– Ти, тату, більше до нас не приходь. А то, коли ти йдеш, мама завжди плакати починає. І плаче до самого ранку. Я засну, прокинуся, знову засну і знову прокинуся, а вона все плаче і плаче. Я її питаю: “Мамо, чому ти плачеш? Через тата?..” А вона каже, що й не плаче, а просто носом […]
– Ти знущаєшся? – прогарчав він, звертаючись до мачухи. – Будинок мій, ви не маєте до нього жодного стосунку, ні ти, ні ця гарпія
Двадцять п’ять років тому Роза Павлівна вийшла заміж за вдівця з десятирічним сином. Подруги хором твердили, що вона робить помилку і псує собі життя, але Роза Павлівна відповідала всім: – Чужих дітей не буває, вирощу Олексія як свого сина. І хоча налагодити стосунки з пасинком було непросто, той згодом звик до нової дружини батька. Олексій […]
– Та вже, ляжеш тут спати… – Сергій спантеличено потер лоба. – А я всього лише один вечір у твоїй ролі побув
– Мамо, що на сніданок? – Аліна здивовано подивилася на порожній стіл і відкрила холодильник. – Олено, Макар сік розлив. Де моя синя кофта? Олено! – Кричав з кімнати Сергій. – Мааааам! Шкарпетки мокрі. – Закотився Макар, мабуть, вже наступивши в калюжу соку. – Мамо, я запізнюся. – Аліна зачинила дверцята холодильника і запитально подивилася […]
– Ого, так ти навіть квитки їм не оплатив? Просто пообіцяв безкоштовне проживання в чужій квартирі
– Слухай, я тут подумав… – Андрій неквапливо намазував мед на свіжий тост. – Цього року треба влаштувати справжнє свято. – Звичайно, – Марина посміхнулася, розливаючи ранкову каву по чашках. – Я якраз хотіла обговорити, як ми відзначимо наш перший спільний Новий рік. – Ось і чудово! – пожвавився Андрій. – Я вже все придумав. […]
– Ось так і покохав мене твій дідусь худу, в скромному платтячку. Адже якщо кохаєш людину, то кохаєш усе
– Дякую, я не буду. – Катерина відсунула від себе тарілку з запеченою картоплею і куркою, залишивши тільки салат зі свіжих овочів. – Курка за твоїм улюбленим рецептом. – Мама здивовано підняла очі на доньку. Катерині було двадцять, і вона завжди відрізнялася хорошим апетитом. Це не заважало їй залишатися у відмінній формі. Ще зі школи, […]
– Як це ти спати лягла, коли посуд не митий? І що, що воду вимкнули, мала в мисці помити! – Приїхала я до невістки зранку і побачила страшну картину
Мій син Петро працює позмінно на заводі. Добу через дві. Мені це ніколи не подобалось. Адже невістка Таня сидить собі вдома, доки син гарує. Та зарплата в нього гарна, тому змінювати місце не збирається. І саме тому я намагаюсь хоч якось контролювати невістку і коли в Петра зміна – часом навідуюсь до неї додому. Зазвичай […]
– Знаєте що, Олю? Виходьте за мене заміж! Не зараз, звичайно. Через рік! Вам же треба дізнатися мене краще
Додому Олі не хотілося. Робочий день тридцять першого грудня був коротким, всі її колеги-жінки втекли до своїх дітей, чоловіків і олів’є. Радісні, сяючі, схвильовані, з величезними пакетами мандаринів і пляшкою ігристого – подарунок кожній від Миколи Ілліча. А Олю ніхто вдома не чекав. І готувати олів’є їй не було для кого. Вона глянула на мандаринову […]
– Артем трохи помилився, коли сказав, що ти не зможеш мене захистити. – посміхнулася Ліза. – Ти просто не хочеш. Адже для цього доведеться йти на суперечку
– Лізо, у п’ятницю до нас приїдуть моя сестра, з чоловіком та дітьми. – Увечері, за вечерею, повідомив дружині Федір. – Надовго? – спокійно поцікавилася Ліза. Вона до непередбачених обставин ставилася спокійно. – Не знаю. У них проблеми з роботою і нема чим платити за орендовану квартиру. – Чесно зізнався чоловік. – Поки не знайдуть […]
– Я думав, ти просто вмиєшся, і все! – почав він з порога. – А ти влаштувала цирк… Ще й скасувала все… Ти чому за мене все вирішила
– Неприємно на тебе дивитися! – сказав Тетяні наречений. – Ти хоча б перед весіллям приведи себе в порядок! Тон Олексія був незвично різким, так він з нею ще ніколи не говорив… – Що за наказовий тон? – здивувалася Тетяна. – Нормальний тон, – пробурчав Олексій. – Ти просто все сприймаєш занадто близько до серця. […]
– Ми так домовилися з бабусею. Переїхати в інше місце не могли, тому що на переїзд просто не було грошей. Брехати дуже недобре, але нам довелося так зробити. Так було краще для всіх
– Ганнусю, я вдома, – покликала Віра, входячи у квартиру. З кімнати вийшла дівчинка років тринадцяти. – Мамо, ти сьогодні рано. – Так, раніше прийшла. Наступного тижня потрібно буде на кілька годин більше попрацювати. А в тебе як справи? Як у школі? – Нормально, нічого нового. – Бліда ти якась. Сходила б на вулицю, поки […]