— Скажи чесно, де це тебе так нагодували, що від моєї їжі верне? — Ну, ти скажеш, Люба: «верне». Ситий я, ось і все. У Коляна повечеряли, у нього дружина наготувала, як у ресторані. — Ой, можна подумати, ти по ресторанах щодня ходиш. Гаразд, Петрику, зрозуміла, що вечеряти не будеш. Я вже місяць, як помічаю: […]
Настала передноворічна метушня, всі кудись поспішають, закуповують продукти візками в супермаркетах, напої, тільки Ангеліна спокійно ходить поміж рядів з продуктами, не поспішаючи розглядає різнокольорові пакунки та обирає фрукти. А на вулиці теж ажіотаж, особливо в місцях, де продають живі ялинки, багатьом хочеться відчути живий аромат хвої, але Ангеліна щороку вбирає невеличку, штучну ялинку. Не хочеться […]
— А що, Андрійку, навіщо твоїй мамі великий будинок, однаково ж сама. Перевези його нам, поставимо за містом замість дачі, відпочивати будемо. – Дивиться Аллочка в очі чоловікові, і від цього погляду тане Андрій. Хоч і незатишно від думки, що в матері хату забрати, але Аллочка все по поличках розклала так, що й заперечувати не […]
– Гаріку, ти нічого мені сказати не хочеш? – Галина вперла руки в могутні боки і недобро примружилася. Гарік занервував: кволе тільце, щойно прикрите майкою, вкрилося мурашками, голова мимоволі втиснулася в плечі, очі забігали. – Про що ти, Галю? – він подерся на табуретці, а потім зібравши волю в кулак, подивився на дружину. «У чому я винен цього […]
Марина Юріївна була нашою начальницею. Моєю, зокрема. Завжди бездоганно вдягнена, з легким, ненав’язливим, але стійким ароматом дорогих парфумів. Строга, дуже вимоглива, але справедлива. Лише одна деталь здавалася дивной зовсім не вписувалася в наше уявлення про її життя: Марина Юріївна їздила на “Ланосі”ю . Щоразу, коли вона після роботи виходила й сідала у свій автомобіль, ми […]
Олена стояла на балконі й з жалем дивилася на свою свекруху, яка сиділа в сутінках на лавці біля під’їзду: покликати її чи ні? Якщо спробувати запросити, то Ганна Петрівна підведе голову й заперечно похитає нею – мовляв, ще трохи посиджу. Свекруха виходила подихати свіжим повітрям лише тоді, коли лавка була зовсім порожньою: їй були чужі […]
Іван привіз наречену Валентину у своє село, до батьківської хати. Мати зраділа: у тридцять із гаком років син нарешті вирішив одружитися. Нагулявся. Повернувся. Буде їй поміч на старості літ. Дім повна чаша, мати — справжня господиня. Батько пішов з життя рано, залишивши міцну хату й велике господарство. Старався для сім’ї. Та от син один, більше […]
Віка більше не збиралася чекати, коли коханий нарешті зізнається дружині. Часу не було — скоро збиратися в пологовий. Вона вирішила: зробить усе сама! — Віталь, відкрий двері, хтось дзвонить! Віталь… ти не чуєш, чи що? Відкрий, кажу, хтось дзвонить! Я не можу, руки в тісті, — крикнула Надія, намагаючись перекричати телевізор, де її чоловік дивився […]
У великому гамірному місті, де асфальт здавався нескінченним, а небо ховалося за хмарочосами, жили сестра і брат – Ліля та Богдан. Ліля, струнка брюнетка з гострим поглядом, працювала маркетологинею в рекламній агенції. Її дні минали в офісі, де вона створювала слогани для продуктів, які обіцяли здоров’я та щастя, але сама вона дедалі більше сумувала за […]
Коли мені було шість років, мені радісно сповістили, що мама поїхала до крамниці по сестричку… Мами не було дванадцять днів… А потім набігли різні тітки, сусідки з подарунками та пінетками, усі раділи й розглядали щось, що лежало на моєму ліжку й постійно позіхало… Мені сказали, що це тепер моя сестра. Уважно роздивившись “сестру”, я поставила мамі лише два […]