Уяви, яке було моє обурення, коли чоловік увечері закликав мене сісти за список необхідних продуктів і меню, бо до нас заявляться його родичі! — Вони запропонували, Насті теж треба розвіятися, – як про само собою зрозуміле говорив чоловік. – А як я відмовлю?

Я весь рік просто білкою крутилася, – каже Марина. – Нова робота всі соки вичавила, та ще я й підробіток свій не кидала, все прагнула грошей побільше заробити. — Та вже, рік у тебе видався непростий, ще й проблеми з мамою довелося вирішувати, – погоджується подруга. — Ну ось, до останнього ще зі звітом колупатися, … Читати далі

Емоції захлеснули Уляну вже на вулиці. Вона навіть не пам’ятала, як вибігла з хати. Сліз не було, накрило якимось безмежним розпачом. А мама давно її навчила, що якщо нестерпно, лежати не можна в жодному разі, треба рухатися, щоб стрес не засідав у тілі

– Все скінчено, Уляно, я йду, – сказав Сергій у суботу вранці. – Нічого у нас не вийде. – Ти певен? – Так, і давно все обдумав. Так що давай не будемо мучати один одного і не витрачатимемо час на порожні розмови. Речі наступного тижня заберу. – Ну ні, знаю я твій «тиждень», – зло крикнула Уляна. – У вівторок збирай свої бебехи … Читати далі

Квартира Зінаїди Василівни виявилася просторою, з високими стелями та старовинними меблями. Сама господиня — сухенька, але міцна старенька з напрочуд живими очима — зустріла їх у коридорі. — Артемку! — просяяла вона. — А це хто з тобою? — Бабусю, це Аліна Анатоліївна. Буде приходити до тебе, допомагати

— …звісно, квартира чудова! Трикімнатна в центрі, уявляєш? Відремонтуємо і заживемо по-людськи. Людмила розсміялася, цокаючи підборами по сходах. Аліна ледь встигла сховатися в ніші між поверхами. *** Аліна здригнулася від різкого телефонного дзвінка. Годинник показував шосту ранку. У такий час дзвонять або з роботи, або сталося щось непоправне. Вона машинально поправила нічну сорочку, що з’їхала, … Читати далі

До цієї події жінка готувалася ґрунтовно, і вибрала близьке до міста мальовниче село з невеликою кількістю мешканців – хотілося тиші та спокою, зближення з природою і свого саду з невеликим городиком для душі

Тетяна Андріївна раділа своїй покупці. Та що покупка, це була її мрія – придбати будинок у селі після виходу на пенсію. До цієї події жінка готувалася ґрунтовно, і вибрала близьке до міста мальовниче село з невеликою кількістю мешканців – хотілося тиші та спокою, зближення з природою і свого саду з невеликим городиком для душі. Усе … Читати далі

— До хати пустиш? – тільки й запитала сестра. І не чекаючи дозволу, взяла дитину за руку і стрімким кроком пройшла всередину. Поки Аліса намагалася заварити чай, Юлька її роздивлялася з-під лоба

— Дивна якась. Начебто молода, а вся сива. Очі дикі, порожні. Начебто з тобою розмовляє, а дивиться крізь тебе. Одягнена як стара. Відлюдна. Ні з ким не спілкується. Живе тут майже рік. Може, вона шабаш там у себе влаштовує, тому й не кличе нікого в дім? І завжди в чорному, як ворона. Тут до неї … Читати далі

– У тебе інша? Так? Чому ти мені не сказав? – гукнула вона йому вслід

Таня прожила з Ігорем п’ять років, але так і не дочекалася запрошення до РАЦСу. Дівчина була чудовою господаркою. А ще лагідною та ніжною. Але останнім часом відчула охолодження стосунків. Точніше, холодніше ставав Ігор, часто бував не в настрої та не хотів спілкуватися. Як тільки повечеряє, так йде до телевізора дивитися черговий фільм. На ніжність Тані … Читати далі

— Боліли вони сильно, ні їсти, ні спати не могла, – зізналася Антоніна Петрівна, – нічого, нічого, я хустиною прикриюся. Кому я там потрібна, щоб на мене дивитися. — А нові коли будете ставити? – поцікавилася невістка. — Ох, нескоро, Катрусь. Тут борги треба віддати, 50 тисяч позичила у знайомої, обіцяла протягом півроку віддати з відсотками

Син не зрозумів спершу, чому мама прикриває рот хусточкою і посміхається якось скуто. Вона відступила боком від гостей, пропускаючи до квартири сім’ю сина. — Що з вами, Антоніно Петрівно? – поставила запитання в лоб невістка. — Та нічого, нічого, маленька неприємність, – метушливо потрясла головою жінка, – нарешті ви приїхали, мої дорогі, я вже думала, … Читати далі

Прийшла нарешті! Блудлива! – Накинувся на неї Євген,

– Де тебе носило? Коханця завела? -Вимітайся звідси! – Скипіла Ольга. – І щоб духу твого тут не було! – Дівчата наша Ольга Василівна на орендованій квартирі живе. -Ось це новина! -А що?! Начальницею стала та розлучилася зі своїм. Навіщо він їй такий безперспективний потрібен? Ольгу підвищили. Наразі вона начальник відділення поштового зв’язку. Вітер змін … Читати далі

Збирайся і йди до матері!

“– Збирайся і йди до матері! Синові я забезпечив житло – нехай живе як належить. А про себе сама дбай. Двадцять років ти користувалася моїм будинком, тож спасибі маєш говорити навіть за це! – Ти вже не та, що раніше… Стара зовсім. Я хочу бути з молодою, живою жінкою, – промовив чоловік із холодною впевненістю … Читати далі

До Гриця прийшли родичі.

Марійка досмажила котлетки, поставила на стіл картоплю. – Грицю, ходи снідати! – гукнула вона чоловіка. Через хвилину на кухню зайшов Грицько. – Ой яка смакота! – потер він руки і сів за стіл біля дружини. Раптом на вулиці почувся якийсь шум. Відкрилася хвіртка і на подвірʼя почали заходити якісь люди. Марійка аж підскочила від несподіванки. … Читати далі