“– Знаєш що, любий? – Якщо ти такий дбайливий син, якщо матуся в тебе важливіша за сім’ю, то й харчуйся в неї! Тут кухня зачинена! – Тетяно, ти чого така зла? – Віктор стояв у передпокої з винним виглядом, тримаючи… Продовжити читання →

 “— Після пожежі ми із сином залишилися ні з чим. Сиділи на лаві, і раптом вона підійшла. З того часу поряд. Приносить їжу, приводить людей. — Вона трохи посміхнулася. — Бувало, принесе батон, сосиски. Цілу курку одного разу притягла. І… Продовжити читання →

«Набридло, все, йду! Скільки можна! Дитина, вічна її втома, допоможи, допоможи … а я гуляти хочу, як раніше! Я хочу близькості! Я працюю! Хочу прийти до коханої дружини, жінки… зараз у друга поживу, потім знайду молоденьку… еххх…» – сидячи за… Продовжити читання →

– Льоша, заходь, – скомандував чоловік, відтісняючи колишню дружину від дверей. Жінка була в шоці! Мало того, що Аркадій з’явився без запрошення, то він ще й пасинка свого притяг! – Ось тут ти поживеш кілька днів. Тітка Оксана, звичайно, жінка… Продовжити читання →

Про те, що дружина вирішила з ним розлучитися Віктор зрозумів відразу, як побачив її з новою зачіскою. Все життя ходила з волоссям нижче плечей, а тут раз і постриглася коротко. Та ще й пофарбувалась! А це вірний знак — чекай… Продовжити читання →

— Ніно, привіт! Не відволікаю? — голос невістки, Каті, дзвенів у слухавці фальшивою бадьорістю. Я мовчки помішувала ложкою давно охололий суп. Не відволікає. Я ніколи не буваю зайнята, коли їм щось потрібно. — Слухаю, Катю. — У нас новина —… Продовжити читання →

Собака Аська завивала всю ніч, не даючи господині відіспатися. Глянувши зранку в її будку, жінка застигла з переляку. Ніч була бурхливою, наче сама природа вилила на землю всю свою гнівну енергію. З неба хлистав дощ, наче намагаючись змити з землі… Продовжити читання →

“– Тату, ти що твориш? Це ж безхатько! Ми не притулок! – Доню, – м’яко, але твердо сказав Андрій, – він – людина. Він втратив пам’ять. Він не знає хто він. А Мухтар знайшов його. Виходить, – доля! В глибокій… Продовжити читання →

– Іро, ось чим ти годуєш мого сина? Чому Вовочка повинен їсти вчорашнє, та ще й зігріте у мікрохвильовій печі? Це шкідливо для його здоров’я! – обурювалася Наталя Львівна. – А що я маю, прибігти з роботи та зварити йому… Продовжити читання →

– Шуро! Шурка! Стій! Не ходіть додому! – гукнула сусідка молоду жінку біля під’їзду. – Що трапилося, бабо Валю? – поцікавилася Олександра і міцніше стиснула ручку трирічного синочка. Її серце тьохнуло в грудях, передчуваючи недобре. – Там у вашій квартирі… Продовжити читання →