— Привіт. Мої сережки повернеш? — Сережки? Які саме? — Юлія кліпнула очима, наче щиро не розуміючи, про що мова. — Ті, що на тобі.
Відчинивши двері до квартири свекрухи, Ірина одразу почула дзвінкий, безтурботний сміх. Той сміх, який чомусь одразу відгукнувся в ній дивною тривогою. І не дарма — у вітальні за столом сиділи Єсенія Павлівна та Юлія, а на вухах зовиці неприховано поблискували її, Іринині, сережки з сапфірами. Ірина завмерла просто на порозі вітальні. Ці сережки її чоловік, … Читати далі