Ця історія говорить про те, що одного разу жінка без грошей і з дитиною на руках йшла біля вуличного кафе, раптом вона почула: “Зайди і бери все, що хочеш, але пам’ятай головне. Не забувай одну річ: Після того, як ти покинеш приміщення, двері закриються навіки. А зараз користуйся нагодою”.
Увійшовши в середину, жінка побачила, що на столах лежить незліченна кількість золота і коштовностей. Від подиву вона розкрила рот. Опустила дитину на підлогу і жадібно почала запихати в свої кишені багатства.
Жінка отримала попередження зверху: “У твоєму розпорядженні всього 9 хвилин!” Втративши сили і через раз дихаючи, наповнивши доверху свої кишені за останні хвилини, вона вибігла з усім багатством назовні. Двері зачинилися … І тут жінка схаменулася, що її дитя залишилося всередині. Але двері зачинилися навіки.
Така ситуація має місце і в нашому житті. Ми живемо в цьому світі вкрай мало і нерідко чуємо свій внутрішній голос: пам’ятай головне. А головне – це душа, сім’я, наша сутність.
Матеріальні блага іноді нас так засліплюють, що головні цінності залишаються по інший бік життя. Тільки cмepть нам відкриває очі і тоді все стає на свої місця. Коли двері в це життя більше ніколи для нас не відкриються, ніякі незліченні багатства нашу душу не врятують.
