-Мамо, та ти з глузду з’їхала? Які діти? Я, може, заміж скоро вийду і ви станете дідом із бабою? Ви що? Я тоді ридала, кричала, лаялася, пішла з дому, грюкнувши дверима. -Ну куди їм? Вони люди похилого віку, зібралися на цей світ дитину приводити, уявляєш?” – скаржилася я подрузі Тамарці, – “ні, я не повернуся, […]
– Кириле, скільки можна тебе просити, синку? Коли ти вже поговориш зі своєю дружиною? – нетерпляче запитала Галина Вікторівна у свого сина, коли він уже почав збиратися додому. – Ти хоч розумієш, що твоїй сестрі з дітьми жити ніде?! – Мамо, знову ти за своє?! – збентежено промовив Кирило. – Я ж тобі вже казав, […]
– Ось, за оренду трошки, візьми, – раз на місяць свекруха сунула мені конверт. Рідна дочка залишила її практично на вулиці. Коли ми з чоловіком купили свекрусі невеличкий будинок – дочка знову з’явилася в її житті. Не розумію, як можна так чинити Так вийшло, що мама чоловіка у свій час жила з нами. Її старша […]
– Ти б хоч спитала, перш ніж усе переставляти, – Тетяна шумно видихнула, стиснула в руках знайдену сільничку і встала посеред кухні так, ніби між нею та Ірою зараз почнеться дуель. – А ти б хоч раз дякую сказала, що я в тебе порядок наводжу, – огризнулася невістка і грюкнула дверцятами верхньої шафи з такою […]
Мурчик лежав на теплому покривалі, але все одно тремтів, подумки повертаючись у ті темні холодні зимові ночі. А ще він здригався від однієї тільки думки, як там його мама? Чи жива? Зима. Темно. Холодно. Маленькому тремтячому кошеняті дуже хотілося зараз втекти кудись в інше місце. Та тільки нікуди було тікати. Вулиця, вона як всесвіт: безмежна […]
– Тітко Марусю, візьміть хоч трошки, – дівчина простягала баночку згущеного молока, загорнуту в серветку. – Ми привезли з міста, хочемо вас пригостити, тримайте. – Та ні, дитино, ти ж сама з дитиною, нащо мені? Ми якось тут… справимось. Але спасибі, ой спасибі, що навідалась. Хоч хтось, окрім пса, заглядає… Це був далекий 1998 рік. […]
— Ну що, Олено, поїхали твої “міські”? — Ліда співчутливо поглянула на подругу. — І не кажи, Лідо, слава Богу, поїхали! — Поліна втомлено похитала головою. — Та я за ці два тижні думала, що розорюся з такими гостями, або з глузду з’їду! Не повіриш, так набридло, що сил немає! Кожному окремий сніданок: один кашу […]
– А що це ви принесли? Домашню ковбасу? – прискіпливо зміряла гостинці Олена Петрівна. – Та, що було, те й принесла, – тихо відповіла Марія Іванівна. Олена Петрівна і Марія Іванівна – дві свахи, які ні в чому не можуть дійти згоди. З першого дня, як їхні діти – Оксана й Тарас – побралися, між […]
– Дивися, Катерино, знову та кицька на підвіконні. Вона вже як наша, – Марія стискає пальцями старе горнятко з чаєм і дивиться на кішку-приблуду. – Вона мені мою Мусю нагадала, ото в мене була вірна товаришка, пів життя зі мною прожила, – усміхається Катерина і поправляє хустку на голові. Вони сидять на лавці біля будинку […]
– Ти не подумай, що я свекруха і не розумію тебе. Я все розумію, я теж жінка, але Наталю, тут про дитину треба насамперед дбати, – намагалася я переконати невістку не робити поспішних кроків. Ситуація склалася непроста, бо хоч у нас з Наталкою і склалися непогані стосунки, вона завжди прислухалася до моїх порад, та цього […]