– Даю вам годину, щоб розібрати мої речі і повернути все на свої місця, – спокійно сказала вона, прямуючи до ванної кімнати. – Інакше я виставлю ваші речі в тамбур. І повірте, – я церемонитися не буду
– Ти ці коробки акуратніше став, не дрова вантажиш! Оксана завмерла на сходовому майданчику, так і не діставши ключа з кишені плаща. Вхідні двері їхньої квартири були відчинені навстіж. З передпокою долинав гучний, начальницький голос свекрухи і шарудіння щільного картону. – Мамо, та куди я їх поставлю? – глухо озвався з глибини коридору Олексій. – … Читати далі