Ігор з Христиною солодко спали у ліжку. Була неділя, можна відіспатися. Раптом, пролунав дзвінок у двері. – Кого це принесло? – невдоволено пробурчав чоловік. – Не знаю, – відповіла дружина, неохоче підвелася з ліжка, накинула халат і вийшла в коридор. – Мамо? – здивувалася вона, побачивши на порозі свою маму та свого сина. – Ти […]
Ольга помила посуд після вечері і пішла у спальню, відпочити. Раптом, жінка помітила, що забула на кухні телефон. Оля вийшла в коридор, щоб повернутися на кухню, коли почула, що її чоловік, розмовляє зі своєю матірʼю. Ольга не хотіла підслуховувати, але розмовляв Андрій з свекрухою доволі гучно. – Сину, я хочу у тебе дещо попросити, – почула вона голос Галини Василівни. – Це стосується Олі! – Так-так, а це вже цікаво? Що там може стосуватися мене? – здивувалася жінка. Оля тихенько причаїлася, прислухалася до розмови і аж рота відкрила від почутого.
Ольга помила посуд після вечері і пішла у спальню, відпочити. Раптом, жінка помітила, що забула на кухні телефон. Оля вийшла в коридор, щоб повернутися на кухню, коли почула, що її чоловік, розмовляє зі своєю матірʼю. Ольга не хотіла підслуховувати, але розмовляв Андрій з свекрухою доволі гучно. – Сину, я хочу у тебе дещо попросити, – […]
Сергій повертався додому із заробітків. Його не було пів року. На вокзалі чоловіка зустрічали дочка Віка, яка підросла за цей час, і спокійна, задоволена дружина Надія. – Ну, як ви тут? – Сергій подивився на кохану Надю, а потім на Віку. Обидві посміхнулися схожими усмішками і в один голос відповіли: – Та нормально все! Вже потім Надя все розповість… Що даремно Сергій боявся залишати їх з падчеркою вдвох. Бо ж вона з самого початку бачила, що Віка, загалом, хороша дитина. Але це було ще не все. Надя з Вікою розповіли Сергію приголомшливу новину…
Сергій повертався додому із заробітків. Його не було пів року. На вокзалі чоловіка зустрічали дочка Віка, яка підросла за цей час, і спокійна, задоволена дружина Надія. – Ну, як ви тут? – Сергій подивився на кохану Надю, а потім на Віку. Обидві посміхнулися схожими усмішками і в один голос відповіли: – Та нормально все! Вже […]
Таня повернулася додому з роботи, на кухні вона зустріла свого чоловіка. Віктор сидів біля вікна, і мовчки дивився на вулицю. – Привіт! Як день пройшов? – одразу запитала дружина. – Нормально, – буркнув Віктор. – Вітя? Щось сталося? – Таня помітила, що чоловік, явно без настрою. – Нічого, – невдоволено додав він. – Коханий, розкажи, я ж бачу, що тебе щось хвилює, – попросила Таня. – Ти хочеш почути, що мене хвилює? Гаразд! – роздратовано вигукнув Віктор. – Твоя сестра мене хвилює! – Оленка? А вона тут до чого?! – Тетяна здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається.
Таня повернулася додому з роботи, на кухні вона зустріла свого чоловіка. Віктор сидів біля вікна, і мовчки дивився на вулицю. – Привіт! Як день пройшов? – одразу запитала дружина. – Нормально, – буркнув Віктор. – Вітя? Щось сталося? – Таня помітила, що чоловік, явно без настрою. – Нічого, – невдоволено додав він. – Коханий, розкажи, […]
Василь говорив з дружиною Валею, як раптом пролунав дзвінок телефону. – Алло, слухаю вас уважно! – як завжди серйозно відповів Василь. – Привіт, Васильку! – почувся у слухавці жіночий голос. – Сподіваюся, ви зараз удома зі своєю дружиною? – Хто це, щось вас не впізнав? – здивовано спитав він, згадавши, що зараз тільки шоста ранку! – Так, ти маєш рацію, – відповіла жінка. – Рідко ми все таки спілкуємося. Дуже рідко. Ну? Зрозумів хто? Василь застиг від здивування, розгублено дивлячись на дружину.
Василь говорив з дружиною Валею, як раптом пролунав дзвінок телефону. – Алло, слухаю вас уважно! – як завжди серйозно відповів Василь. – Привіт, Васильку! – почувся у слухавці жіночий голос. – Сподіваюся, ви зараз удома зі своєю дружиною? – Хто це, щось вас не впізнав? – здивовано спитав він, згадавши, що зараз тільки шоста ранку! […]
Марійка почала вставати рано. Вранці вона виходила полоти грядки, по ранковій свіжості. Жінка не хотіла сама собі вірити, але вона розуміла одне – їй дуже хотілося зустрітися з сусідом Ігорем, який щоранку йшов на роботу… Вони зустрічалися поглядами і в його хитрих очах проглядався до неї непідробний чоловічий інтерес. – Не дай Боже, побачить Зоя, буде мені тоді, – думала Марійка про дружину Ігоря. – Та ще й прославить мене на все село. А Ігор усе ходив і ходив, і обдаровував її своїм поглядом… Якось Марійка підмітала на подвірʼї. – Доброго дня, Марійко! – раптом почула вона голос. Різко обернувшись, жінка оторопіла від несподіванки.
