– Мама каже, що тато у лікарні, а він удома у тітки Свєти, – видала восьмирічна Поліна, розмішуючи ложкою кашу. Бабуся Галина Іванівна мало не випустила кухоль з чаєм. Вона приїхала на вихідні до доньки та внучки, щоб допомогти по господарству, поки зять нібито лежить у лікарні з апендицитом. – Що ти сказала, дитино? – […]
Татку, любий, забери мене. Якщо в тебе є дружина, зватиму її мамою. Якщо є діти, вони стануть для мене братиками та сестричками..
«Татку, любий, забери мене. Якщо в тебе є дружина, зватиму її мамою. Якщо є діти, вони стануть для мене братиками та сестричками… Але якщо ти мене не приймеш, я накладу на себе руки…». Оля поставила підпис, дату, ще раз перечитала листа, вклала в конверт свою недавню фотографію та заклеїла. З боку кухні почулася метушня, гуркіт […]
Кошеня було руде, пухнасте, але худеньке. Тремтіло у руках. Тимко підняв голову, коли побачив нас. Підійшов, понюхав малюка. А потім акуратно взяв його в зуби й поніс у будку. Поклав на підстилку. Ліг поруч, згорнувся довкола. Кошеня пискнуло і пригорнулося до теплого боку. – Дивись, – шепнув Сашко. – Як колись Марта…
– Марто, кинь це! – крикнула я, побачивши, що наша вівчарка щось тримає в зубах біля хвіртки. Була сьома ранку, я вийшла погодувати курей. Марта зазвичай зустрічала мене біля ґанку, але сьогодні стояла біля огорожі. У зубах у неї бовталася якась темна грудочка. Підійшла ближче – цуценя. Живе, але ледве дихало. Брудне, худе, вкрите якимись […]
— Тільки б нас врятували… — беззвучно молила Віра, прикриваючи собою доньку.
— Тато так грається? — лепетала маленька донечка. Вона ще не вміла добре вимовляти слова, але вже розуміла, що щось не так. Дівчинка щільно притискалася до мами, шукаючи захисту.Віра мовчки плакала, звертаючись до Бога в молитві про порятунок. — Так, сонечко. Тато просто грається… У хованки. — Я вас знайшов! — голос пролунав одночасно з сильним ударом. […]
У Тетяни не було дітей. Лікар прямо сказав: ніколи не зможеш народити
У Тетяни не було дітей. Лікар прямо сказав: ніколи не зможеш народити. Вона довго тримала це в собі, не наважуючись розповісти чоловікові, Миколі. Страх паралізував її. Але одного разу зібрала всю сміливість і зізналася. — Дітей у нас, Коля, не буде через мене. Лікар так сказав. Тоді Тетяні було 35 років. Уже не молода жінка. […]
– Кірочка, пробач! Життя у нас з тобою якесь безбарвне. А роки йдуть. Я все ж таки хочу дітей! – Так, гаразд, досить! Знаю, я – пустоцвіт. Бажаю вам кохання і більше спадкоємців. Прощавай, Віталіку
У Кіри чоловік працював жіночим лікарем. Подружня пара мріяла про малюка. Однак нове життя ніяк не зароджувалося в Кірі. Віталій (чоловік) сам лікував свою дружину, возив на всілякі курорти, на лікувальні грязі, просив допомоги в колег. Все марно. Жодних змін в організмі Кіри не спостерігалося. У турботах про здоров’я дружини минуло п’ять років. А останнім часом […]
Син прийшов до мене з пропозицією, щоб я дозволила йому продати свою однокімнатну квартиру, адже у мене наразі є житло. Вони б продали свою і купили б собі більшу, бо їм зараз дуже тісно. Сина свого я розумію, і навіть шкодую, але на такий необачний крок я наважитися не можу, адже в разі чого, я опинюся на вулиці, бо ми з чоловіком не розписані, а його доньки мене не люблять, і відразу на наступний день з дому попросять на вихід
Мені 56 років, ще 10 років тому в моєму житті з’явився чоловік, Василь. Він був давно розлученим, а я вдова, то ж ми вирішили зійтися, але офіційно ми не розписувалися, бо не мали такої потреби. У Василя своя двокімнатна квартира, а у мене однокімнатна, то ж ми вирішили, що будемо жити у чоловіка, там і […]
– Сашко, можете мене ще раз виручити
– Синку, з’їзди, будь ласка, до бабусиної квартири, там у мене дві квартирантки-студентки, дуже нахабні особи, особливо Свєтка, другу я не дуже добре знаю, мигцем бачила. Вони мені вже на три дні оренду прострочили, все «сніданками годують». Я їм пригрозила, що якщо вони вчасно не оплатять, то приїде син і викине їх. З’їзди, вимагай оплату, […]
– Ти що про себе думаєш? Спустися з небес на землю нарешті! Передзвони і вибачся перед моєю сестрою! – надривався чоловік
Оленка із захопленням обставляла свою нову квартиру. Це був подарунок від її батьків на її черговий день народження. Вони вирішили допомогти доньці обзавестися своїм затишним гніздечком. Олена з трепетом поставилася до подарунка, тому з ремонтом не поспішала і підійшла до питання з усією відповідальністю. Поки вона жила в батьків, у її квартирі щосили йшов ремонт. […]
– Їх ніхто не проганяв, – відповідали і одній і другій, – вони самі чомусь не захотіли залишитися! Нехай приїжджають! Ми будемо раді
– Сиди! Нас немає вдома! – спокійно вимовив Петро. – Так, дзвонять же! – Валя завмерла, підвівшись із дивана. – Нехай, – відповів Петро. – А якщо це хтось важливий? – запитала Валя. – Або у справі? – Субота, дванадцята, – вимовив Петро. – Ти нікого не кликала, я нікого не чекаю! Висновок? – Я […]