештантів і злиняв! Ну, племінничок! Ну паразит! Зараз я до Алевтини подзвоню! Автобус зупинився біля вказівника “Пашкове”. З автобуса вийшли двоє людей: місцева мешканка шістдесяти років Ганна Попова, та молода жінка з кругленьким животиком. Ганна підійняла дві досить важкі сумки й впевнено пішла […]
– Це моя майбутня дружина – заявив чоловік. – Тому збирай речі і звільни будинок.
Після 23 років сімейного життя, я з’ясувала, що мій чоловік має іншу жінку. З Орестом ми одружились, будучи ще студентами. Жили в селі в будинку моїх батьків, яких на той час вже не було на цьому світі. Оформила дім на себе, будучи вже в шлюбі. Ми мали невелику господарку і обоє працювали на роботі. З […]
І ось їх знову звела доля.
“І ось їх знову звела доля. Тільки тепер із радісного приводу. Діти, яких могло й не бути, збираються одружитися. Чи це не знак долі? У коридорі жіночої поліклініки на лаві сиділа жінка похилого віку. Поруч із нею сиділа щупла дівчинка, років 15-ти, у короткій спідниці, з-під якої стирчали гострі коліна. Бабуся привела онучку на аборт. […]
“А ти знаєш, де зараз твій чоловік?
Оля стояла біля плити і пекла млинці. Поруч на табуретці, підібравши під себе одну ногу, сиділа Віра. Чоловіки жінок, які дружили ще зі школи, з самого ранку поїхали на два дні на риболовлю, і Віра, користуючись нагодою, напросилася в гості до Олі. Подругами вони ніколи не були. Тому Олю, м’яко кажучи, здивував візит ледве знайомої […]
“– Значить, з якоюсь тіткою Марією дітям краще, ніж із рідною бабусею?! – Обурилася свекруха
– Алло, Олено Ігорівно, ну ви де? Ви ж обіцяли прийти посидіти з дітьми… Ми на вас чекаємо, між іншим, уже годину! – Галя роздратовано дивилася на годинник, розмовляючи зі свекрухою. – Галю, у мене тиск підскочив, так почуваюся погано… Я не прийду… – голос Олени Ігорівни був ніби навмисне слабким і втомленим. – Тиск […]
Тиждень тому телефонує свекруха.
“— Як куди? Яке сісти? Сидить рідня, а вас допомагати покликали, гаразд ще ти, а мати твоя яке відношення до моєї сестри має? – свекруха обурилася, зробила це голосно, так, що всі обернулися Нещодавно я вийшла заміж. Весілля вийшло галасливим і велелюдним: у мого чоловіка Михайла було багато рідні. Після урочистості ми продовжили жити разом […]
Я прокинулася від схлипувань дочки.
“Я прокинулася від схлипувань дочки. Вона стояла в піжамі біля гаража, тримаючи в руках порожній ланцюжок із ключем від замку. Велосипеда не було. Свекруха просто забрала назад свій подарунок Нещодавно свекруха подарувала нашій п’ятирічній дочці новий рожевий велосипед. Блискучий, з білими колесами та кошиком у формі серця. Він коштував недешево, і ми з чоловіком заздалегідь […]
І стало страшно.
“І стало страшно. Страшно від того, як легко виносимо вирок, не знаючи всієї правди. Як засуджуємо і клянемо, впиваючись своєю правдою… Того дня ми ховали Раїсу Петрівну. Тиху, непомітну нашу Петрівну, яка все життя, здавалося, тільки й робила, що чекала. То чоловіка з-за ґрат, то сина з армії, а потім… потім просто чекала на сина […]
Ми за грошима!
“– Ми за грошима! – оголосила мама Віктора. – За якими? – Як за якими? Які ми вам на весілля давали! Вам же дарували! Ось і поверніть борги! – не зважаючи на невістки, жінка пройшла до кімнати, звідки вийшов Віктор з уже готовою пачкою грошей. – Та годі тобі! Ну чого ти? Ну, з ким […]