– Мамо, та годі вже! – Олена ляснула долонею по столу так сильно, що підстрибнула цукорниця. – Пройшло стільки років, а ти все за своє! – Не годі, – спокійно відповіла Лідія Петрівна, не відриваючи очей від газети. – І… Продовжити читання →

“– Одні проблеми з тобою, бабо. Ти вже краще взагалі ні до чого не торкайся, ніж потім за тобою все переробляти, – Наталя закотила очі й пішла місити тісто на пироги – Бабо! Накривай на стіл, голодний я! – Закричав… Продовжити читання →

Кілька років тому, коли ми тільки купили цей будинок, мама і сестра чоловіка систематично занадилися до нас приїжджати у вихідні. Свекруха не просто приходила до нас сама, а й брала з собою свою дочку з її дітьми, від чого я,… Продовжити читання →

– Кіро, привіт! Ти вільна сьогодні ввечері? – Ірко, я думала, що ти у відрядженні! – Була, та ось учора приїхала. У мене виникла непереборна потреба з тобою поспілкуватися, – відповіла Ірина. – Щось сталося? – Поцікавилася подруга. – Можна… Продовжити читання →

– Ти зруйнувала нашу сім’ю і тепер чекаєш, що я буду в ясна з тобою цілуватися? Ти взагалі хто така? Ти мені навіть не мачуха, – зневажливо пирхнув Денис. Марині захотілося покласти слухавку, настільки мерзенно і прикро їй стало. Але… Продовжити читання →

“– Прошу тебе, забери його назад! – Слізно вимагала розлучниця – Лідо! Все не так, як здається. Я просто… – Впав голяка в ліжко до Віри! Розумію, буває. Ліда розвернулась і попрямувала до виходу. Там вона наткнулася на Віру, яка… Продовжити читання →

До весілля Олена і Сергій разом не жили. Дівчина бувала в холостяцькій квартирі майбутнього чоловіка, але на всі його пропозиції переїхати до нього відмовлялася. -Давай почекаємо, – відповідала вона йому завжди. – Не хочеться маму засмучувати. Вона в мене, ти… Продовжити читання →

Олена спускалася сходами, до Бориса, який чекав її внизу в машині. Настрій жінки був безрадісним, хоч і йшла на побачення. Борис подзвонив їй ще в обід, щоб домовитися про вечірню зустріч, і якось трохи насторожено сказав, що їм потрібно серйозно… Продовжити читання →

 “– Знаєш що, любий? – Якщо ти такий дбайливий син, якщо матуся в тебе важливіша за сім’ю, то й харчуйся в неї! Тут кухня зачинена! – Тетяно, ти чого така зла? – Віктор стояв у передпокої з винним виглядом, тримаючи… Продовжити читання →

 “— Після пожежі ми із сином залишилися ні з чим. Сиділи на лаві, і раптом вона підійшла. З того часу поряд. Приносить їжу, приводить людей. — Вона трохи посміхнулася. — Бувало, принесе батон, сосиски. Цілу курку одного разу притягла. І… Продовжити читання →