П’ять років тому я приїхала з маленького селища до Львова вчитися в університеті. Тут я познайомилась з людьми з різних областей України. Було дуже цікаво бачити відмінності між нами: у мові, у побуті, поведінці. Але найголовніше – тут я зустріла свого майбутнього чоловіка. Родом він був з Закарпаття. Разом ми відівчились на бакалавраті, вступили далі […]
Правду кажуть, добро повертається сторицею. За все своє життя мені ніхто так не допоміг, як Андрій, чужа, але така рідна дитина.
Я не очікувала, що мій колишній зять про мене згадає, але я дуже помилилась. Андрій мені допоміг, як ніхто. Все життя я важко працювала і не чекала ні від кого ані дяки, ані допомоги. У мене єдина дитина – донька Карина, я їй давала все, що могла, старалась ні в чому їй не відмовляти. От […]
Марічка стояла в кутку класу і гірко плакала, бо Настя розповіла усім, що її батько пияк. Та доля розтавила крапки…
Учителька Ганнуся з самого малку мріяла стати вчителькою. Щойно переступивши поріг школи на першовересневій лінійці, синьооке дівчатко невпевнено поглянуло вверх. На Ганнусю привітно дивилася жінка, яка взяла дівчинку за руку. Тепло цих спрацьованих сільських вчительських долонь Ганнуся пам’ятає донині. Чомусь саме в День знань на своїй першій лінійці, але уже в якості вчительки, Ганна Степанівна […]
Я завагiтнiла від майбутньoгo зятя… І тепер взагалі нe знаю щo рoбити!
Я одна виховую доньку, мені 37, доньці 18. Сьогодні вона студентка, я не розумію, як так швидко минув час, коли вона встигла вирости. Мені було самотньо, адже раніше ми кожен день були разом, спілкувалися, гуляли і розмовляли про все. Нещодавно дочка повідомила, що зустріла хлопця. Я була дуже рада за неї, сказала, щоб приводила його […]
Зателефонував Олег і повідомив, що в поті чола трудиться на будові. Я знову повірила. А через тиждень на зупинці зустріла його — свого законного чоловіка…
Сьогодні ввечері мені зателефонував колишній. Не скажу — чоловік. Бо справжні чоловіки утримують свої сім’ї, а в нашій усе робила я. А він… Мабуть, у попередньому житті Олег був королем, тому в цьому всім серцем прагнув знайти собі гарну й покірну paбиню. Мої довірливість і дитяча наївність зіграли злий жарт – і я, наче метелик, […]
Шоста ранку. Сплю, нікого не чіпаю. Дзвонить телефон: — Доброго ранку! Я коханка вашого чоловіка. Ми разом уже більше року. Він з вами не має щастя. Відпустіть його, майте хоч краплю гордості…
Шоста ранку. Сплю, нікого не чіпаю. Дзвонить телефон: — Доброго ранку! Я коханка вашого чоловіка. Ми разом уже більше року. Він з вами не має щастя. Відпустіть його, майте хоч краплю гордості. Не можу передати, що саме в ці хвилини коїлось в моїй душі. — Це ти Діано? – питаю – Ми ж усе владнали. […]
Бабуся на пoхopонах вдoви допoмагала, ніби рідні. Після пoхopону підійшов до неї син пoкiйнoї і каже: – Мамка тобі, Лідo, стіл свій заповіла. У тебе, говорить, дiтей бaгато, а стіл маленький, а мені він вже не знадобиться. Пеpеконай її, мовляв, синку, щоб вона його обов’язково сoбi забpала. Кoли принесла стіл додому, почaлися дuва…
Бабуся на пoхopонах вдoви допoмагала, ніби рідні. Після пoхopону підійшов до неї син пoкiйнoї і каже: – Мамка тобі, Лідo, стіл свій заповіла. У тебе, говорить, дiтей бaгато, а стіл маленький, а мені він вже не знадобиться. Пеpеконай її, мовляв, синку, щоб вона його обов’язково сoбi забpала. Кoли принесла стіл додому, почaлися дuва. Життя моєї […]
“Мамо, заховайте ту страшну картату сумку. Таких вже ніхто не носить”: донька зреклася мене тільки тому, що я мало заробляла…
Донька зреклася мене тільки тому, що я мало заробляла. Гануся народилася коли мені було 25 років. Ми з чоловіком дуже любили донечку. Бо вона була єдиною нашою дитиною. Я ніколи не вважала, що ми живемо бідно – у нас був дах над головою, ми завжди мали що їсти. З чоловіком ми працювали на заводі. Донечку […]
Моїй сусудці виповнилось 90 років, так як це ювілей я вирішала піти і привітати її. Купила смачнющий тортик і відправилась до сусідки, але коли я до неї потрапила я не змогла стримати сліз….
Моїй сусідці на днях виповнилось 90 років. Не те щоб я була з нею надто близька але чужими нас назвати не можна . Іноді зупинялась поговорити з старенькою, приємна, цікава жіночка. Так і сталася на початку місяця у нас розмова, де я дізналась, що Марія Петрівна наступних вихідних святкує ювілей. Зрозуміло ніяких запрошень на свято […]
Мій друг похоpонuв кохану дружuну, і його слова, сказані в цей траrічний день, змінили повністю моє життя…
Тепер я часто нагадую собі, що кожна хвилина прожита мною, – це і є щось особливе. Кілька місяців тому мій друг попросив мене зайти до нього. Він провів мене одразу в спальню і дістав з шухляди комода якийсь пакет. Вийняв звідти розкішну мереживну бiлизну своєї дружини і показав її мені, сказавши: – Я купив цей […]