Семен насилу підняв відро з молоком.—Ну, все, Зорько, на добраніч. Корова, ніби теж прощаючись на ніч, лизнула шорстким язиком його куртку.— Не балуйся! Обслюнявиш, прати потім прийдеться. Порошок дорогий. Він закрив хлів і поспішив до хати. Тільки за ручку дверей узявся, як почув:— Семене, подоїв уже Зорьку? Я ж казала, прийду, допоможу. Це була їхня […]
— Марійка мене на фейсбуці знайшла. Я спочатку не зрозуміла, хто це до мене в друзі напрошується: якась Мері Петтерс (у цю мить Катя ледве не подавилася від несподіванки), а потім придивилася до фотки – а це Перевишко! Просто прізвище інше й ім’я. Списалися з нею, вона все й розповіла
Якось увечері Катя відкрила сторінку чоловіка на фейсбуці. Несподівано. Просто переплутала закладку на комп’ютері. Хотіла закрити, але раптом побачила, що до Кості в друзі проситься якась Мері Петтерс. «Дивно, – подумала жінка, – хто б це міг бути? Може, помилилися?» Знаючи, що в друзі Костя приймає тільки тих, кого знає по життю, Катя відхилила запит. […]
Мовчки встала і закрила клас зсередини. Обвела поглядом притихлих через її грізний вигляд дітей, і твердо сказала: — Встаньте ті, у кого хоча б раз плюнув Рома. Встали практично всі. — Ми не раз говорили, що це дуже неприємно, огидно, але він нас не слухає. Я думаю, він просто нас не розуміє. Зараз ми всі разом йому пояснимо
Цей випадок стався в школі ще в далекому 1986 році. Свідки, а це були діти восьми років, нікому нічого не розповіли, тому розголосу історія не набула. І навіть батьки, які, найімовірніше, дізналися про те, як це було, претензій до вчительки не висували. Ніхто. А дізналася я про це від самої вчительки. Її все життя терзали […]
— Чого мовчиш? Вгадала? Не працюєш? На шиї у мамки з папкою сидиш…
— Синку, купи квіточки!— Дякую, не треба. Назар стояв на зупинці,— чекав автобус. І все було добре, рівно до того моменту, як звідкись з’явилася бабуся з айстрами. Поставила відро з оберемком квітів, сіла на складний стільчик і, мабуть, занудьгувала: на зупинці нікого не було, та й автобуси давно не під’їжджали. — Купи квіточки, дівчині подаруєш! — Бабуся не відставала. […]
{"AIGC":{"Label":"1","ContentProducer":"MiniMax","ProduceID":"6c6353a1fd68d5183d3fd7b2e1c8fa15","ReservedCode1":"{"SecurityData":{"Type":"TC260PG","Version":1,"PubSD":[{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"LabelMataData"},"Signature":"620f6bad529126e36427a2b495ca6b1cc9bdd5d787376fb7e493e20feb640550cad91db3e9d68f0fe364bdd52bbfccf81270580d5852ad78f6d20cd4b31d9166"},{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"Binding","BType":"0"},"Signature":"ea4a57f0b4a4345101b86b7673cc5b00be3aab997cd4507191294a97e5e34a9109cb09699377ff518f37df89d4eb3555fc4016e77920ca0ec55778499041a910"},{"Type":"PubKey","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":""},"KeyValue":"00a0b3b0b6a0c9b0c89cab328342af4e8221ec5b40799cbe835ab4251f7b47e4fd"}],"Bindings":[{"Type":"Hash","AlgID":"1.2.156.10197.1.401","TBSData":{"Type":""},"Signature":"c2c838a6afa0c407f24ec6b9940a127b49044c7542de368a9d4006231d8d233f"}]}}","ContentPropagator":"MiniMax","PropagateID":"6c6353a1fd68d5183d3fd7b2e1c8fa15","ReservedCode2":"{"SecurityData":{"Type":"TC260PG","Version":1,"PubSD":[{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"LabelMataData"},"Signature":"9aa0c92a68bfdc31263893f21ce8aa1e1733bcffaf1f5aa77e20aeda9ed595514fe9fd9ca7a88a1382b969b3fa662f80f4d85479140b297bf0f70d1a5d33c51d"},{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"Binding","BType":"0"},"Signature":"013c9cbeeeb627f3d114cab0014aed3437cecf2f46a8ce0f92ad72023ab8866d2eda169a0e85f3b67d1218ae2a90eda69fc3c5d3f4f189a6df0cc785cd78e147"},{"Type":"PubKey","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":""},"KeyValue":"00a0b3b0b6a0c9b0c89cab328342af4e8221ec5b40799cbe835ab4251f7b47e4fd"}],"Bindings":[{"Type":"Hash","AlgID":"1.2.156.10197.1.401","TBSData":{"Type":""},"Signature":"c2c838a6afa0c407f24ec6b9940a127b49044c7542de368a9d4006231d8d233f"}]}}"}}