Марійка почала вставати рано. Вранці вона виходила полоти грядки, по ранковій свіжості. Жінка не хотіла сама собі вірити, але вона розуміла одне – їй дуже хотілося зустрітися з сусідом Ігорем, який щоранку йшов на роботу… Вони зустрічалися поглядами і в його хитрих очах проглядався до неї непідробний чоловічий інтерес. – Не дай Боже, побачить Зоя, […]
Сергій повертався додому із заробітків. Його не було пів року. На вокзалі чоловіка зустрічали дочка Віка, яка підросла за цей час, і спокійна, задоволена дружина Надія. – Ну, як ви тут? – Сергій подивився на кохану Надю, а потім на Віку. Обидві посміхнулися схожими усмішками і в один голос відповіли: – Та нормально все! Вже потім Надя все розповість… Що даремно Сергій боявся залишати їх з падчеркою вдвох. Бо ж вона з самого початку бачила, що Віка, загалом, хороша дитина. Але це було ще не все. Надя з Вікою розповіли Сергію приголомшливу новину…
Сергій повертався додому із заробітків. Його не було пів року. На вокзалі чоловіка зустрічали дочка Віка, яка підросла за цей час, і спокійна, задоволена дружина Надія. – Ну, як ви тут? – Сергій подивився на кохану Надю, а потім на Віку. Обидві посміхнулися схожими усмішками і в один голос відповіли: – Та нормально все! Вже […]
Олена вийшла з душу, у махровому халаті, з намотаним на голові рушником. Настрій відмінний, вихідний, чоловік поїхав до батьків, син пішов гуляти. Зараз обід приготує, можливо, спече шарлотку. Дзвінок у двері. Подивилася у вічко – незнайома дівчина. Відчинила. – Олено? Здрастуйте. У мене до вас розмова, – одразу сказала гостя. – Здрастуйте. Так, я Олена. А хто ви? – запитала жінка. – Мене звуть Анжела. Я… Коротше нам потрібно поговорити! – зам’ялася дівчина. – Ну, проходьте…, – нерішуче сказала господиня, і пропустила гостю в квартиру. Але Олена навіть уявити не могла, про що прийшла говорити ця незнайомка.
Олена вийшла з душу, у махровому халаті, з намотаним на голові рушником. Настрій відмінний, вихідний, чоловік поїхав до батьків, син пішов гуляти. Зараз обід приготує, можливо, спече шарлотку. Дзвінок у двері. Подивилася у вічко – незнайома дівчина. Відчинила. – Олено? Здрастуйте. У мене до вас розмова, – одразу сказала гостя. – Здрастуйте. Так, я Олена. […]
Василь говорив з дружиною Валею, як раптом пролунав дзвінок телефону. – Алло, слухаю вас уважно! – як завжди серйозно відповів Василь. – Привіт, Васильку! – почувся у слухавці жіночий голос. – Сподіваюся, ви зараз удома зі своєю дружиною? – Хто це, щось вас не впізнав? – здивовано спитав він, згадавши, що зараз тільки шоста ранку! – Так, ти маєш рацію, – відповіла жінка. – Рідко ми все таки спілкуємося. Дуже рідко. Ну? Зрозумів хто? Василь застиг від здивування, розгублено дивлячись на дружину.
Василь говорив з дружиною Валею, як раптом пролунав дзвінок телефону. – Алло, слухаю вас уважно! – як завжди серйозно відповів Василь. – Привіт, Васильку! – почувся у слухавці жіночий голос. – Сподіваюся, ви зараз удома зі своєю дружиною? – Хто це, щось вас не впізнав? – здивовано спитав він, згадавши, що зараз тільки шоста ранку! […]
Віка відкрила шафу і стала діставати звідти сукні, сарафани, шорти. Перемірявши все, що було у шафі, вона дійшла невтішного висновку: добра половина літніх речей була їй замала. – Михайле, – покликала вона чоловіка. – Ти казав, що вам премію видали. – Так. А що? – відгукнувся чоловік. – Скинь трохи грошей, мені треба купити щось із літніх речей, – попросила вона. Михайло зайшов до спальні, подивився на дві купи одягу на ліжку. – Зрозуміло, – сказав він. – Я можу тобі дати гроші. Але не дам. – Чому? – здивувалася дружина. Але Віка навіть уявити не могла, як пояснить своє рішення чоловік.
Віка відкрила шафу і стала діставати звідти сукні, сарафани, шорти. Перемірявши все, що було у шафі, вона дійшла невтішного висновку: добра половина літніх речей була їй замала. – Михайле, – покликала вона чоловіка. – Ти казав, що вам премію видали. – Так. А що? – відгукнувся чоловік. – Скинь трохи грошей, мені треба купити щось […]