– Ти моя помилка, якщо думаєш, що розкаюсь і почну плакати, повиснувши в тебе на шиї? Ні. Ти прикре непорозуміння, я просто не встигла позбутися тебе
– Ну, що ти лежиш? – стара, сердита і сонна після ночі медсестра тицьнула дівчинку під ребро, – вставай, дитину треба годувати.Дівчинка-підліток не ворухнулася. Люба спостерігає за нею, прикладаючи до грудей маля Аню, яка жадібно хапає груди. “Дитина зовсім, – думає Люба, – Ось яка з неї мати? А куди цей дивився, мабуть, сам такий […]
— Святкуємо, Павле Михайловичу. Тільки в нас цього року кожен зі своєю кутею, таке нове правило. Тож якщо раптом захочете приєднатися – захопіть собі з дому дванадцять страв чи чогось такого, на що господині сил забракло
— Привіт, Ніно. А ми тут мимо йшли, вирішили зайти. Уже, дивлюся, Різдво святкуєте? Кутя пахне на всю вулицю! — Святкуємо, Павле Михайловичу. Тільки в нас цього року кожен зі своєю кутею, таке нове правило. Тож якщо раптом захочете приєднатися – захопіть собі з дому дванадцять страв чи чогось такого, на що господині сил забракло. […]
Так, вона перенесла до себе додому їхню мультиварку, пароварку, тостер та інші потрібні речі. Щоразу теща обіцяла, що забирає побутову техніку лише ненадовго. Але, як то кажуть, немає нічого більш постійного, ніж тимчасове
— Люба, а де наша кавомолка? Ніяк не можу знайти її, — Богдан зазирнув у вітальню і збентежено глянув на дружину. Віолетта сиділа перед телевізором, але щойно чоловік поставив їй запитання, вона одразу схопилася. Дрібне кухонне приладдя — Ой, я її якось мамі давала. Вона тістечка пекла, і їй треба було зробити цукрову пудру. — Ну […]
Олег одружився з Надією навмисне — щоб зробити боляче Марії. Він прагнув довести, що не потерпає після її зради.
Олег одружився з Надією навмисне — щоб зробити боляче Марії. Він прагнув довести, що не потерпає після її зради. З Машею вони були разом майже два роки. Любив її до нестями, ладен був і небо прихилити, і все життя підлаштувати під її мрії. Йому здавалося, що справа йде до весілля. Але її постійні ухилення від […]
– Уявляєш, Аня сунула мені в руки доньку, взулася, взяла куртку й пішла! З однією сумкою. Вона нас покинула, уявляєш? Просто отак
– Мамо, так, це я, Семен. Чому пошепки? Бо Ксюша щойно заснула. Уявляєш, Аня сунула мені в руки доньку, взулася, взяла куртку й пішла! З однією сумкою. Вона нас покинула, уявляєш? Просто отак. — Я в курсі, синочку, Аня мені вже дзвонила з цього приводу. Сказала, щоб її не турбували. Все, — Мамо, приїдь, я […]
– Двійня? – Це що за цирк, Віро? Це якийсь жарт? – Ти смієшся з мене? – обличчя чоловіка перекосилося. – Я не підписувався на це
– У тебе було лише одне завдання, Віро! Одне! Чим ти взагалі думала? – Я… я не винна, Олеже. Все вийшло випадково… Я й уявити не могла… Віра стояла посеред вузької кухні, притискаючи до себе загорнутого в байкову ковдру Кирюшу. Із сусідньої кімнати долинало крехтіння Марини, яка ледве заснула. Вона не зімкнула очей вже другу […]